Постанова № 76576932, 17.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4782/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Шинкар Т.І., Довгополова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року (головуючого судді Димарчук Т.М.) ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк о 09 год. 43 хв. повний текст складено 25.04.2018 року у справі №803/225/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» 13.02.2018 року звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.11.2017 року № НОМЕР_1 форма «ПС».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та просить скасувати рішення і прийняти нове, яким задовольнити позов. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення від 24.11.2017 №0013814812 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки під час перевірки листами від 05.10.2017 №739/02-02, від 30.10.2017 № 781/02-02, від 30.10.2017 №282/02-02, від 02.11.2017 № 798/02-02 представникам Луцького відділу податкового супроводження підприємств Львівського управління офісу ВПП ДФС були надані усі документи та пояснення щодо нарахування та сплати екологічного податку за 2016 рік та I півріччя 2017 року. Разом з тим, акти-розрахунки виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу за 2016 рік та I півріччя 2017 року, які необхідно було надати відповідно до запитів отриманих від Луцького відділу податкового супроводження підприємств Львівського управління офісу ВПП ДФС та які зазначені в акті про ненадання документів від 03.11.2017 року № 300/28-48-12/03339459 не підпадають під визначення податкового законодавства з огляду на статті 3, 5 ПК України, що дозволяє зробити висновок про безпідставність вимог про надання документів. Документи, посилання на які містяться у Положенні про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 № 112 та Методиці визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264 не є первинними документами в розумінні ПК України та підставою для нарахування екологічного податку. Крім того, у Положенні не встановлено вимог по обов’язковому щомісячному документальному оформленню та складенню актів-розрахунків виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат природного газу.

Відповідач подавав відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з підстав зазначених в ній та просила скасувати рішення суду першої інстанції, а позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив вимоги апеляційної скарги, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно вимагав від позивача надати документи, які відображають облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» з питань нарахування та сплати екологічного податку за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, а відтак відповідачем обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Офісом великих платників податків ДФС України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Волиньгаз» з питання нарахування сплати екологічного податку за період 2016 рік та I півріччя 2017 року, за результатами якої складено акт від 06.11.2017 року № 207/28-10-48-12/03339459.

Під час перевірки ПАТ «Волиньгаз» було вручено листи від 03.10.2017 №51506/10/28-10-48-12, від 03.10.2017 № 51351/10/28-10-48-12 та від 30.10.2017 №55830/10/28-10-48-12 з вимогою надати інформацію та первинні документи, а саме: - договори на придбання послуги по балансуванню газу між ПАТ «Волиньгаз» та ПАТ «Укртрансгаз»; - акти прийому - передачі природного газу, укладені між ПАТ «Волиньгаз» та ПАТ «Укртрансгаз» та розрахунки щодо придбання та транспортування природнього газу, в тому числі для ВТВ; - нормативно-затверджені питомі та виробничо-технологічні втрати; - паспорти фізико-хімічного складу природного газу придбаного ПАТ «Укртрансгаз»; - акти прийому – передачі використання природного газу для виробничо-технологічних витрат та передачі на УЕД; - декларації, розрахунки, карточки нарахування та сплати по екологічному податку по кожному стаціонарному об’єкту за вказаний період перевірки; - форми 2ТП «Повітря», які подавались в органи Державної статистики, нормативи гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин, затверджені для ПАТ «Волиньгаз»; - ліцензії, дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПАТ «Волиньгаз»; - платіжні доручення, якими проведено сплату екологічного податку; - матеріали результатів перевірок ПАТ «Волиньгаз» проведених іншими контролюючими органами за період, що перевіряється; - документи з обліку показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування по екологічному податку, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою даного податку.

Згідно вказаних запитів позивачем листами від 05.10.2017 №739/02-02 та від 30.10.2017 №782/02-02 було надано інформацію та копії документів, що витребовувались.

Крім того, під час перевірки ПАТ «Волиньгаз» було вручено листи від 19.10.2017 №54028/10/28-10-48-12 та від 01.11.2017 №56213/10/28-10-48-12 з вимогою надати інформацію та первинні документи, а саме: акти – розрахунки виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу за перевіряємий період та розрахунки на основі яких складено акти (які є додатками до зазначених актів – розрахунків).

Розрахунки втрат за 2016 – 1 півріччя 2017р., які проведені відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 року N 264, а саме: - документальне підтвердження виробничо-технологічних втрат газу за умовної нормативної герметичності газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів; - документальне підтвердження виробничо-технологічних втрат газу за умовної нормативної герметичності газового обладнання та приладів ГРП, БК ГРП, ШРП, ДКРТ; - документальне підтвердження виробничо-технологічних втрат газу за умовної нормативної герметичності газового обладнання, приладів квартир житлових будинків і подібних об'єктів комунально-побутових (невиробничого призначення) та бюджетних організацій; - документальне підтвердження виробничо-технологічних втрат газу для забезпечення продування та заповнення газопроводів газом; - документальне підтвердження виробничо-технологічних втрат газу, що виникли внаслідок аварій (пошкоджень) газопроводу.

Розрахунки витрат за 2016 – 1 півріччя 2017р., які проведені відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 року N 264, а саме: - документальне підтвердження виробничо-технологічних витрат газу для забезпечення продування та заповнення новозбудованих газопроводів газом; - документальне підтвердження виробничо-технологічних витрат газу для забезпечення зниження надлишкового тиску в газопроводах до мінімального (обсяг витрати газу, скинутого в атмосферу при ремонті ділянок); - документальне підтвердження виробничо-технологічних витрат газу на регулювання та настроювання газового обладнання, приладів квартир житлових будинків та подібних об'єктів комунально-побутових та бюджетних організацій при пусконалагоджувальних роботах після будівництва, капітального ремонту, реконструкції (визначаються згідно з додатком та кількістю газового обладнання і приладів); - документальне підтвердження виробничо-технологічних витрат газу на проведення регулювання та настроювання ГРП; - документальне підтвердження витрат газу на опалення приміщення ГРП; - бухгалтерські довідки щодо списання на витрати природного газу для ВТВ; - суми дебіторської-кредиторської заборгованості по контрагентах постачальниках газу (без ПДВ).

Крім того, просили надати інформацію щодо кількості ГРП (газорегуляторних пунктів) та їх місцезнаходження, які знаходяться на балансі суб’єкта господарювання та на його обслуговуванні відповідно до Договорів на обслуговування до кількості ГРП.

Листами від 30.10.2017 року №781/12-02 та від 02.11.2017 року №798/02-02 позивач вказав, що документи, які витребовує відповідач (запити від 19.10.2017 №54028/10/28-10-48-12 та від 01.11.2017 №56213/10/28-10-48-12) посилання на які містяться у Положенні про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 № 112 та Методиці визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264 не є первинними документами в розумінні ПК України та підставою для нарахування екологічного податку. Крім того, у Положенні не встановлено вимог по обов’язковому щомісячному документальному оформленню та складенню актів-розрахунків виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат природного газу, у зв’язку з чим, ПАТ «Волиньгаз» вважає, що відповідач допустив поширювальне тлумачення норм вказаного Положення в контексті перевірки дотримання платником податку вимог податкового законодавства.

03.11.2017 року головними державними ревізорами-інспекторами був складений акт про ненадання документів № 300/28-48-12/03339459.

На підставі акту перевірки від 06.11.2017 року №207/28-10-48-12/03339459 Офісом великих платників податків ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2017 №0013814812 про застосування до ПАТ «Волиньгаз» штрафних санкцій у розмірі 510 гривень.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач 30.11.2017 року за вих. №859/02-02 оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.

За результатами розгляду скарги ДФС України винесено рішення від 29.01.2018 року №2928/6/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 24.11.2017 року №0013814812 про застосування до позивача адміністративного штрафу в сумі 510,00 грн. залишено без змін.

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до підпунктів 44.1, 44.6 статті 41 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Стаття 85 ПК України визначає, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

За приписами пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З матеріалів справи слідує, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 24.11.2017 року № НОМЕР_1 форма «ПС» слугувало ненадання позивачем документів про втрати природного газу, а саме: акти – розрахунки виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу за перевіряємий період та розрахунки на основі яких складено акти (які є додатками до зазначених актів – розрахунків); розрахунки витрат та втрат за 2016 рік та перше півріччя 2017 року, які проведено відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 року №264 та інші документи.

