Постанова № 76574331, 20.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/256/18 Номер провадження 22-ц/775/1166/2018

Категорія: 55 Номер провадження 22-ц/775/1166/2018

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

судді- доповідача: Новікової Г.В.,

суддів: Папоян В.В., Гапонова А.В.

за участю секретаря: Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 30 травня 2018 року (під головуванням судді Хмельової С.М.) у справі №235/256/18 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про зобов'язання перерахувати та сплатити середню заробітну плату,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він працював у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на посаді підземного електрослюсаря.

27 березня 2015 року під час мобілізації в особливий період він був призваний на військову службу у Збройних Силах України.

24 лютого 2016 року він уклав контракт з Міністерством оборони України на проходження військової служби. Контракт був укладений на термін дії особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

На підприємстві декілька разів підвищувався розмір денної тарифної ставки електрослюсаря 5 розряду, а саме: з 01.09.2015 року розмір тарифної ставки складав 249,12грн., з 01.05.2016 року - 261,18 грн., з 01.12.2016 року - 288,24 грн., з 01.06.2017 року - 303,06 грн.

Просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його середньої заробітної плати з урахуванням всіх підвищень тарифної ставки електрослюсаря 5 розряду, що відбулися з 01.09.2015 року до дня подання позову до суду та сплатити йому різницю між фактично сплаченою та перерахованою заробітною платою за період з 01 вересня 2015 року до 22 січня 2018 року.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 30 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні рішення безпідставно не застосував правові норми, які підлягають застосуванню, а саме: статтю 119 КЗпП України, пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року, статтю 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав та свобод, закріпленими в Конституції України та законах України , з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Суд першої інстанції не мав підстав враховувати накази відповідача про застосування коефіцієнту 1 до заробітної плати при розрахунку середнього заробітку, оскільки вони протирічать діючому законодавству. Відповідач не довів існування цих наказів.

Сам факт регулярного підвищення тарифних ставок свідчить про наявність у підприємства фінансової можливості це робити.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що шахтоуправління є госпрозрахунковим підприємством, де здійснюється коригування заробітної плати з урахуванням фінансових можливостей. Позивач помилково ототожнив коефіцієнт підвищення тарифних ставок,

встановлених наказом адміністрації підприємства з коефіцієнтом коригування заробітної плати за

час за який за працівниками зберігається заробітна плата.

Шахтоуправління в межах своїх повноважень та виходячи з фінансових можливостей визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок при розрахунку заробітної плати за час збереження середньої заробітної плати.

В судове засідання з'явилась представник ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» -Пишна В.Г.. ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 (а.с.86).

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі .

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 18.12.2017 року №1410 ОСОБА_2 працює на ПАТ «ШУ «Покровське» з 25.12.2006 року та його середня заробітна плата до призову на військову службу складає 6909,46 грн..

З 27.03.2015 року відповідно до наказу військового комісара Красноармійського-Селидівського об'єднаного міського військового комісаріату від 27.03.2015р. за № 31 ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період для проходження військової служби у Збройних Силах України.

24.02.2016 року на термін дії особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України з Міністерством оборони України в особі Військового комісара Донецького обласного військового комісаріату оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ.

З довідки ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» вбачається, що проводилося підвищення тарифної ставки електрослюсаря підземного 5 розряду. 01.09.2015 року розмір денної тарифної ставки складав 249,12 грн., 01.05.2016 року-261,18 грн., 01.12.2016 року- 288,24 грн., 01.06.2017 року-303,06 грн..

Відповідно до наказів №106/2 від 17.09.2015 року, №60/1 від 16.05.2016 року, №173/1 від 29.12.2016 року, №239/1 від 31.05.2017 року ПАТ «ШУ «Покровське» в межах своїх повноважень та виходячи з фінансових можливостей, визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок (посадових окладів) при розрахунку заробітної плати за періоди за якими згідно законодавства зберігається середня заробітна плата. Даний коефіцієнт дорівнює - «1».

Статтею 4 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року встановлено, що джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Згідно ч.3 статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховуються шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства» управління поточною діяльністю акціонерного товариства здійснює виконавчий орган товариства. До його компетенції належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей, таке рішення приймається виконавчим органом підприємства відповідно до повноважень, установлених його статутом.

Судом встановлено, що ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» є госпрозрахунковим підприємством та що на госпрозрахункових підприємствах здійснюється коригування заробітної плати та інших виплат з урахуванням їх фінансових можливостей. Згідно наданих звітів про фінансові результати підприємства за 2015 та 2016 роки підприємство є збитковим.

На підприємстві мало місце підвищення тарифних ставок, однак наказами товариства за №106/2 від 17.09.2015 року, №60/1 від 16.05.2016 року, №173/1 від 29.12.2016 року, №239/1 від 31.05.2017 року ПАТ «ШУ «Покровське» в межах своїх повноважень та виходячи з фінансових можливостей, визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок (посадових окладів) при розрахунку заробітної плати за періоди за якими згідно законодавства зберігається середня заробітна плата. Даний коефіцієнт дорівнює - «1».

Зазначені накази є чинними, тому правильно враховані судом першої інстанції.

Крім того, із самих тарифних ставок вбачається, що коефіцієнт зростання тарифних ставок становить «1».

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для застосування коефіцієнту підвищення тарифних ставок і окладів, встановлених наказами адміністрації ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», відсутні.

Звертаючись із позовною заявою, позивач не зазначив розмір недоплат та не привів своїх розрахунків, які б спростували доводи підприємства.

Доводи про те, що суд не мав підстав враховувати зазначені накази при ухваленні рішення,так як вони не містять посилань на накази про підвищення розмірів тарифних ставок та відповідач не довів існування цих наказів, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки

спростовуються встановленими обставинами. Накази є чинними, ніким не скасовані. Надані суду копії наказів завірені належним чином, тому у суду не було підстав ставити їх наявність під сумнів.

При вирішенні спору судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків суду, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Таким чином постановлене судом першої інстанції судове рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального та процесуального права при розгляді справи додержані. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.367, 368, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 30 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 20.09. 2018 року.

Судді: