Постанова № 76574317, 19.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/2871/18 Номер провадження 22-ц/775/1252/2018

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Будулуци М.С., Халаджи О.В.

за участю:

секретарів судового засідання Дороніна Д.Р., Марченко Я.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Удовиченка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 4 цивільну справу № 234/2871/18:

за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про визнання незаконним та скасування рішення комісії

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, нарахованої відповідно до акту,

з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року (суддя першої інстанції Фоміна Юлія Володимирівна), -

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (далі ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") про визнання незаконним акту № 216137 від 01.03.2018 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення та вимог про сплату ним збитків у розмірі 43 443,26 грн.

Зазначав, що він з 2005 року є власником квартири АДРЕСА_1 Весь цей час він є споживачем електричної енергії, яку постачає ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

01 березня 2018 року працівники ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. здійснювали чергову звірку показань електролічильника. Знявши показання та оглянувши лічильник, вони заявили, що в його квартирі виявлено "самовільне підключення електроустановок" (токоприймачів та електропроводки) до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, про що був складений акт № 216137 від 01.03.2018 року про порушення ним Правил користування електричною енергією для населення. Зазначений акт ним був підписаний, оскільки працівники енергопостачальника пригрозили йому знеструмленням квартири.

З актом він не згодний, оскільки:

- він не допускав ніяких порушень в користуванні електроенергією; квартира підключена тільки через лічильник, вся електропроводка замурована в стіни при будівництві будинку; він є людиною похилого віку, у 2012 році переніс тяжкий інсульт, в результаті якого тривалий час був паралізований та майже осліп; в теперішній час він майже не бачить та ледве пересувається; за станом здоров'я він не міг проводити будь - які будівельно-монтажні роботи по втручанню в електропроводку своє квартири;

- на протязі останніх років працівники енергопостачальника щомісяця проводили зняття показань лічильника та огляд його технічного стану, стану електропроводки і будь-яких претензій до нього не мали;

- ніяких пристроїв для крадіжки електроенергії в його квартирі не виявлено та не вилучено, їх ніколи не було і не має; не доведений спосіб "розкрадання" електроенергії; всі звинувачення будуються на завідомо помилковій інформації та припущеннях;

- формулювання в Акті не містить технічно обґрунтованих доказів порушення, підтверджених результатами інструментальних досліджень та технічної експертизи;

- в порушення п. 4.6 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" при складанні Акту не вказана схема фазування прибору обліку на дату складання акту.

За актом йому нарахована вартість не облікованої електроенергії за 3 календарних роки у розмірі 43 443,26 грн., що суперечить п. 2.5 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", згідно якого у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п/п 1 - 3 п. 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу вираховується за формулою, в якій кількість днів в періоді, за який має проводитись перерахунок, визначається як кількість робочих днів споживача від останнього контрольного огляду прибору обліку чи технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більш загальної кількості робочих днів за 6 календарних місяців, які передували дню виявлення порушення.

Просив:

- визнати незаконним акт № 216137 від 01.03.2018 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення;

- визнати незаконними вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про сплату ним збитків у розмірі 43 443,26 грн. (а.с. 1-2).

29 березня 2018 року позивач свої позовні вимоги уточнив. Посилаючись на ті ж самі обставини, а також на те, що з незаконного акту випливає і незаконне рішення комісії Краматорського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про нарахування йому вартості не облікованої електричної енергії, яке оформлено протоколом № 2069 від 05.03.2018 року, просив:

- визнати незаконним рішення комісії Краматорського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" № 2069 від 05.03.2018 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення;

- визнати незаконними вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про сплату вартості не облікованої електричної енергії у сумі 43 443,26 грн. (а.с. 27 - 28).

Відповідач ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 02 травня 2018 року подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості згідно Акту.

Зазначав, що між ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ОСОБА_2 існують фактичні договірні відносини щодо постачання електричної енергії, що при перевірці 01.03.2018 року об'єкту споживача, який розташований за адресою: бул. Краматорський, 31-49, представниками енергопостачальника виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електроустановок, токоприймачів до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, про що складено Акт №216137 від 01.03.2018 року, за яким споживачу відповідно до "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 року, нараховано вартість не облікованої електричної енергії у сумі 43 443,26 грн.