У зв'язку з ненаданням позивачем вищевказаних документів відповідачем складено акт про непредставлення документів №300/28-48-12/03339459.

Листами від 30.10.2017 року №781/12-02 та від 02.11.2017 року №798/02-02 позивач вказав, що документи, які витребовує відповідач (запити від 19.10.2017 №54028/10/28-10-48-12 та від 01.11.2017 №56213/10/28-10-48-12) посилання на які містяться у Положенні про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 № 112 та Методиці визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264 не є первинними документами в розумінні ПК України та підставою для нарахування екологічного податку. Крім того, у Положенні не встановлено вимог по обов’язковому щомісячному документальному оформленню та складенню актів-розрахунків виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат природного газу, у зв’язку з чим, ПАТ «Волиньгаз» вважає, що відповідач допустив поширювальне тлумачення норм вказаного Положення в контексті перевірки дотримання платником податку вимог податкового законодавства.

Так, у відповідності до статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України: цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим органів місцевого самоврядування з питань місцевих полатав та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Нормами статті 5 ПК України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

В той же час, ані Положення про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 №112, ані Методика визначення питомих втрат та виробничо- технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, посилання на які міститься в запиті, не підпадає під визначення податкового законодавства з огляду на норми статті 3, 5 ПК України, що дозволяє зробити висновок про безпідставність вимог відповідача про надання документів у відповідності до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 ст. 20 ПК України, оскільки контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас, аналіз пункту 44.6 статті 44 ПК України дає підстави для висновку, що обов'язок платника податків надати документи до перевірки, а також дія вказаної норми поширюються на первинні документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, в той час як відповідач допустив розширене тлумачення вказаної норми та застосував до позивача штраф да неподання документів, які не є документами, що підтверджують показники, відображені товариством у податковій звітності та взагалі останніми не складалися.

Також з 01.10.2015 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015. На виконання вищевказаного Закону затверджено Кодекс газорозподільних систем (постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015), пункт 4 глави 6 розділу III якого врегульовано питання визначення обсягу фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу, а не на підставі наказів Міністерства палива та енергетики, на які посилається відповідач.

Колегія суддів приймає до уваги і ту обставину, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Волиньгаз» здійснює виключно розподіл природного газу.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»: розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Тобто, транспортування природного газу не включає в себе розподіл, в той час як Методика, затверджена наказом Мінпаливенерго № 264 від 30.05.2003 стосується визначення питомих виробничо-технологічних втрат та визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що документи, на які посилається відповідач та які не були надані позивачем під час перевірки, не є первинними документами в розумінні ПК України та підставою для нарахування екологічного податку, а сам факт не складання позивачем таких документів не вказує на порушення вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України, а сам екологічний податок, що не заперечується представником відповідача в судовому засіданні апеляційного суду був нарахований.

Колегія суддів також зауважує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.11.2017 року № НОМЕР_1 форма «ПС» про застосування штрафу у розмірі 510 грн. не містить посилань на порушення Податкового кодексу України чи іншого законодавчого акту, а зазначається підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, який встановлює, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. А тому контролюючим органом приймаючи оскаржуване рішення не вказано підставного положення податкового законодавства щодо його правомірного винесення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом не доведено складу правопорушення, за яке застосований штраф, зокрема, не доведений факт ненадання позивачем під час перевірки конкретних первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення даного позову.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За правилами частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в сумі 4405 гривень сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» - задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року у справі №803/225/18 – скасувати та ухвалити нове, яким позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 24.11.2017 року № НОМЕР_1 форма «ПС».

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (43025, Волинська область, м. Луцьк, вулиця Франка, будинок 12, ЄДРПОУ 03339459) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 г, ЄДРПОУ 39292197) 4405 (чотири тисячі чотириста п’ять) грн. 00 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Т.І. Шинкар

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 19.09.2018 року