Ухвала суду № 76596107, 19.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14175/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії.

17.09.2018 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову по даній справі, яка 18.09.2018 року передана на розгляд.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом встановлення відповідачу обов'язку вчинити певні дії, а саме, надати йому субсидію.

Заява обґрунтована тим, що він протягом більш ніж 3 років має клопіт із тим, що відповідач неодноразово та незаконно припиняє надання йому субсидії. На той час, зважаючи на його передпенсійний вік та економічну ситуацію, яка склалася в державі, йому не таланило знайти роботу із більшою ніж мінімальна оплата праці. У відсутності субсидії, нарахована плата за комірне значно перевищувала обов'язковий відсоток спочатку його зарплатні, а згодом і пенсії. Він був не здатен сплачувати її у повному обсязі, і саме це спричиняло штучне нагромадження боргу за комірне. Тобто, предметом судового розгляду є дії відповідача по протизаконному припиненню надання йому субсидії, що призводить до нагромадження боргу за комірне. З травня цього року відповідач знов припинив надання субсидії, посилаючись саме на наявність боргу, тобто, саме предмету судового розгляду. Таким чином, відповідач фактично вже прийняв рішення по справі, і це призведе до унеможливлення виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав, за захистом яких він саме звернувся до суду. Адже за відсутності субсидії у нього знов так само штучно продовжує нагромаджуватися борг за комірне, і законне рішення суду, за відсутності забезпечення позову, не припинить цей процес. Відповідач сам не поновить надання субсидії, так само, він постійно категорично відмовляється надати йому субсидію на електричну енергію, що підтверджує відповідь від 09.07.2018 року № 37/12-9585.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим здійснити розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Дослідивши матеріали заяви, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.

В Кодексі адміністративного судочинства України законодавець виділив окрему главу для забезпечення позову, в якій визначив підстави, спосіб і порядок виконання забезпечення позову.

Відповідно до статті 152 КАС України, визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пункту 17 Постанови пленуму в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї із таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, або заборони вчиняти певні дії.

По даній справі, позивач в порядку забезпечення позову просить суд встановити обов'язок відповідачу вчинити дії - надати йому (позивачу) субсидію.

Однак, у разі, якщо громадянин не згідний з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії, законодавством передбачено право громадянина на оскарження даного рішення до комісії або до суду.

Оскільки, забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку відповідачу вчинити дії - надати позивачу субсидію, не є забезпеченням позову в розумінні ст. 151 КАС України, суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та ст.ст. 150, 151, 152, 153, 154, 248, 294, 295 КАС України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: