Ухвала суду № 76581077, 19.09.2018, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

Справа № 327/87/18

Провадження № 2-п/327/1/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2018 р. смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Завіновської А.П.

за участю секретаря судового засідання – Пригінської О.В.

представника заявниці – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Розівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року ухваленого у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

12 червня 2018 року Розівським районним судом Запорізької області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

12 липня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд ухваленого заочного рішення.

Ухвалою судді Розівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було прийнято до розгляду та судове засідання по вказаній заяві призначено на 31 липня 2018 року, яке в подальшому в черговий раз відкладено на 19 вересня 2018 року.

19 липня 2018 року на адресу Розівського районного суду Запорізької області надійшла заява Банку, в якій останній зазначав, що з 21 травня 2018 року змінено його назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва – АТ КБ «ПриватБанк»).

У заяві ОСОБА_2 посилається на те, що їй не було відомо про наявність в суді вказаної справи, оскільки через похилий вік та поганий стан здоров’я, другу половину травня та початок червня 2018 року вона провела у ліжку, постійно вживаючи ліки. Весь цей час займався господарством та доглядав за нею – її син та невістка, остання і отримувала судові повістки, але не бажаючи погіршення стану її здоров’я, не повідомляла про наявність справи в суді. Таким чином, про судові засідання у справі, які були призначені на 22 травня та 12 червня 2018 року, вона дізналася лише з тексту заочного рішення, копію якого отримала 19 червня 2018 року. Крім того, вказувала, що вона не отримувала ані копії ухвали про відкриття провадження у справі, ані копії позовної заяви з долученими до неї доказами. Внаслідок цих обставин, вона не змогла взяти участь у розгляді справи особисто або через свого представника. Окрім цього зазначала, що позивач звернувся до суду із вказаним позовом після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила переглянути заочне рішення Розівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року, яке скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні представник заявниці – ОСОБА_1 підтримав зазначену вище заяву і також просив скасувати заочне рішення від 12 червня 2018 року ухвалене у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та призначити справу до розгляду у порядку спрощеного провадження, посилаючись на те, що ОСОБА_2 на час здійснення судового провадження по даній цивільній справі не була належним чином сповіщена про час і місце її розгляду та не отримувала позовну заяву з документами до неї, внаслідок чого була позбавлена можливості надати суду відзив на позовну заяву та за необхідності звернутися до суду із заявою про застосування строків позовної давності.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був сповіщений належним чином. Окрім того, подав до канцелярії суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому заперечуючи проти задоволення заяви зазначав, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але не скористалася своїм правом на подання відзиву та доказів, а тому вважаючи ухвалене у справі заочне рішення законним та обґрунтованим, просив у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши представника заявниці та перевіривши докази, що стосуються вирішення питання про перегляд заочного рішення, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до частин 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 05 березня 2018 року до суду надійшов позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вказаного позову банк зазначав, що 26 квітня 2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 порушила умови договору, а тому має заборгованість за вказаним договором, яка станом на 12 лютого 2018 року склала 15 437 грн. 58 коп., яку позивач і просив стягнути з останньої. Одночасно позивач просив вирішити питання про розподіл понесених ним судових витрат.

12 червня 2018 року Розівським районним судом Запорізької області було ухвалено заочне рішення у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказаним рішенням позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, і з ОСОБА_2 на користь останнього стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 226 грн. 27 коп., а також суму понесених позивачем судових витрат в розмірі 1 623 грн. 74 коп.

12 липня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд ухваленого заочного рішення посилаючись на те, що вона не була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання за позовом банку, оскільки вона особисто не отримувала судові повістки та позовну заяву з долученими до неї доказами, так як в цей час хворіла та не вставала з ліжка. Крім того, посилалася на звернення банку із вказаним позовом після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_2 дійсно не отримувала копію ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду на 22 травня 2018 року, копію позовної заяви з долученими до неї доказами, про що свідчать повернуті на адресу суду зазначені документи з відміткою пошти на конверті «за закінченням встановленого строку зберігання». Водночас, згідно поштового повідомлення, ОСОБА_2 отримала судову повістку на 12 червня 2018 року, коли і було ухвалено заочне рішення у наведеній справі.

Крім того, заявниця у свої заяві, а її представник в судовому засіданні, посилалися на звернення Банку із наведеним вище позовом після спливу строку позовної давності, що судом при винесені зазначеного вище рішення не з’ясовувалось, оскільки вирішення цього питання, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, можливе лише за заявою сторони у спорі.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

У зв’язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки суперечить статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 не з’явилась в судове засідання, яке було призначено на 22 травня 2018 року, з поважних причин. Крім того, як було встановлено судом вона не отримувала копію позовної заяви з долученими до неї доказами, а тому не змогла скористатись своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів. При цьому, обставини на які посилалась заявниця у своїй заяві, а її представник в судовому засіданні щодо можливого звернення позивача до суду із позовом поза строками позовної давності, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з метою повного з’ясування усіх обставин у справі, на які посилалася заявниця у своїй заяві, а її представник в судовому засіданні, заяву ОСОБА_2 слід задовольнити, а заочне рішення суду скасувати.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України вказана справа за клопотанням представника позивача, була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає необхідним згідно до вказаних норм закону, призначити цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення ухваленого 12 червня 2018 року Розівським районним судом Запорізької області задовольнити.

Заочне рішення Розівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року у цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасувати.

Призначити зазначену цивільну справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження на 10 годину 00 хвилин 10 жовтня 2018 року у приміщенні Розівського районного суду Запорізької області за адресою: вул. Новобудови, 23, смт. Розівка, Розівський район, Запорізька область, з повідомленням (викликом) сторін.

Надати відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - п’ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Роз’яснити відповідачу, що він має право протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали з доданими до неї документами надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову, - а позивачу копію відзиву та додані до нього документи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: А.П. Завіновська