Постанова № 76590359, 18.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 212/6119/16-ц

22-ц/774/1374/К/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого- судді Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат комбінат»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2018 року, ухваленого суддею Колочко О.В. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складений 06 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

В мотивування заявлених вимог зазначила, що працюючи протягом тривалого часу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці, отримала професійне захворювання, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 05.10.2009 їй вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності по ХОЗЛ безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, вона втратила своє здоров`я, у зв'язку з чим їй завдана моральна шкода, розмір якої оцінює у розмірі 275 600 грн. просила суд стягнути на свою користь з відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. В мотивування апеляційної скарги зазначає, що судом допущена помилка відносно місця роботи позивача, оскільки у рішенні зазначено, що вона працювала на підприємстві Шахта «Саксагань», яке було ліквідовано без правонаступників. Вказує, що в період з 10 жовтня 1988 року по 18 березня 1994 року позивач працювала у виробничому об'єднанні «Кривбасруда» в структурному підрозділі ш.«Саксагань». Посилається на те, що у 1995 році Наказом Міністерства промисловості України від 27 липня 1995 року №148 створено державне підприємство шахта «Саксагань» шляхом виділення структурного підрозділу шахти «Саксагань» із державного об'єднання по видобутку руд підземним способом (Кривбасруда). Отже на час виділення структурного підрозділу шахти «Саксагань» зі складу ВО «Кривбасруда» ОСОБА_1 вже не працювала, оскільки 18 березня 1994 року була звільнена за п.1 ст.40 КЗпП через скорочення чисельності штату у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Вказує, що 29 липня 1998 року Державне виробниче об'єднання «Кривбасруда» перейменовано на «Криворізький державний залізорудний комбінат», який є правонаступником перейменованого ДВО «Кривбасруда», що підтверджено наказом Мінпромполітики від 29.07.1998 №263. Вважає, що судом помилково визначений правонаступник ВО «Кривбасруда» ДП шахта «Саксагань», оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували правонаступництво чи перехід інших прав та обов'язків від ВО «Кривбасруда» до ДП шахти «Саксагань».

Представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції у зв'язку з його законністю та обґрунтованістю залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Апеляційний суд Дніпропетровської області від 18 травня 2018 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2018 року, в якій зазначено, що Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі. Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, та наданого відзиву апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що згідно записів, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1, працювала в кар'єрі «Північний» ДСФ з 31 липня 1985 року машиністом конвеєра, з 20 липня 1987 року - грохотівником, з 10 травня 1988 року - підземним газомірником, з 10 жовтня 1988 року переведена на ДСФ ш. «Саксагань» поверхневим грохотівником (т.1, а.с. 5-6).

Із запису № 15 від 01.10.1989 трудової книжки вбачається, що з метою подальшого удосконалення структури управління ВО «Кривбасруда» РУ імені Дзержинського ліквідовано. Шахта «Саксагань» наділена правами структурної одиниці об'єднання.

18 березня 1994 року ОСОБА_1 звільнено по п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з скороченням чисельності штату через зміни в організації виробництва і праці ( том 1 а.с.5).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18 серпня 2009 року встановлена причина професійного захворювання ОСОБА_1, як робота на протязі 15 років 6 місяців в умовах пилу підвищених параметрів (т.1, а.с. 11).

В зазначеному Акті вказано, що шахта «Саксагань» ВО «Кривбасруда» ліквідована з 20.09.1999 наказ Мінпромполітики України від 20.01.1997 № 04 (т.1, а.с. 11).

Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серія ДНА-02 № 033702 від 05 жовтня 2009 року позивачу ОСОБА_1 вперше та безстроково встановлено 25 % втрати професійної працездатності (т.1, а.с. 12).

Наказом Міністерства промисловості України від 27 липня 1995 року № 148 було створено державне підприємство шахта «Саксагань» шляхом виділення структурного підрозділу шахти «Саксагань» із державного об'єднання по видобутку руд підземним способом (Кривбасруда) (т.1, а.с. 42).

Наказом ВО «Кривбасруда» від 04 серпня 1995 № 91 на виконання Наказу Міністерства промисловості від 27.07.1995 № 148 призначено комісію по передачі майна і підготовці розділового балансу на 01.07.1995 (т.1, а.с. 43).

Наказом Міністерства промисловості України від 20 січня 1997 року № 4 ліквідовано державне підприємство - шахта «Саксагань» (т.1, а.с. 44).

В своїй Постанові від 02.03.1998 № 258 Кабінет міністрів України постановив про проведення реструктуризації гірничо-рудних підприємств Кривбасу шляхом закриття шахти «Саксагань» (т.1, а.с. 45-46).

Відповідно зазначеної вище постанови, Мінпромполітики своїм наказом від 29.07.1998 № 262 створило підприємство «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту» (управління «Кривбасгідрозахист» на базі державного майна шахт «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» - структурних підрозділів ДВО «Кривбасруда» шляхом їх відокремлення (т.1, а.с. 50-51).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 1998 року № 1847 приписано Міністерству фінансів, Пенсійному фонду, Мінпромполітики до прийняття списання та реструктуризацію заборгованості підприємств з підземного видобутку залізної руди вирішити в установленому порядку питання про надання державним підприємствам - Криворізькому залізорудному комбінату, Криворізькому гірничорудному управлінню гідрозахисту, рудоуправлінню імені Кірова та шахті «Саксагань» відстрочки платежів до державного бюджету України, пені та штрафів за ними, а також платежів до пенсійного фонду та інших обов'язкових платежів (т.1, а.с. 51-52).

Наказом Мінпромполітики України від 17 березня 2006 року ліквідовано Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту» із передачею на підставі передавального акту прийняти на баланс до статутного фонду ДП «Кривбасшахтозакриття» майно ДП «Кривбасгідрозахист», яке залишиться після задоволення вимог кредиторів (т.1, а.с. 54-55).

Відповідно до наказу Мінпромполітики від 19.04.1999 № 149, директору Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту «Кривбасгідрозахист» наказано прийняти проектно-кошторисну документацію на ліквідацію державного підприємства шахта «Саксагань» (т.2, а.с. 130).

Із довідки № 510 від 30.11.2009 вбачається, що відповідно до Постанови КМУ від 02.03.1998 № 258, та від 23.11.1998 № 1847, архівні документи шахт, які ліквідовано, зокрема шахта «Саксагань» (дата ліквідації 20.09.1999) зберігаються в ДП «Кривбасшахтозакриття», яке не є правонаступником ліквідованих підприємств і виконує функції архівної установи (т.1, а.с. 58).

29 липня 1998 року перейменовано Державне виробниче об'єднання «Кривбасруда» на «Криворізький державний залізорудний комбінат», який є правонаступником перейменованого ДВО «Кривбасруда», про що виданий наказ Мінпромполітики від 29.07.1998 № 263 (т.1, а.с. 59).

На виконання наказу Мінпромполітики від 29.07.1998 № 263, генеральним директором комбінату видано наказ від листопада 1998 року № 26 про затвердження структури Криворізького державного залізорудного комбінату, до якого увійшли шахти ім. Леніна, ім. Орджонікідзе, Гвардійська, ш/у «Октябрське», «Родіна» тощо.

Як вбачається із вищевказаної структури комбінату, шахта «Саксагань» не увійшла до його структури.

В подальшому комбінат неодноразово перейменовувався, входив до ВАТ «Укррудпром», був реорганізований із створенням на його базі дочірнього підприємства, реорганізовано шляхом перетворення у ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», а згодом перейменовано з ВАТ на ПАТ (т.1, а.с. 80-94).

Протягом усіх реорганізацій та перейменувань затверджувалися відповідні статути підприємства та його структура, до якої не входила шахта «Саксагань».

З відповіді, наданої Центральним державним архівом органів влади та управління України від 07.08.2017 № 634 на запит суду, вбачається, що в архіві відсутня інформація про правонаступника прав та обов'язків державного підприємства «Шахта «Саксагань» (т.2, а.с. 40).

Відповідно до довідки, виданої ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 25.10.2017 № 3342, за період з 1997 року по 2000 рік (і пізніше) ніяке майно від ДП «Шахта «Саксагань» ПАТ «Криврізький залізорудний комбінат» не передавалося і в обліку комбінату відсутнє (т.2, а.с. 129).

Як вбачається з копії відповіді, наданої відділом реєстрації суб'єктів підприємництва виконкому Криворізької міської ради Дніпрпоетровської області від 02.11.2001 № 407, державне підприємство шахта «Саксагань» (код ЄДРПОУ - 21933664) у зв'язку з завершенням заходів по ліквідації, виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 25.12.2000, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 04052169Ю0040533, вищезазначене підприємство правонаступників не має (т.2, а.с. 127).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст.37, 466, ч.2 ст.456 ЦК УРСР, ч.2 ст.5, ч.1 та 6 ст.36 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 32 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) й виходив з того, що позивач працювала на підприємстві шахта «Саксагань», яке було ліквідовано без правонаступників, а тому ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не є належним відповідачем у справі, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

При ліквідації юридичної особи без правонаступника належні потерпілому або особам, зазначеним у частині другій статті 456 ЦК Української РСР, платежі повинні бути капіталізовані за правилами державного страхування і внесені його органам для виплати їх у розмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.

У разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування шкоди, заподіяної ліквідованою юридичною особою, зв'язані з ушкодженням здоров'я чи смертю громадянина, пред'являються до вищої організації або до організації, зазначеної в рішенні про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі-Закон) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 Закону ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права й обов'язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5 (далі - Положення; втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об'єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства зі складу об'єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об'єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об'єднань.

Тобто розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов'язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

У пункті 32 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що при ліквідації, банкрутстві або реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства відшкодування шкоди, компенсація всіх видів витрат провадиться правонаступником.

Якщо права й обов'язки ліквідованого підприємства не переходять до правонаступника, суми, що підлягають відшкодуванню, капіталізуються і перераховуються органам державного соціального страхування для виплати їх у розмірі і в терміни, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.

У разі ліквідації або банкрутства підприємства без правонаступника ліквідаційна комісія надсилає офіційне повідомлення про це до місцевого органу державного соціального страхування.

Якщо при ліквідації підприємства капіталізація платежів у відшкодування шкоди не проведена, регресна вимога подається органам державного соціального страхування.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що на момент виникнення у позивача ОСОБА_1 права на відшкодування моральної шкоди, з дати встановлення їй вперше втрати працездатності з 05 жовтня 2009 року, шахта «Саксагань» була ліквідована, а ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не є її правонаступником.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку, що ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є неналежним відповідачем у цій справі та не може нести відповідальність перед позивачем за порушення її трудових прав ВО «Кривбасруда» на шахті «Саксагань» на якій працювала позивач, оскільки не є її правонаступником.

Висновки суду відповідають установленим обставинам справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника позивача, що у рішенні суду невірно зазначено місце роботи позивача ОСОБА_1 оскільки це суперечить записам у трудовій книжці позивача.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду першої інстанції не впливають та їх не спростовують.

На підставі викладеного, та з урахуванням положень ст.375 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 19 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: