Постанова № 76576949, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5378/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Затолочного В.С., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, ухвалене суддею Плахтій Н.Б. в місті Луцьку у справі № 803/751/18 за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд стягнути з відповідача в дохід держави адміністративно-господарські санкції в сумі 51 767,18 грн. та пеню в сумі 217,42 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач покликається на те, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем у 2017 році не забезпечено нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 5 осіб, в результаті чого до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 51 767,18 грн. і нараховано пеню в сумі 217,42 грн., яку позивач просить стягнути з ТзОВ «Негабарит Сервіс» разом із сумою адміністративно-господарських санкцій.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення норм матеріального права та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в позовній заяві.

Оскільки учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, справу розглянуто у порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що 27.02.2018 року за вхідним № 1627 відповідач подав до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, у якому відображено, що середньооблікова чисельність працюючих у 2017 році у відповідача фактично складала 124 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 4 особи. При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинна складати 5 осіб. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2017 році становив 6 419,13 грн.

Повідомленням від 12.03.2018 року № 08/06-1627 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів проінформувало ТзОВ «Негабарит Сервіс» про обов'язок сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 51 767,18 грн. до 15 квітня 2018 року та роз'яснило порядок нарахування пені за порушення термінів сплати.

Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Згідно з частиною 1 статті 20 цього Закону підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадянських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. № 5067-VI, чинного на час виникнення спірних правовідносин, роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013р. затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Згідно пункту 1.3 цього Порядку роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Пунктом 2.1 цього Порядку передбачено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

В листі Ковельського міськрайонного центру зайнятості від 10.05.2018 року № 752/01-17 зазначено, що у 2017 році керівник ТзОВ «Негабарит Сервіс» щомісячно звертався з «Інформацією про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН з відміткою про наявність вакансій саме для осіб з інвалідністю (а.с. 25).

Апеляційним судом встановлено, що центром зайнятості особи з інвалідністю до відповідача не спрямовувалися та безпосередньо до роботодавця з питань працевлаштування не зверталися, фактів відмови зі сторони відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за 2017 рік не встановлено.

Доводи позивача про те, що відповідач мав працевлаштувати інваліда на вакантне місце, суперечать змісту наведених норм.

Так, Верховний Суд України у постанові від 16 квітня 2013 року (справа № 21-81а13) з посиланням на норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дійшов висновку про те, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

У зв'язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування чи відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, а тому відсутні підстави для застосування до товариства адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року в справі № 803/751/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.С. Затолочний

ОСОБА_1

Повний текст виготовлено 19.09.2018 року