Рішення № 76576719, 04.09.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/620/18

Провадження № 2/175/216/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІменемУкраїни

04 вересня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Новік Л.М.

за участю секретаря – Єльшиній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Слобожанське Дніпропетровської області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 26.07.2008 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії І-КИ №204497). Шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу малолітній син постійно проживає з нею. Згідно рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.02.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 (12.12.2008 р.н.) стягуються аліменти у розмірі 400 грн. щомісячно. Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання» (від 17.05.2017 року №2037-ТП), мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років до 18 років з 1 січня 2018 року становить 1860 грн. Тобто, відповідач має сплачувати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 суму не менше 930 грн. При визначенні нового розміру аліментів звертає увагу на той факт, що їхній неповнолітній син у зв'язку з постійними проблемами зі здоров'ям вже двічі перебував на стаціонарному лікуванні з проведенням оперативних втручань та послідуючим лікуванням. Вказане підтверджується виписним епікризом з історії хвороби №3614, виданим Дніпропетровською міською лікарнею №8» ДОР, про те що з 12.05.2013 р. по 14.05.2013 року ОСОБА_3 знаходився у даному медичному закладі та йому була проведена операція. Також, згідно виписного епікризу з історії хвороби №219, виданим КЗ «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини імені професора ОСОБА_4» ДОР», пpo те що ОСОБА_3 перебував з 27.01.2015 року по 30.01.2015 року на стаціонарному лікуванні у даному медичному закладі. 28.01.2015 року ОСОБА_3 була проведена операція, про що також зазначено у зазначеному виписному епікризі. Згідно чеку аптеки №4 на придбання медикаментів для сина були витрачені кошти у розмірі 23455, 07 грн. (придбані 27.01.2015 року). Проте хоче зазначити, що це лише невелика частина витрачених коштів на проведення двох операцій та на придбання медикаментів, однак вищевказаний чек єдиний документ, що зберігся, та може бути наданий суду в якості належного доказу. Окрім того, у дитини встановлено діагноз: порушення осанки, кілевидна деформація грудної клітини, плоско-вальгусні стопи. Згідно висновків та рекомендацій лікаря-ортопеда, сину необхідне спеціальне ортопедичне взуття та коректор осанки, а також плавання, масажі, та інші лікувальні курси для поліпшення стану. Всі перелічені медичні заходи потребують значних коштів, у наданні яких має приймати участь також і батько дитини. Довідкою КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області» від 06.02.2018 року, підтверджується, що ОСОБА_3 наразі перебуває на диспансерному обліку у сімейного лікаря, оскільки часто хворіє ГРВІ та в анамнезі переніс адено-тонзилотомію, також проводиться контроль стану здоров'я у зв'язку з наявним діагнозом «порушення осанки, кілевидна деформація грудної клітини, плоско-вальгусні стопи».

Наразі призначений судом розмір аліментів є неспівмірним із фактичними витратами на дитину, зокрема на спеціальні лікувальні заходи для підтримання у належному стані здоров'я ОСОБА_3.

Наскільки їй відомо, відповідач не отримує регулярного офіційного доходу у вигляді заробітної плати за трудовим договором або ж прибутку від здійснення господарської діяльності, що не дає можливості визначити розмір частки від його заробітку, який можливо офіційно підтвердити, вважає можливим визначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі - у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття, і обсяг яких, на її думку, є тим мінімально-необхідним для утримання, підтримання здоров'я та виховання неповнолітньої дитини. Таку допомогу відповідач має можливість надавати, оскільки неофіційно ОСОБА_2 являться фізичною-особою підприємцем. З урахуванням вищезазначених обставин, вбачає за можливе просити суд стягнути половину додаткових витрат, підтверджених чеком, що доданий до позовної заяви про придбання медикаментів в аптеці №4 в розмірі 2345,07 грн.

Просить суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), що зареєстрований за адресою: 52000, Дніпропетровська область, смт. Обухівка (Кіровське), вул. Лермонтова, 66-а, на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, до 2000 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення платежу за один місяць. Стягнути з ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), що зареєстрований за адресою: 52000, Дніпропетровська область, смт. Обухівка (Кіровське), вул. Лермонтова, 66-а, на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, додаткові витрати у розмірі 1173,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2018 року було відкрито спрощене провадження у даній справі.

Позивачка в судове засідання не з?явилася, але надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить справу розглянути без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, поважної причини неявки суду не повідомили, крім того, представник відповідача 05.06.2018 року ознайомлювався з матеріалами справи, але відзиву на позовну заяву не надали.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на що, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, судом, встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродження с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у розмірі 400 грн. щомісячно, на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, але розмір аліментів повинен бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 січня 2010 року і до повноліття дитини.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог зазначено, що дитина має проблеми зі здоров’ям, йому було проведено два оперативних втручання, а також знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: порушення осанки, кілевидна деформація грудної клітини, плоско-вальгусні стопи та потребує додаткових витрат на придбання медикаментів (а.с.15), що підтверджується матеріалами справи а.с.9-11, 13,14.

У відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Аналіз статті 192 Сімейного кодексу свідчить про те, що за позовом одержувача аліментів суд може збільшити їх розмір лише за наявності поважних причин, а саме: зміни його матеріального чи сімейного стану; погіршення його здоров'я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Даний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для збільшення розміру аліментів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Обов'язок доказування наявності наведених обставин покладається на позивача.

У відповідності до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, схвалена резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XІІ) Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позивачем доведено, що у зв’язку з погіршенням матеріального становища, що пов’язано з хворобливим станом дитини, розмір стягнутих з відповідача аліментів 400,00 грн. не є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, крім того є меншим ніж передбачений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, що не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає необхідним позовні вимоги про збільшення розміру аліментів задовольнити та збільшити розмір стягнених аліментів з 400,00 грн. до 2000,00 грн. Новий розмір аліментів суд вважає стягувати з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо вимог позивача про стягнення додаткових витрат на дитину суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

На підтвердження позовних вимог щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини, позивач надала чек аптеки №4 від 21.01.2015 року, з якої вбачається, що на придбання медикаментів на лікування дитини вона витратила 2345,07 грн.

Згідно ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У частині 1 статті 12 Закону України „Про охорону дитинства” зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.6 ст.12 зазначеного Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

Відповідно статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Висновок суду ґрунтується також на правовій позиці Верхового Суду України, висловленій 24 лютого 2016 р. у справі № 6-1296цс15, відповідно якої виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

З’ясувавши всі обставини справи, суд вважає необхідним позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі ? частини понесених позивачем на придбання ліків у розмірі 2345,07 грн. задовольнити та стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину у розмірі 1173,00 грн.

У відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 185, 192 СК України, ст.ст. 12, 81, 259, 260, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити.

Збільшити розмір стягнутих аліментів за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.02.2010 року у розмірі 400, 00 грн. та стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) аліменти у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а саме до 12.12.2026 року починаючи з дня набрання чинності рішенням суду.

Виконавчий лист, виданий за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.02.2010 року у цивільній справі 2-2210/10 відкликати після набрання рішення законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) додаткові витрати на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1173,00 грн. (одну тисячу сто сімдесят три грн.. 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), на користь Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача МФО: 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Новік