Посилаючись, що станом на 27.04.2018 року ця сума не облікованої електричної енергії не сплачена, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" заборгованість за електричну енергію, не враховану приладом обліку, у сумі 43 443,26 грн. та судовий збір у сумі 1 762,00 грн. (а.с. 35 - 36).

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2018 року у зв'язку із зміною найменування відповідача за первісним позовом ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі"(далі АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") замінено відповідача за первісним позовом його правонаступником АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"(а.с. 106).

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 26.05.2005 року та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.08.2005 року (а.с. 8 - 9).

Відповідно до довідки КП "Служба Єдиного Замовника" від 02.03.2018 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, один (а.с. 41).

ОСОБА_2 є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, яка постачається АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", що підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 46).

01 березня 2018 року представниками Краматорського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. був складений Акт про порушення правил користування електричною енергією для населення № 216137, згідно якого представниками постачальника електричної енергії за участю споживача ОСОБА_2 під час перевірки встановлено, що споживач ОСОБА_2 при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, порушив ПКЕЕН, а саме, виявлено самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електромережі іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника під час проведення контрольного огляду прибору обліку не мали можливості. Змонтована розетка прихованої електропроводки. При включені навантаження в цю розетку (бак водогрійний) диск лічильника не обертається. При відключенні автоматичних вимикачів на лічильнику напруга в розетці є. Точку підключення виявити не має технічної можливості, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції. Електрична енергія споживається, лічильником не обліковується (а.с. 37 - 38).

Акт № 216137 від 01.03.2018 року має три підписи представників енергопостачальника та підпис споживача ОСОБА_2 із зазначенням, що він з порушенням згодний. Один примірник акту вручений споживачу, про що є відповідна позначка з підписом споживача (а.с. 37 - 38).

В матеріалах справи є письмовий дозвіл ОСОБА_2 від 01.03.2018 року на дослідження електроустановок, електропроводки, приборів обліку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).

Відповідно до письмових пояснень представників енергопостачальника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., які складали акт № 216137 від 01.03.2018 року, порушення Правил користування електричною енергією для населення за адресою: АДРЕСА_1, ними було виявлено індикатором прихованої проводки (дятел), а саме, в коморі квартири було виявлено самовільне підключення розетки, в яку через переноску був включений водогрійний бак у ванній кімнаті. При виключених автоматах на приборі обліку диск лічильника не обертається, але напруга в розетці була, токоприймач працює. Був складений акт, споживач з порушенням згоден (а.с.43).

Згідно заяви від 05.03.2018 року ОСОБА_2 просив розглянути Акт про порушення ПКЕЕН №216137 від 01.03.2018 року на засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕН 05 березня 2018 року (а.с. 42).

Згідно протоколу засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", правонаступником якого є АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", № 2069 від 05.03.2018 року по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ для населення № 216137 від 01.03.2018 року вартість недооблікованої електроенергії становить 43 443,26 грн. Споживач ОСОБА_2 був присутній при розгляді акту та отримав копію протоколу засідання комісії від 05.03.2018 року (а.с. 39).

Згідно витягу з історії хвороби № 406 офтальмологічного відділення КМУ "Міська лікарня № 2" м. Краматорськ ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 19.03.2012 року по 23.03.2012 року, діагноз: незріла катаракта лівого ока; проведена операція 20.03.2012 року (а.с. 11).

Згідно витягу з історії хвороби № 2368 неврологічного відділення КМУ "Міська лікарня №3" м. Краматорськ ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 22.03.2012 року по 31.03.2012 року з діагнозом інфаркт головного мозку (а.с.12).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про визнання незаконним та скасування рішення комісіївідмовлено.

