Постанова № 7659835, 16.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-4386/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

при секретарі Івашків В.І.

за участю:

представника позивача Борис В.Ю.,

представника відповідача Рущак О.О.,

третя особа 1- не зявився,

третя особа 2- не зявився,

третя особа 3- не зявився,

третя особа 4- не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Львівське комунальне підприємство «Листопадове», Львівське комунальне підприємство «Сонячне», Львівське комунальне підприємство «Навколо базару», Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» про визнання протиправним і скасування рішення №176 від 26.06. 2009 року і припису №128 від 25.06.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулося до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення №176 від 26.06. 2009 року і припису №128 від 25.06.2009 року.

Ухвалою судового засідання залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Львівське комунальне підприємство «Листопадове», Львівське комунальне підприємство «Сонячне», Львівське комунальне підприємство «Навколо базару», Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал»

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях по справі. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову, з мотивів, викладених у письмовому запереченні по справі.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявилися.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд встановив наступне.

Державною інспекцією контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку дотримання ВАТ «Львівобленерго» та Львівськими міськими електромережами ВАТ «Львівобленерго» порядку формування та застосування тарифів на електричну енергію за період 2008р., січень-травень 2009р., за результати якої складено Акт від 22.06.2009р. №000330 (далі Акт). Згідно з висновками Акта при розрахунках із споживачами, зокрема, - ЖЕК м. Винники, у яких відсутній прилад диференційованого обліку, застосовувався єдиний роздрібний тариф без понижуючого коефіцієнту, в результаті чого позивач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 85923,76 грн.; при розрахунках із споживачами за електроенергію спожиту на технічні цілі обєктами диспетчерським пунктами, насосами, бомбосховищами застосовувався єдиний роздрібний тариф замість тарифу як для населеного пункту у розмірі 20,3 коп. за 1 кВт/год., в результаті чого позивач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 9309,71 грн. та 35284,67 грн. по ЛМЕМ ВАТ «Львівобленерго». На підставі висновків акту відповідачем винесено рішення №176 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 351149,64 грн. та видано припис №128 від 25.06.2009р. про здійснення перерахунку нарахованої плати за спожиту електричну енергію на суму 130518,14 грн.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Щодо тарифу на електроенергію, яка використовується на зовнішнє освітлення населених пунктів.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електроенергетику», органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність субєктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих субєктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Основні завдання Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ України) визначені ч. 1 ст. 12 цього ж Закону, серед яких: державне регулювання діяльності субєктів природніх монополій в електроенергетиці; сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електричної енергії; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці.

Відповідно до п. 1 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого Постановою НКРЕ України від 22.10.2004 року №1030, зі змінами від 21.02.2008 року №199 розрахунки за електроенергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюється за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25 у межах зон доби. В інші години доби застосовується єдиний роздрібний тариф іншого відповідного класу напруги. Згідно з п. 2 зазначеного Порядку для визначення обсягів електроенергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, мають використовуватися окремі прилади диференційованого обліку електроенергії, унесені до Державного реєстру вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні.

Відповідно до п. 4 Положення про Національну комісію з електроенергетики, затвердженої Указом Президента України від 21.04.1998 року комісія, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розробляє і затверджує обовязкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє на вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства, дає висновки на проекти законів та інших нормативно-правових актів. З огляду на це, правомірною є позиція позивача, який покликається на листи-офіційні розяснення НКРЕ України від 29.12.2005 року №334-09/6205, від 07.04.2005 року №03-31-09/1539, від 06.09.2005 року №03-39-09/4173, в яких зазначається, що застосування тарифу відповідно до п. 1 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого Постановою НКРЕ України від 22.10.2004 року №1030 можливе тільки за умови використання при визначенні обсягів електроенергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, окремих приладів диференційованого обліку електроенергії, унесені до Державного реєстру вимірювальної техніки, допущені до застосування в Україні. Крім того, розяснення НКРЕ Україні взято до уваги Верховним Судом України (постанова від 08.04.2002 року). Відтак, покликання відповідача на те, що розяснення НКРЕ України не є обовязковими, не беруться судом до уваги.

