Рішення № 76579312, 19.09.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/255/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Стратовича О.В.

з участю секретаря Корнєйчук О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

31.07.2018 року позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що вона є дочкою відповідача.

Після закінчення школи, позивачка вступила на денне відділення Національного педагогічного університету імені ОСОБА_3, де навчається на четвертому курсі. Термін навчання з 01.07.2018 року по 30.06.2019 року. У зв’язку з чим позивачка потребує матеріальної допомоги до закінчення навчання, оскільки самостійно позивачка забезпечити себе не може. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання, на час навчання не надає, тому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 31.07.2018 року, на період її навчання та закінчення навчання, тобто по 30.06.2019 року, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку Законом України «Про державний бюджет України». Також позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін до суду не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою відповідача ОСОБА_2, що стверджено копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про встановлення батьківства, виданого на ім’я ОСОБА_1 (а.с.5,6). Позивачка перебуває на утриманні матері, що стверджується довідкою Олевської міської ради (а.с.8)

Дочці ОСОБА_2, - ОСОБА_1, 07.11.2015 року виповнилося 18 років, що стверджено копією паспорта, виданого на ім’я останньої (а.с.9).

ОСОБА_1 вступила до Національного педагогічного університету імені ОСОБА_3, та перебуває на четвертому курсі денної форми навчання Інженерно-педагогічного факультету з 01.07.2018 року по 30.06.2019 року (а.с.04).

Позивачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, в зв’язку з навчанням не може в повній мірі самостійно себе забезпечити на період навчання, її мати ОСОБА_4 самостійно не може забезпечити належним чином матеріальне становище сім’ї, оскільки є інвалідом третьої групи, відповідач знаючи вищезазначені обставини добровільно матеріально дочці не допомагає, хоча має таку можливість та може утримувати свою повнолітню дочку ОСОБА_1, яка навчається.

Згідно постанови державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про відкриття виконавчого провадження ВП №55634454 від 30.01.2018 року з відповідача стягувалися аліменти на користь позивачки на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з 25.10.2017 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2018 року включно (а.с.12).

Згідно зі ст.198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Аналіз змісту ст.198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов’язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина). Тобто, крім родинного зв’язку батьків і дітей, продовження повнолітніми навчання, потреби повнолітніх дітей у зв’язку із продовженням навчання в матеріальній допомозі, необхідно перевіряти і здатність батьків таку допомогу надавати. При відсутності хоча б одного із наведених фактів, аліментне зобов’язання, пов’язане із утриманням батьками своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, не виникає.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров’я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст.ст. 182, 200 СК України).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Приписами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз’яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В даному випадку суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, дійсно потребує матеріальної допомоги, в зв’язку з навчанням, а відповідач відмовляє в наданні такої допомоги, хоча має таку можливість та будучи батьком дитини він не може бути звільнений від обов’язку утримувати повнолітню дочку яка продовжує навчання до закінчення навчання.

Враховуючи вищенаведене а також те, що відповідач має можливість утримувати свою дочку до закінчення її навчання, оскільки остання навчається на денній формі навчання та не має змоги працювати, несе витрати пов’язані з навчанням, тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання, оскільки відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці, однак ухиляється від обов’язку, як батько допомогти повнолітній дитині, яка потребує допомоги закінчити навчальний заклад і здобути професію, а тому кошти на утримання дочки ОСОБА_5 до закінчення її навчання у навчальному закладі, слід стягнути в примусовому порядку та у розміри передбаченому ст.182 СК України, щомісячно.

Разом із тим слід зазначити, що посилання позивача відносно стягнення аліментів у відповідності до вимог Закону України «Про Державний бюджет України», у розмірі не меншому ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку є безпідставним, оскільки зазначений закон розповсюджується на дітей, які не досягли 18-ти річного віку, а тому до повнолітньої особи застосуванню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню за наведених вище обставин.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

А згідно до ст. 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до п. 3 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно до ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись: ст.ст.8, 21, 55, 63 Конституції України, 7,12,13,81,141,258,259,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191, 198, 199, 200 СК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Варварівка, вул.Калініна, 20, Олевського району Житомирської області, ІПН: НОМЕР_2, аліменти на її утримання, в розміри 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з 31.07.2018 року та на період навчання і до закінчення навчання ОСОБА_1, тобто по 30.06.2019 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн., які перерахувати на р/р 31219206006460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, отримувач: УК у Олевському районі/Олевськ.р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, МФО 899998, банк отримувача: Казначейство України.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В решті позову ОСОБА_1 – відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_6