Зустрічний позов АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, нарахованої відповідно до акту, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" заборгованість за електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення правил користування електричною енергією, в сумі 43 443,26 грн. та судовий збір в сумі 1 762,00 грн. (а.с. 114 - 119).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення споживачем ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією для населення підтверджується Актом про порушення ПКЕЕН № 216137 від 01.03.2018 року, поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5., фотофіксацією порушення. Акт має необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу вартості не облікованої електричної енергії. Комісія Краматорського РЕМ 05.03.2018 року прийняла рішення про відповідність Акту № 216137 від 01.03.2018 року вимогам п. 53 ПКЕЕН та визначила вартість недорахованої електроенергії згідно п. 3.5 Методики у сумі 43 443,26 грн. Розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи (а.с. 39), відповідає вимогам закону та "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" (а.с. 114 - 119).

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач за основним позовом ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не було надано жодного доказу того, що він (позивач) споживає електроенергію безобліково. В Акті зазначено, що технічна можливість виявити місце самовільного підключення відсутня, споживач від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення відмовився. Проте під "частковим демонтажем" малося на увазі руйнування стіни, що він (позивач) безумовно робити відмовився.

Представниками енергопостачальника не встановлено яким способом він безобліково споживав електричну енергію. При відключенні автоматів на лічильнику квартира повністю знеструмлювалася, електроприлади не працювали, а напруга у розетках була відсутня. Звинувачення його у крадіжці електроенергії ґрунтується лише на припущеннях, а не на реальних доказах. Вважає, що має місце службова підробка.

Суд не дав оцінки відсутності доказів порушення ним (позивачем) правил користування електричною енергією, незаконності складання акту про порушення.

Суд в рішенні послався на те, що нібито він (позивач) без зауважень підписав Акт і погодився із звинуваченням в розкраданні електричної енергії, що не відповідає дійсності. Він є людиною похилого віку, йому 82 роки, у 2012 році переніс інсульт, в теперішній час він майже нічого не бачить та ледве рухається. При складанні акту працівники енергопостачальника примусили його підписати акт, погрожували йому знеструмленням квартири. Побоюючись залишитися без електричної енергії, він підписав акт.

У судовому засіданні 07.06.2018 року свідок ОСОБА_4, електромонтер РЕМ, показав, що бак був нібито підключений через розетку на дроті, який вільно лежав на підлозі коридору. В той же час в Акті зазначено: "змонтована розетка з прихованою електропроводкою". Тобто, має місце розбіжність в так званих "доказах порушення", що прямо свідчить про фальсифікацію відповідачем таких "доказів".

В судовому засіданні 15.06.2018 року свідок ОСОБА_6, електромонтер РЕМ, показала, що підключення нібито має місце в електрощиті в під'їзді, що щит закритий на замок і відкрити його немає можливості, що зі слів сусідів електрощит нібито закрив ОСОБА_2 і з цього випливає його вина в незаконному підключенні.

При цьому судом не взято до уваги, що відповідальність за всі підключення поза межами квартири несуть організації, що обслуговують будинок і РЕМ, але ніяк не власник квартири.

Вартість недооблікованої електричної енергії йому нарахована за 3 роки, що суперечить п. 2.5. Методики № 562, згідно якого величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу вираховується за формулою, в якій кількість днів в періоді, за який має здійснюватися перерахунок, визначається як кількість робочих днів споживача від останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів за 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (а.с. 123 - 124).

АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" копію апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 отримало 14 серпня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 141). Відзив у письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надано.

Відповідно до частини 3 ст. 360 ЦПК України (тут і далі в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яка діє з 15 грудня 2017 року) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судові засідання апеляційного суду 05.09.2018 року та 19.09.2018 року позивач за основним позовом ОСОБА_2 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_2 повідомлений належним чином: повістку - повідомлення про розгляд справи 05.09.2018 року позивач ОСОБА_2 отримав 30.08.2018 року, повістку - повідомлення про розгляд справи 19.09.2018 року - 12.09.2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 146, а.с. 199).

У судове засідання 19 вересня 2018 року з'явився представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13.03.2018 року (а.с. 19), доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 підтримала, просила її задовольнити.

