Рішення № 76583728, 19.09.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1735/18

Номер провадження 2/541/958/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 вересня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді – Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі – Калініченко Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

14.08.2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В направленому на адресу суду позові позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанку» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву №б/н від 13.11.2013 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.п. 2.1.1.2.3; 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору.

При укладенні Договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач зобов’язався на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а в разі невиконання зобов’язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороду банку. Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов’язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 договору , списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань, у тому числі мінімального обов’язкового платежу. На підставі п. 2.1.1.12.2 договору, сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 « Умов та правил надання банківських послуг». Позивач свої зобов’язання по договору виконав, надавши відповідачеві кредит. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг –при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідачем порушено зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого вона має станом на 03.07.2018 року заборгованість на суму 20922,27 грн. , яка складається з наступного: 2219,04 грн. –тіло кредиту, 4284,40 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом, 12946,34 грн. – нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 972,49 грн. –штраф (процентна складова). Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанку» 20922,27 грн. заборгованості за кредитним договором та 1762 грн. судових витрат.

Копія ухвали про відкриття провадження по справі , копія позову та долучених до нього документів, направлялася відповідачці ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, як то передбачено ст. 128 ЦПК України.

У відповідності до положень ст. 279 ч.5 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Відповідачкою направлено на адресу суду відзив на позов з якого вбачається, що позов нею не визнається і в його задоволенні вона просить відмовити. При цьому вказує на те, що копія анкети позичальника не може підтверджувати існування в неї боргу, як не можуть підтверджувати існування боргових зобов’язань і Умови та правила надання банківських послуг, а також правила користування платіжною карточкою. Розрахунок заборгованості також не може підтвердити існування у неї боргових зобов’язань перед банком. Звертає увагу суду на ту обставину, що минули строки позовної давності стосовно стягнення з неї пені та заборгованої суми та на застосування строків позовної давності вона наполягає. Умови не є складовою частиною договору, оскільки нею не підписані. Пеня та штрафні санкції є одним видом відповідальності, а тому не можуть застосовуватися одночасно. У відзиві відсутні заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанку» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву №б/н від 13.11.2013 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.8-27).

З долученої до позову анкети-заяви вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 приєдналася до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Дана анкета підписана відповідачкою. Також з даної анкети вбачається, що відповідачка була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит.

Відповідачем ОСОБА_1 порушено умови Кредитного договору, внаслідок чого вона має за розрахунком позивача прострочену заборгованість в сумі 20922,27 грн.( а.с.5-7).

В суду відсутні підстави для сумніву у правильності проведеного розрахунку, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів, зокрема своїх власних розрахунків, на підставі яких суд міг би прийти до інших переконань. Крім іншого, відповідач не просив винести справу до розгляду в судовому засіданні та призначити по справі відповідну експертизу для перевірки правильності проведених нарахувань, яка б могла слугувати підставою для перерахунку суми заборгованості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З приводу вимоги АТ КБ «ПриватБанку» про стягнення з відповідачки штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг, за яким при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості, то суд вважає, що дана позовна вимога не підлягає до задоволення виходячи з правової позиції Верховного Суду України по справі №6-2003цс15, яка є обов’язковою для всіх судів.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них - несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Також суд вважає, що позивачем не пропущено визначений строк звернення з позовними вимогами до суду, оскільки відповідачкою постійно проводилися проплати на погашення кредитних зобов’язань, остання з яких проведена в квітні 2017 року.

Таким чином, позов АТ КБ «Приват Банк» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає до часткового задоволення, з урахуванням викладеного судом.

Судові витрати підлягають до стягнення на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України; ст.ст. 1050; 1049; 1048 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (37661, с. Білики, вул.Борисенка,24, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 19449,78 грн. (дев’ятнадцять тисяч чотириста сорок дев’ять гривень 78 копійок) заборгованості за кредитним договором та 1762 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні ) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_2