Відповідно до п. 3.25 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови від 17.10.2005р. №910), споживачі, які бажають здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, мають забезпечити облік електричної енергії для власного споживання відповідними засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії. Отже, право споживача, який бажає здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, повязане і має наслідком обовязок споживача забезпечити облік електричної енергії для власного споживання відповідними засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії.

Тому покликання відповідача на п. 2 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів як на загальну норму щодо обліку електричної енергії, спожитої на потреби зовнішнього освітлення, за якою нема ніяких обмежень щодо застосування коефіцієнта 0,25 у межах зон доби, а понижуючий коефіцієнт 0,25 повинен застосовуватися незалежно від наявності у споживача приладу диференційованого обліку електричної енергії, не приймаються судом.

Свою позицію щодо застосування затвердженого постановою НКРЕ України Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24.02.2009 року, яким зокрема, було зазначено, що застосування затвердженого постановою НКРЕ України Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, було поставлено комісією своїм розясненням в межах законодавчо визначених повноважень органу державного регулювання діяльності в електроенергетиці в залежність від наявності окремих приладів диференційованого обліку електричної енергії.

Враховуючи вищенаведене, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за електричну енергію споживачеві ЖЕК м. Винники, спожиту на зовнішнє освітлення за єдиним роздрібним тарифом споживачами, у яких облік електроенергії для зовнішнього освітлення не був забезпечений приладами диференційованого обліку електроенергії.

Щодо тарифів на електроенергію, яка використовується диспетчерськими пунктами ліфтів.

В описовій частині Акта перевірки зазначено, що при розрахунках зі споживачами за електроенергію, спожиту на технічні цілі обєктами, що підтримують нормальне функціонування систем інженерного забезпечення житлових будинків, а саме диспетчерськими пунктами, які є невідємною частиною диспетчеризованих ліфтів, насосами, що знаходяться у підвалах житлових будинків, бомбосховищами, застосовувався єдиний роздрібний тариф 2 класу напруги, замість тарифу як для населених пунктів у розмірі 20,3 грн.кВт/год, як це передбачено Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам. Такі дії Товариства з січня 2008 року по червень 2009 року призвели до отримання необґрунтованої виручки у розмірі 9309,71 грн.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електроенергетику», органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність субєктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих субєктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

Основні завдання Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ України) визначені ч. 1 ст. 12 цього ж Закону, серед яких: державне регулювання діяльності субєктів природніх монополій в електроенергетиці; сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електричної енергії; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці.

Пунктом 3.6.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом», які затверджені постановою НКРЕ України від 13.06.1996р. №15/1 встановлено загальне правило, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом одержує від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за роздрібним тарифом.

Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населених пунктам, який затверджений постановою НКРЕ України від 10.03.1999р. №309 (в редакції постанови від 10.07.2002р. №758) затверджено тарифи на електроенергію, яка споживається населенням і населеними пунктами та порядок їх застосування.

Згідно з Приміткою до постанови НКРЕ України 10.03.1999р. №309 (в редакції постанови від 10.07.2002р. №758) електрична енергія, яка витрачається населеними пунктами на технічні цілі (роботу ліфтів) оплачується за пільговим тарифом 20,3 коп. за 1 кВт/год.

Згідно з п. 1.2. Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів, який затверджений наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 р. №279, який був чинний протягом дії спірних правових відносин, під "ліфтом" слід розуміти пристрій, який обслуговує певні рівні, має кабіну, яка рухається по жорстких напрямних з кутом нахилу більше 15 градусів від горизонталі, і призначений для перевезення: людей; людей і вантажів; тільки вантажів, у разі доступності кабіни, тобто можливості входу людей до кабіни без перешкоди, і її оснащення пристроями керування, які розміщені в зоні досяжності для людини всередині кабіни, а також для вантажів у разі недоступності кабіни.

Пунктом 1.2. Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, який затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 р. №369 передбачено, що пасажирський ліфт це ліфт, який призначений для підіймання й спускання людей.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що електрична енергія, яка витрачається для руху пристрою (ліфта) по жорстких напрямних та підіймання й спускання людей, вантажів обраховується згідно з тарифами як на технічні цілі, тобто згідно з Приміткою до постанови НКРЕ України №309.

Диспетчерський пункт ліфтів є окремим приміщенням, а відтак, електрична енергія, яка витрачається у нежитлових приміщеннях, в яких знаходяться диспетчерські пункти ліфтів, в розумінні Примітки до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населених пунктам та п. 1.2. Технічного регламенту з підтвердження відповідності ліфтів та п. 1.2. Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, не буде вважатися такою, що споживається на роботу ліфтів (технічні цілі).

Тому доводи відповідача про те, що згідно з Порядком встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації ліфти поділяються на диспетчеризовані та недиспетчеризовані, робота ліфта згідно Примітки до постанови НКРЕ України №309 включає також роботу диспетчерського пункту ліфтів і належить до технічних цілей населених пунктів, не приймаються судом.

Як вбачається з акта від 04.08.2009р., який укладений між позивачем та ЛКП «Богданівка», акта від 04.08.2009 р., який укладений між позивачем та ЛКП «Під Зуброю», наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 11.09.2008 року №226-С, довідки ТзОВ «Ліфт-Еко» від 14.09.2009р. №124, довідки позивача від 10.08.09р. №112-2492, ТзОВ «Ліфт-Еко» на підставі договорів суборенди, які укладені із ЛКП «Богданівка», ЛКП «Південне» та ЛКП «Під Зуброю», за спірний період використовував нежитлові приміщення за адресами: м. Львів, вул. Мисливська, 29, м. Львів, вул. В.Великого, 63, м. Львів, вул. Трильовського, 26 для розміщення диспетчерських пунктів ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко». Електрична енергія в цих суборендованих приміщеннях за спірний період споживалася безпосередньо ТзОВ «Ліфт-Еко», а не ЛКП «Богданівка», ЛКП «Південне», ЛКП «Під Зуброю» і оплачувалася орендарями за роздрібним тарифом. Прямі договори про постачання електричної енергії між ТзОВ «Ліфт-Еко» (суборендар) та позивачем на постачання електричної енергії на вищевказані суборендовані приміщення не укладалися, оскільки такі прямі договори між енергопостачальником та суборендарем в порядку п. 1.11. Правил користування електричною енергією можуть бути укладені виключно у випадку, якщо таке право на укладення цього договору надане орендарями: ЛКП «Богданівка», ЛКП «Південне», ЛКП «Під Зуброю».

Згідно з актом від 04.08.2009 р., який укладений між позивачем та БУ№2 Львівської КЕЧ р-ну, довідки ПП «Майстер-РОС» від 14.09.2009 р., довідки позивача від 10.08.09р. №112-2493, ПП «Майстер-РОС» на підставі договору суборенди, який укладений з БУ№2 Львівської КЕЧ р-ну, за спірний період використовувало нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Максимовича, 3 для розміщення диспетчерського пункту ліфтів ПП «Майстер-РОС». Електрична енергія в цьому суборендованому приміщенні за спірний період споживалася безпосередньо ПП «Майстер-РОС» і оплачувалася орендарю за роздрібним тарифом. Прямий договір про постачання електричної енергії між ПП «Майстер-РОС» (суборендар) та позивачем на постачання електричної енергії на вищевказане суборендоване приміщення не укладався, оскільки такий прямий договір між енергопостачальником та суборендарем в порядку п. 1.11. Правил користування електричною енергією може бути укладеним виключно, якщо таке право на укладення цього договору надане орендарем: БУ№2 Львівської КЕЧ р-ну.

Враховуючи вищенаведене, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за роздрібними тарифом за електричну енергію, яка споживалася в приміщеннях диспетчерських пунктів ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко» та ПП «Майстер-РОС».

Щодо тарифів на електроенергію, яка використовується насосними.

Як зазначалося вище, п. 3.6.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом» встановлено загальне правило, за яким постачальник електричної енергії за регульованим тарифом одержує від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за роздрібним тарифом.

Згідно з Приміткою до постанови НКРЕ України від 10.03.1999 р. №309 електрична енергія, яка витрачається населеними пунктами на технічні цілі (роботу насосів) оплачується за пільговим тарифом 20,3 коп. за 1 кВт/год.

НКРЕ України, яка згідно зі ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електроенергетику», п. 4 «Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України», яке затверджене Указом Президента України від 14.03.1995 р. №213 є органом державного регулювання електроенергетики в електроенергетиці, що забезпечує проведення цінової та тарифної політики, забезпечує захист споживачів електричної енергії, узагальнює практику застосування законодавства, що належить до її компетенції, офіційно розяснила порядок застосування тарифів на електроенергію, яка споживається на потреби забезпечення роботи обладнання з опалення та водопостачання.

Так, згідно листів-офіційних розяснень НКРЕ України від 19.08.2009 р. за №5565/09/17-09 (адресоване ОСББ «Західні ворота»), від 01.03.2007 р. за №1229/09/17-07 (адресоване ВАТ «Львівобленерго»), від 10.02.2005 р. за №03-39-09/667 (адресоване Тернопільському обласному управлінню у справах захисту прав споживачів) оплачувати електроенергію відповідно до положень Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам мають право лише споживачі, які використовують електроенергію на технічні цілі житлових будинків для підтримки нормального функціонування систем їх інженерного забезпечення. У разі, якщо для централізованого постачання води споживачам, в тому числі і виключно населенню (тобто для задоволення комунально-побутових потреб) використовується цілісний комплекс інженерного обладнання або окремо збудовані споруди, які забезпечують технологічний процес надання послуг з водопостачання, електрична енергія не є спожитою на технічні цілі населених пунктів, а є ресурсом, що використовується у господарській діяльності. Отже, оплата електричної енергії, спожитої на потреби господарської діяльності здійснюється виходячи із рівня роздрібного тарифу на електричну енергію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875 «комунальні послуги» - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною водою, «споживач» - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати комунальну послугу.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що до комунальних послуг належить централізоване постачання води.

На підставі Примітки до постанови НКРЕ України №309, вищезазначених офіційних розяснень НКРЕ України, п. 3.6.2. Умов та Правил, ст. ст. 1,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд приходить до висновку, що якщо для надання комунальних послуг у формі централізованого водопостачання споживачам, надавачами таких послуг використовуються цілісні комплекси інженерного обладнання, окремо збудовані споруди, які забезпечують технологічний процес надання централізованих послуг з водопостачання, електрична енергія не є спожитою на технічні цілі населених пунктів, а є ресурсом, що використовується у господарській діяльності субєктів, які надають ці комунальні послуги і оплачується за роздрібним тарифом.

Згідно з актом від 04.08.2009 р., який укладений між позивачем та ЛКП «Листопадове», довідки ЛКП «Листопадове» №386 від 20.07.2009 р., акта від 27.11.2009 р., який укладений між відповідачем та ЛКП «Листопадове», пояснень представника ЛКП «Листопадове» в судовому засіданні, - судом встановлено, що ЛКП «Листопадове» є балансоутримувачем насосної за адресою м. Львів, вул. Гіпсова, 36а та надає комунальні послуги централізованого водопостачання. Вищевказана насосна є цілісним комплексом інженерного обладнання, за допомогою якої ЛКП «Листопадове» здійснює централізоване постачання води споживачам житлового будинку. Насосна забезпечує технологічниий процес надання послуг з централізованого водопостачання.

Відповідно до актів від 17.07.2009 р., які укладені між позивачем та ЛКП «Сонячне», акту від 27.11.2009 р., який укладений між відповідачем та ЛКП «Сонячне»,пояснень представника ЛКП «Сонячне», пояснень представників ЛМКП «Львівводоканал» в судовому засіданні, судом встановлено, що насосні за адресою: м. Львів, вул. Грабянки, 7, та м. Львів, вул. Керамічна, 4 обслуговуються ЛМКП «Львівводоканал» на підставі договору з ЛКП «Сонячне». Ці насосні є окремо збудованими технологічними спорудами, цілісними комплексами інженерного обладнання, за допомогою яких ЛМКП «Львівводоканал», ЛКП «Сонячне» надають комунальні послуги централізованого постачання води споживачам житлових будинків. Насосні забезпечують технологічний процес надання послуг з централізованого водопостачання. Вищевказані обставини визнані відповідачем в судовому засіданні.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що насосна за адресою: м. Львів, вул. Гіпсова, 36а є цілісним комплексом інженерного обладнання, який забезпечує технологічний процес надання послуг з централізованого водопостачання, за допомогою якого здійснюється централізоване водопостачання споживачам цих послуг та підтверджується, що насосні за адресами: м. Львів, вул. Грабянки, 7, м. Львів, вул. Керамічна, 4 є окремо збудованими спорудами, цілісними комплексами інженерного обладнання, які забезпечують технологічний процес надання послуг з централізованого водопостачання, за допомогою яких здійснюється централізоване постачання споживачам житлових будинків, суд на підставі Примітки до постанови НКРЕ України №309, вищезазначених офіційних розяснень НКРЕ України, п. 3.6.2. Умов та Правил, ст. ст. 1,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», приходить до висновку, що електрична енергія, яка використовувалася для роботи цих насосних, не відноситься до технічних цілей населених пунктів а є ресурсом, який використовується ЛКП «Листопадове», ЛКП «Сонячне» у господарській діяльності цих підприємств надані комунальних послуг у формі централізованого водопостачання споживачів.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що насосні за цими адресами використовуються виключно для централізованого водопостачання споживачів-фізичних осіб житлових будинків, а тому вважає цю електричну енергію спожитою на технічні цілі населених пунктів, оскільки як зазначалося вище, згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», вищевказаних офіційних розяснень НКРЕ України, споживачами комунальних послуг у формі централізованого водопостачання є як юридичні так і фізичні особи.

Враховуючи вищенаведене, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за роздрібними тарифом за електричну енергію, яка споживалася ЛКП «Листопадове», ЛКП «Сонячне» для функціонування насосних за адресами: м. Львів, вул. Гіпсова, 36а, м. Львів, вул. Грабянки, 7, м. Львів, вул. Керамічна, 4.

Згідно з довідкою (інформацією) ЛКП «Навколо базару», акту від 27.11.2009 р., який складений між відповідачем та ЛКП «Навколо базару», пояснень представників відповідача, судом встановлено, що насосна за адресою: м. Львів, вул. Г.Упа, 30 не використовується в централізованому водопостачанні, не є цілісним комплексом інженерного обладнання, який забезпечує технологічний процес надання послуг з водопостачання.

Таким чином, позивач неправомірно застосував роздрібний тариф при нарахуванні плати ЛКП «Навколо базару» за електричну енергію, яка споживалася насосною за адресою: м. Львів, вул. Г.Упа, 30.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача в частині нарахуванні економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, що полягало в порушенні порядку застосування тарифу на електроенергію, яка споживалася насосною за адресою: м. Львів, вул. Г.Упа, 30, в розмірі 4770,93 грн. та припис в частині вимоги здійснення перерахунку нарахованої плати за спожиту електроенергію в розмірі 1590,31 грн. є обґрунтованими і правомірними.

Щодо тарифів на електроенергію, яка використовується бомбосховищами.

Пунктом 2 «Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №253 передбачено, що захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Згідно з довідкою ЛКП «Навколо базару» від 16.10.2009 року за №834, інформації ЛКП «Навколо базару, яка надана за запит відповідача, ЛКП «Навколо базару» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, вул.Зерова,13а, що є спеціальним обєктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Відповідно до довідки ЛКП «Старий квартал» від 08.10.2009 року, ЛКП «Старий квартал» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, вул.Київська, 14, що є спеціальним обєктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Згідно довідки ЛКП «Вулецьке» від 09.102009р. №709, ЛКП «Вулецьке» є балансоутримувачем бомбосховищ за адресами: м. Львів, вул. Бой-Желенського, 10 та м. Львів, вул. Гвардійська, 28а, що є спеціальним обєктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Відповідно до довідки ЛКП «Львівський ліхтар» від 09.10.2009р. №801 ЛКП «Львівський ліхтар» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 10, що є спеціальним обєктом, який повинен використовуватися у спеціальний час, в мирний час для інших цілей не використовується.

Згідно довідки ЛКП «Айсберг» від 08.10.2009 р. №992-вих., ЛКП «Айсберг» є балансоутримувачем бомбосховища за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 35, яке згідно з договором оренди нерухомого майна від 21.04.2000р. використовується підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдзЮкрейн ЛТД».

Пункт 3.6.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом» передбачає загальне правило, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом одержує від споживачів, яким він постачає електричну енергію, плату за роздрібним тарифом.

Відповідно до Примітки до постанови НКРЕ України від 10.03.1999 р. №309 електрична енергія, яка витрачається населеними пунктами на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та інше) оплачується за пільговим тарифом 20,3 коп. за 1 кВт/год.

Відповідачем не подано доказів того, що приміщення за вказаними вище адресами перебуває на балансі Львівських комунальних підприємств як підвал, а не бомбосховище.

Водночас відповідачем не доказано того, що згадані приміщення використовуються мешканцями будинку як підвал.

Крім того в Акті перевірки, складеному відповідачем, за вказаними адресами перевірялася правомірність застосування тарифів саме щодо бомбосховищ.

Таким чином, відповідачем не спростовано статусу зазначених приміщень як бомбосховищ.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного та в порядку ст. 19 Конституції України, суд приходить до висновку, що електрична енергія, яка споживалася на обслуговування бомбосховищ не належить до технічних цілей населених пунктів.

Оскільки бомбосховище за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 35 за спірний період не використовувалося безпосередньо ЛКП «Айсберг», а згідно умов договору оренди це приміщення та електрична енергія в цьому приміщенні споживалася безпосередньо підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдзЮкрейн ЛТД», суд приходить до висновку, що електрична енергія, яка споживалася в цьому приміщенні безпосередньо підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдзЮкрейн ЛТД» не належить до технічних цілей ЛКП «Айсберг».

Таким чином, ВАТ «Львівобленерго» правомірно нараховувало плату за роздрібними тарифом за електричну енергію, яка споживалася для обслуговування вищевказаних бомбосховищ.

Суд додатково зазначає, що згідно з п. 3.4. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (затв. постановою НКРЕ України №15/1 від 13.06.1996 р. та зареєстровані в Мінюсті України від 08.08.1996 р. за №433/1458), ліцензіат (яким є і ВАТ «Львівобленерго») повинен діяти відповідно до законодавства України та інших нормативних документів; дотримуватись актів законодавства та нормативних документів. Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електроенергетику» НКРЕ України здійснює контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосовує до них відповідні санкції за їх порушення.

НКРЕ України на виконання покладених на нього повноважень було проведено планову перевірку ВАТ «Львівобленерго» додержання ліцензіатом законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов за період 01.01.2008р. по 01.01.2009р., в ході якої не виявлено жодних порушень позивачем постанови НКРЕ України №1030 від 22.10.2004р. при нарахуванні позивачем плати за електричну енергію, яка споживалася на зовнішнє освітлення як і не виявило жодних порушень постанови НКРЕ України №309 від 10.03.2009 р. при нарахуванні позивачем плати за електричну енергію, яка споживалася для роботи диспетчерських пунктів ліфтів, насосних, які є цілісними комплексами інженерного обладнання, окремо збудованими технічними спорудами, які забезпечують технологічний процес надання послуг з водопостачання, за допомогою яких здійснюється централізоване водопостачання, бомбосховищ, які є спеціальними спорудами, що підтверджується відповідним актом 12-е від 24.04.2009 р. Недотримання позивачем вимог постанов НКРЕ України, в т. ч і постанов НКРЕ України №1030 та №309 вважалось би порушенням вищевказаних Умов та Правил, за що НКРЕ України вправі накласти відповідні санкції. Тому висновки акта перевірки позивача НКРЕ України від 24.04.2009р. додатково підтверджують відсутність порушень ВАТ «Львівобленерго» вимог постанови НКРЕ України №1030 та 309 в частині застосування тарифів на електроенергію.

Окрім того, суд також враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які скарги споживачів про неправомірність застосування позивачем тарифів на електроенергію на зовнішнє освітлення, на роботу диспетчерських пунктів ліфтів, насосних, бомбосховищ.

Більше того, згідно п. 3.8.4. вищевказаних Умов та Правил ліцензіат з постачання електричною енергії за регульованим тарифом, серед яких і позивач, мав би право на одержання дотаційних сертифікатів від НКРЕ України на суму дотацій, наданих ліцензіатом споживачам, що мають право на користування пільговими тарифами, серед яких пільговий тариф на зовнішнє освітлення роздрібний тариф із застосуванням коефіцієнта 0,25 та тариф в розмірі 20,3 коп. за 1 кВт/год на електричну енергію, яка споживається населеними пунктами на технічні цілі.

Згідно з п. 4 постанови НКРЕ України №1030 передбачена компенсація втрат від постачання електроенергії для зовнішнього освітлення за диференційованими тарифами, що відшкодовується ліцензіату з постачання електроенергії за регульованим тарифом згідно встановленого НКРЕ України порядку. Відповідно до п. 3 «Порядку надання ліцензіатам з постачання електроенергії, яка використовується для зовнішнього освітлення, згідно постанови НКРЕ України №1030 єдиного роздрібного тарифу відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25, здійснюється згідно рішення НКРЕ України за умови підтвердження енергопостачальником обсягу спожитої електричної енергії на потреби зовнішнього освітлення згідно з показниками приладів диференційованого обліку електричної енергії споживачів. Постановою НКРЕ України від 27.03.2009р. №362 позивачу надано компенсацію за постачання електричної енергії за пільговим тарифом на потреби зовнішнього освітлення в розмірі 1173855грн.

Відповідно до п. п. 5, 6 постанови НКРЕ України від 26.02.2001 р. №184 рішенням НКРЕ України щомісяця ліцензіатам, які здійснюють постачання електричної енергії населеним пунктам за затвердженими НКРЕ України тарифами, надається компенсація втрат від застосування пільгових тарифів.

Вищевказаною постановою НКРЕ України від 27.03.2009р. №362 позивачу надано компенсацію за постачання електричної енергії за пільговим тарифом для населених пунктів в розмірі 56350113грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач не мав би підстав не застосовувати пільговий тариф на зовнішнє освітлення (із застосуванням коефіцієнту 0,25) по відношенню до споживачів, які мають прилади диференційованого обліку, та застосовувати пільговий тариф 20,3 коп. за електроенергію, яка споживалася населеними пунктами на технічні цілі, оскільки позивач отримав би від держави компенсацію втрат від застосування цих пільгових тарифів. Однак, застосування позивачем цих пільгових тарифів в порушення постанов НКРЕ України №1030, №309 та вищевказаних офіційних розяснень мало б наслідком відсутність права на компенсацію від держави втрат від застосування цих пільгових тарифів.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправним і скасування рішення №176 від 26.06.2009 р. і припису №128 від 25.06.2009 р. Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, частково є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3. ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 7-11, 14, 69-71, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №176 від 26.06.2009 року в частині застосування економічних санкцій в розмірі 346378,71 грн.

Визнати протиправним і скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №128 від 25.06.2009 р. в частині вимоги здійснення перерахунку нарахованої плати за спожиту електричну енергію споживачам на суму 128927,83 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 3 (три) грн. 36 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст. 186 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 17.12.2009 р.

Суддя З.І.Лунь