Представник відповідача за основним позовом - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" Удовиченко О.В., який діє на підставі довіреності від 23.05.2018 року № 540/39 (а.с. 153), проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача за основним позовом задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику", "Правилами користування електричною енергією для населення", які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями, які діяли на час виникнення спірних правовідносин та втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року № 502), "Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656), із змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕ України від 14.10.2010 року № 1338).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 26 Закону України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Позивач за основним позовом ОСОБА_2 визнає той факт, що він є споживачем електричної енергії за об'єктом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

На ім'я споживача ОСОБА_2 за цією адресою АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 46), що підтверджує наявність між сторонами фактичних договірних правовідносин з постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. ст. 26, 27 Закону України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Слід зазначити, що Закон України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику" правовідносини щодо постачання електричної енергії регулював до 11 червня 2017 року.

Згідно із Законом України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" Закон України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику" втратив чинність, крім визначення термінів "енергогенеруючі компанії", "енергопостачальники", "оптовий ринок електричної енергії України", "учасники оптового ринку електричної енергії України", "граничні показники", "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії", "алгоритм оптового ринку електричної енергії", "оптове постачання електричної енергії", "уповноважений банк", передбачених статтею 1, абзаців першого і другого частини другої статті 12, статей 15, 151, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії - з 1 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 77 Закону України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11 червня 2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 37 "Правил користування електричною енергією для населення", які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями, які діяли на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПКЕЕН), енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.

Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Відповідно до п. 53 ПКЕЕН (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року № 731 та від 23.08.2016 року № 591) у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Згідно акту про порушення ПКЕЕН № 216137 від 01.03.2018 року представниками Краматорського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_3, за участю споживача ОСОБА_2 під час перевірки встановлено, що споживач ОСОБА_2 при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, порушив Правил користування електричною енергією для населення, а саме, виявлено самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електромережі іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Змонтована розетка з прихованою електропроводкою. При включені навантаження в цю розетку (бак водогрійний) диск лічильника не обертається. При вимкненні автоматичних вимикачів після лічильника напруга в розетці є. Точку підключення виявити не має технічної можливості, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції. Електрична енергія споживається, лічильником не обліковується (а.с. 37 - 38).

Згідно п. 1 ПКЕЕН самовільне підключення - це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Згідно акту про порушення № 216137 від 01.03.2018 року споживач ОСОБА_2 підключився до електромережі іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку, а саме, змонтована розетка з прихованою електропроводкою, електрична енергія через цю розетку споживається, лічильником не обліковується.

Згідно п. 9 ПКЕЕН споживання електричної енергії без засобів обліку не допускається, крім випадків передбачених цими Правилами.

Тобто, акт про порушення № 216137 від 01.03.2018 року підтверджує факт порушення споживачем ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією для населення, а саме, споживання електричної енергії без засобів обліку.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 про те, що цей акт є незаконним, має місце службова підробка , є недоведеними.

Акт про порушення № 216137 від 01.03.2018 року має три підписи представників енергопостачальника та підпис споживача ОСОБА_2 із зазначенням, що він з порушенням згоден (а.с. 37 - 38), тобто відповідно до п. 53 ПКЕЕН акт вважається дійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт підписаний внаслідок примусу працівників енергопостачальника, також є недоведеними.

Обставини, викладені в акті підтверджуються:

1. письмовими поясненнями представників енергопостачальника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., які складали акт № 216137 від01.03.2018 року, на ім'я заступника начальника Краматорського РЕМ по технічному забезпеченню продаж від 01.03.2018 року, згідно яких 01.03.2018 року рейдовою бригадою у складі електромонтерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. здійснена технічна перевірка за адресою: АДРЕСА_1; отримавши усний та письмовий дозвіл ОСОБА_2 вони увійшли у квартиру; вимкнувши автоматичні запобіжники на лічильнику, індикатором прихованої проводки (дятел) в коморі квартири було виявлено самовільне підключення розетки, в яку через переноску був включений водогрійний бак у ванній кімнаті; при виключених автоматах на приборі обліку диск лічильника не обертається, але напруга в розетці була, токоприймач працює; був складений акт, споживач з порушенням згоден (а.с.43);

2. поясненнями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_4 у судовому засіданні суду першої інстанції:

так, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив, що під час технічної перевірки було виявлено, що з комірчини по полу до водонагрівного бака, який знаходився в санвузлі, йшов провід, до якого була приєднана розетка, в яку підключався бак; точку підключення не виявили, бо провід йшов із комірчини, а споживач розбирати комірчину відмовився;

свідок ОСОБА_5. у судовому засіданні суду першої інстанції підтвердила, що під час перевірки вони виявили, що з комірчини йшов провід із розеткою, в яку підключався водонагрівний бак; коли включався водонагрівний бак, диск приладу обліку не обертався, тобто енергія баком споживається, але не обліковується; споживач відмовився демонтувати комірчину з метою встановлення точки підключення.

