Ухвала суду № 76575053, 20.09.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2824/18

Провадження № 1-кс/307/1189/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

20 вересня 2018 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., при секретарі Ком'яті Н.А., з участю прокурора Варга І.В., слідчого Рошко В.І., захисника Мокрянин Б.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Рошко В.І. за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури Варга І.В., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070160001091 від 11.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням по справі встановлено, що ОСОБА_2, будучи притягнутий за кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч. 1 ст. 296 КК України, кримінальні провадження за які перебувають на розгляді Тячівського районного суду, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив нове кримінальне правопорушення при наступних обставинах. Так, 10 вересня 2018 року, близько 13.00 години, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, знаходячись в м. Тячів, на території міського парку, Тячівського району, Закарпатської області, вдарив ОСОБА_5 по ногам, внаслідок чого останній впав на землю, де ОСОБА_2 відкрито заволодів грошовими коштами, які знаходилися в правій кишені штанів ОСОБА_5, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 3500 гривень. 18 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до даних норм закону карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим вбачається необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали досудового розслідування, заслухавши показання підозрюваного ОСОБА_2, який свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення не визнав, заслухавши пояснення слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП у Закарпатській області Рошко В.І., який просить клопотання задовольнити, прокурора, який в судовому засіданні зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому злочину та відсутність підстав для застосування більш м»якого запобіжного заходу, захисника, який вважає за можливе застосування до ОСОБА_2 більш м»якого запобіжного заходу, суд дійшов наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_2 підозрюється у вчинені умисного тяжкого злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, санкція статті якої передбачає покарання від чотирьох до шести років позбавлення волі і за матеріалами справи підозра ОСОБА_2 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Також досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_2, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, суд вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_2 слід застосувати більш м»який запобіжний захід.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Таким чином, беручи до уваги наведене, вважаю, що відносно підозрюваного ОСОБА_2 є достатнім застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. а тому клопотання підлягає частковому задоволенню,

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_2 він на даний час фактично проживає в АДРЕСА_1.

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2процесуальні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання,

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.

В задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Рошко В.І. щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2запобіжного заходу у виді триманні під вартою, - відмовити.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 24 години 15 листопада 2018 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню Тячівським відділом поліції ГУ НП в Закарпатській області після її оголошення.

Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_2направити до Тячівського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_2 після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.І. Бобрушко