3. фотофіксацією порушення, а саме, на а.с. 45 є фото, яке було додано відповідачем за основним позовом до зустрічної позовної заяви, згідно якого розетка змонтована не в стіні, а приєднана до проводу, який лежить на підлозі .

Відповідно до п. 4.1 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656), із змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕ України від 14.10.2010 року № 1338) (далі Методика), споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

В акті № 216137 від01.03.2018 року є відмітка про те, що до акту додано фотозйомка (а.с. 37 - 38).

Доводи апеляційної скарги про те, що свідок ОСОБА_4 пояснив, що бак був підключений через розетку на проводі, який вільно лежав на підлозі у коридорі, що ці пояснення суперечать обставинам, викладеним в акті, згідно якого "змонтована розетка з прихованою проводкою", є необґрунтованими.

Правила користування електричною енергією для населення поняття терміну "прихована електропроводка" не розкривають. Такий термін визначений "Правилами користування електричною енергією", які затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28 та діяли на час виявлення порушення. Згідно пункту 1.2 "Правил користування електричною енергією" прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити (пункт 1.2 доповнено новим абзацом сімдесятим згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. № 1497).

Тобто, пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що водонагрівний бак був підключений поза приладом обліку, що провід йшов з комірчини по підлозі до бака, який знаходився в санвузлі, провід знаходився на підлозі та до нього приєднувалася розетка, в яку підключався бак, що точку підключення не виявили, бо провід йшов з комірчини, а споживач відмовився розбирати комірчину, не суперечать викладеному в акті, що "змонтована розетка з прихованою проводкою", оскільки електрична проводка, один кінець якої лежав на підлозі в коридорі та був облаштований розеткою, а інший кінець уходив в комірчину, була приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку та таку електропроводку представники постачальника виявили в квартирі споживача ОСОБА_2 за допомогою спеціальних технічних засобів - за допомогою індикатора прихованої проводки (дятел) при виключеній напрузі на цю квартиру.

Доводи апеляційної скарги про те, що свідок ОСОБА_5. у суді першої інстанції посилалась на те, що підключення має місце в електрощиті у під'їзді, що щит закритий на замок і відкрити його не має можливості, що зі слів сусідів електрощит закрив він і з цього випливає його вина у незаконному підключенні, не впливають на висновки суду. В акті про порушення № 216137 від 01.03.2018 року чітко зазначено, що точка самовільного підключення не встановлена, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції. В акті також є відмітка про те, що розподільчий щит (РЩ) закритий (п. 2). Припущення свідка ОСОБА_5. про те, що самовільне підключення може бути у розподільчому щиту (РЩ) у під'їзді, судом при постановленні оскаржуваного рішення не враховувалися.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Надані відповідачем за основним позовом на підтвердження факту порушення споживачем ОСОБА_2 ПКЕЕН акт про порушення № 216137 від 01.03.2018 року, письмові пояснення електромонтерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. на ім'я заступника начальника Краматорського РЕМ по технічному забезпеченню продаж від 01.03.2018 року, пояснення свідків ОСОБА_5., ОСОБА_4 у судовому засіданні суду першої інстанції, фото до акта узгоджуються між собою та у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про доведеність факту самовільного підключення споживачем ОСОБА_2 електропроводки до електричної мережі іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 про відсутність доказів про порушення ним правил користування електричною енергією є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, які викладені в акті про порушення №216137 від 01.03.2018 року, пояснення свідків, та підтверджували заперечення позивача проти акту позивачем ОСОБА_2, інтереси якого у суді першої інстанції, починаючи з підготовчого засідання представляли його дочка ОСОБА_1, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13.03.2018 року (а.с. 19), та адвокат Надієнко В.О., який діяв на підставі ордера №1 від 06.03.2018 року (а.с. 13), ні суду першої інстанції, ні до апеляційної скарги не додано; в позовній заяві докази, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, також не зазначені.

Доводи апеляційної скарги про те, що формулювання в акті не має технічно обґрунтованих доказів порушення, які підтверджуються результатами інструментальних досліджень та технічної експертизи, є необґрунтованими.

Відповідно до п. 3.1 Методики експертизою має бути обов'язково підтверджений лише факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку. Підтвердження експертизою самовільного підключення Методикою не передбачено.

Крім того, позивачем (його представниками) клопотання про призначення відповідних технічних експертиз (яких саме ні в позові, ні в апеляційній скарзі не зазначено) у суді першої інстанції не заявлялися і в апеляційній скарзі таке клопотання також не заявлено.

Що ж стосується результатів інструментального дослідження, то в акті про порушення №216137 від 01.03.2018 року та письмових поясненнях електромонтерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. на ім'я заступника начальника Краматорського РЕМ по технічному забезпеченню продаж від 01.03.2018 року зазначено, що порушення виявлено саме за допомогою інструментальних досліджень - за допомогою двополюсного показчика напруги, індикатора прихованої проводки "дятел" (а.с. 37 - 38, а.с. 46).

Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення 4.6 Методики в акті про порушення не зазначено фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення, є необґрунтованими. В п. 1 акту "Відомості про прилади обліку електричної енергії споживача на дату складання акту" зазначено, що лічильник сфазовано (а.с. 37 - 38).

Додані позивачем ОСОБА_2 до позовної заяви витяги з історії хвороби № 406 офтальмологічного відділення КМУ "Міська лікарня № 2" м. Краматорськ та № 2368 неврологічного відділення КМУ "Міська лікарня № 3" м. Краматорськ, згідно яких ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 19.03.2012 року по 23.03.2012 року з діагнозом: незріла катаракта лівого ока; проведена операція 20.03.2012 року; з 22.03.2012 року по 31.03.2012 року з діагнозом інфаркт головного мозку (а.с. 11, а.с. 12), обставини, викладені в акті, самі по собі не спростовують, стосуються зовсім іншого періоду (за 4 роки до технічної перевірки) і правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі, не стосуються.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 про недоведеність факту порушення є необгрунтованими.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення споживачем ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією для населення, а відповідно - використання ним не облікованої електричної енергії. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 фактично зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до п. 53 ПКЕЕН у разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

Згідно протоколу засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", правонаступником якого є АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", № 2069 від 05.03. 2018 року по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ для населення № 216137 від 01.03.2018 року комісія дійшла висновку, що акт складено у відповідності з вимогами п. 53 ПКЕЕН, розрахунок вартості недорахованої електроенергії проведено згідно з п. 3.5. Методики та вартість необлікованої електроенергії за період з 03 березня 2015 року по 01 березня 2018 року згідно п. 3.3 Методики становить 43 443,26 грн. (а.с. 39). Споживач ОСОБА_2 при розгляді комісією акту про порушення був присутній, що підтверджується його підписом на протоколі (а.с. 39).

Розгляд акта № 216137 від 01.03.2018 року був здійснений 05 березня 2018 року згідно заяви ОСОБА_2 від 05.03.2018 року (а.с. 42).

Відповідно до п. 3.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН:

1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів);

4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку;

5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку;

6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника;

7) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання сфери енергетики, постановою якої затверджена Методика, роз'яснила (лист від 27.07.2012 року № 4754/11/47-12), що відповідно до положень пункту 3.1 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 цього пункту, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Якщо з будь-яких причин енергопостачальником не буде вказано в акті про порушення ПКЕЕН місце (точка) підключення до відповідних мереж самовільного підключення, то енергопостачальником буде порушено положення пункту 4.7 Методики. Тому нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по такому акту про порушення є неправомірним.

У разі якщо споживачем не надано дозволу на частковий демонтаж оздоблювальних матеріалів для визначення місця підключення, в акті про порушення має бути на це указано. При цьому правомірність нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по такому акту має вирішуватися у судовому порядку (а.с. 93 - 95).

Згідно акту про порушення № 216137 від 01.03.2018 року при виявленні самовільного підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електромережі іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку точка підключення не виявлена через відсутність технічної можливості, споживач ОСОБА_2 відмовився від часткового демонтажу конструкції (а.с. 37 - 38).

В апеляційній скарзі споживач ОСОБА_2.визнає факт відмови від часткового демонтажу оздоблювальних матеріалів з метою визначення місця підключення до електромереж виявленого у його квартирі проводу, який виходить з комори та облаштований розеткою, у яку включається водонагрівний бак.

Враховуючи, що актом про порушення № 216137 від 01.03.2018 року, письмовими поясненнями електромонтерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. на ім'я заступника начальника Краматорського РЕМ по технічному забезпеченню продаж від 01.03.2018 року, поясненнями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_4 у судовому засіданні суду першої інстанції, фото до акта доведено, що в квартирі позивача ОСОБА_2 була змонтована розетка з прихованою електропроводкою, що при включені навантаження в цю розетку (бак водогрійний) диск лічильника не обертається, а при вимкненні автоматичних вимикачів після лічильника напруга в розетці є, що підтверджує факт безоблікового споживання електричної енергії, споживач ОСОБА_2.визнає факт відмови від часткового демонтажу оздоблювальних матеріалів з метою визначення місця підключення до електромереж проводу, до якого була приєднана розетка, апеляційний суд вважає, що енергопостачальник обґрунтовано здійснив нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по такому акту.

Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії відповідачем за основним позовом здійснено відповідно до п. 3.3. Методики за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який був розрахований розмір вартості не облікованої електричної енергії, та за кількістю днів за три роки, оскільки енергопостачальником протягом останніх трьох років технічна перевірка в квартирі споживача ОСОБА_2 не здійснювалася.

Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії необхідно здійснювати за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, є необґрунтованими.

Відповідно до п. 3.3 Методики вартість необлікованої електричної енергії розраховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку).

У споживача ОСОБА_2 виявлено порушення, зазначене у п/п 5 пункту 3.1 Методики - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Згідно п. 3.3. Методики якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Згідно п. 1 ПКЕЕН контрольний огляд вузла обліку - візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій.

Згідно акту про порушення № 216137 від 01.03.2018 року самовільне підключення виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів - двополюсного показчика напруги та індикатора прихованої проводки "дятел" (а.с. 38 - 39), що підтверджує, що при контрольному огляді приладу обліку виявити самовільне підключення представники постачальника електричної енергії не мали можливості.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 46, а.с. 184 - 186) технічна перевірка у квартирі споживача ОСОБА_2 протягом останніх трьох років не здійснювалася, а тому перерахунок за спожиту електричну енергію споживачу здійснено за три роки правильно.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на п. 2.5 Методики є недоречним, оскільки цей пункт стосується порушення споживачами Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 року № 28, а не порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 року № 1357, про що було складено акт № 216137 від 01.03.2018 року. Посилання в розділі 3 "Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН" Методики на застосування до населення п. 2.5 Методики відсутнє.

Відповідно до п. 3.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт·год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики.

Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково послався на те, що споживачем ОСОБА_2 здійснено порушення, що передбачене п/п 6 п. 3.1 Методики - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника. Проте зазначене не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки відповідно до п. 3.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених як у підпункті 5, так і у підпункті 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт·год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за однією і тією ж формулою - за формулою 2.7 Методики.

Відповідно до п. 2.6 Методики (формула 2.7 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою W доб.с.п. = P с.п. t вик.с.п. (2.7), де:

- P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами: у разі підключення до однієї фази P с.п. = I · U ном.фаз. · cosj; у разі підключення до трьох фаз P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cosj;

- I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А;

- U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

- cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9;

- t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби.

Згідно протоколу засідання комісії Краматорського РЕМ від 05.03.2018 року № 2069 (а.с. 39) потужність самовільного підключення (P с.п.) складає 4,18 кВт.

Згідно акту про порушення № 216137 від 01.03.2018 року(а.с. 37 - 38) та детального розрахунку суми вартості не облікованої електричної енергії (а.с. 168) зазначена потужність самовільного підключення визначена за формулою у разі підключення до однієї фази, сили струму I = 19А, яка визначена виходячи з поперечної площі перерізу мідних проводів, що використані у схемі самовільного підключення (1,5 кв. мм), про що зазначено в п. 3 акту, номінальної фазної напруги U ном. фаз. = 220 кВ (19А х 220 кВт/1000).

Згідно протоколу засідання комісії № 2069 від 05.03.2018 року (а.с. 39) та наданого до апеляційного суду детального розрахунку збитків за Актом про порушення ПКЕЕн № 216137 від 01.03.2018 року (а.с. 182 - 183) при розрахунку вартості не облікованої електричної енергії відповідачем застосовано cos j = 0,9 та відповідно до п. 3.5 Методики час використання самовільного підключення протягом доби - 8 год., з урахуванням чого добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п.), складає 30,10 кВт/год (4,18 кВт х 0,9 х 8 год.), який відповідачем визначено правильно.

В детальному розрахунку суми вартості не облікованої електричної енергії (а.с. 168, а.с. 182 - 183) відповідачем за основним позовом зазначено тарифи для населення, що діяли в період з 03.03.2015 року по 01.03.2018 року, за який був розрахований розмір вартості не облікованої електричної енергії та які були застосовані при розрахунку, нормативні акти, яким були встановлені ці тарифи (відповідні постанови НКРЕ), кількість електричної енергії в кожному місяці, яка використана через прилад обліку (К) та кількість не облікованої електричної енергії за кожним з тарифів. Апеляційним судом зазначений розрахунок перевірено та його невідповідність вимогам Методики не встановлена.

Отже, вартість не облікованої електричної енергії в протоколі засідання комісії № 2069 від 05.03.2018 року енергопостачальником визначена відповідно до п/п 5 п. 3.1. (самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку), п. 3.3, п. 3.6 Методики та складає 43 443,26 грн.

Підстави визнавати незаконнимрішення комісії Краматорського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", правонаступником якого є АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", яке оформлено протоколом № 2069 від 05.03.2018 року, про нарахування споживачу ОСОБА_2 вартості не облікованої електричної енергії у сумі 43 443,26 грн. відсутні.

Норми ст. 714 ЦК України, Правил користування електричною енергією для населення та Методики не передбачають можливості зменшення розміру збитків, завданих енергопостачальнику розкраданням електричної енергії, залежно від матеріального становища споживача, який допустив порушення ПКЕЕН. Тобто, похилий вік позивача за основним позовом ОСОБА_2, його стан здоров'я, на що позивач посилається в апеляційній скарзі, не є обставинами, які звільняють його від відповідальності за порушення Правил користування електричною енергією для населення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, є необґрунтованими. Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку наданим сторонами доказам.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, підстави для змінили розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, відсутні.

Позивачем ОСОБА_2 з апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2 643,00 грн. (а.с. 131), які зараховані до спеціального фонду Державного бюджету (а.с. 135).

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати позивача ОСОБА_2 по сплаті судового збору з апеляційної скарги відшкодуванню йому не підлягають.

Ціна зустрічного позову у цій справі складає 43 443,26 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте предметом основного позову ОСОБА_2 є вимоги немайнового характеру, відповідно до п/п 2 частини 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа судами першої та апеляційної інстанції малозначною не визнавалася, виходячи з чого апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідно до п. 1 частини 1 ст. 389 ЦПК України можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо суд касаційної інстанції при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не визнає зазначену справу відповідно до п/п 2 частини 6 ст. 19 ЦПК України малозначною.

Керуючись ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача за основним позовом ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року залишити без змін.

Відмовити ОСОБА_2 у відшкодуванні витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 643 гривні 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Л.І. Соломаха

М.С. Будулуца

О.В. Халаджи

Повне судове рішення складено 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя : Л.І. Соломаха