Рішення № 76573378, 20.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2743/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ 38017120) до товариства з обмеженою відповідальністю “КАТРАЛ І К” (65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Степова, будинок 23/25; код ЄДРПОУ 25914681) про застосування заходів реагування, –

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 вересня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю “КАТРАЛ І К” про застосування заходів реагування, а саме призупинення господарської діяльності до отримання оцінки впливу на навколишнє середовище.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення планової перевірки ТОВ “КАТРАЛ І К” встановлено факт провадження останнім господарської діяльності без оцінки впливу на довкілля, що є порушенням ст.ст. 10, 11, 25 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відповідальність за яке передбачена ст.ст. 15, 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».Зокрема, позивач зазначив, що на АЗС №4 ТОВ “КАТРАЛ І К” здійснена реконструкція-технічне переоснащення, а саме замінено 4 колонки на нові моделі іншої продуктивності з добавкою 4 пістолетів, на яку не отримано висновок оцінки впливу на довкілля; на території складу бензину та нафтопродуктів здійснено розширення існуючих потужностей, а саме: виявлено 12 резервуарів для зберігання нафтопродуктів, на які не отримано висновок оцінки впливу на довкілля. З урахуванням наведеного, на думку позивача, наявні підстави для вжиття заходів реагування у вигляді призупинення господарської діяльності відповідача до отримання оцінки впливу на навколишнє середовище.

Відповідачем в обґрунтування правової позиції зазначено про безпідставність доводів позивача щодо необхідності отримання висновку з оцінки впливу на довкілля у зв'язку з заміною на АЗС № 4 по вул. Грушевського, 38- А в м. Одесі на нові моделі з додаванням 4 пістолетів, оскільки автозаправні станції не є об’єктами чи видом діяльності, провадження якої заборонено без обов’язкового здійснення оцінки впливу на довкілля. Посилаючись на ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідач зазначив, що до такого виду діяльності відноситься підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки об’ємом 15 кубічних метрів і більше, що здійснюється в резервуарному парку, який є одним з складових технологічного устаткування АЗС. Здійснене технічне переоснащення (зміна моделей ПРК) жодним чином не стосується в об’ємі резервуарного парку та умов його експлуатації. Крім того, монтаж 4 колонок на АЗС № 4, які були отримані за видатковою накладною №НВК00001751 від 22.11.2017р., закінчився 29.11.2017р., тобто до введення в дію Закону №2059-VIII. Відповідач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел № 5110137600-57 від 25.10.2016 р., який був виданий Одеською обласною державною адміністрацією на заміну аналогічного дозволу. Відтак, на думку відповідача, враховуючи отримання ним дозволу № 5110137600-57 від 25.10.2016 р. (рішення про здійснення діяльності у вигляді документа дозвільного характеру) до набрання чинності Законом № 2059-VIII, його дія не поширюється на АЗС № 4.

Ухвалою від 22.06.2018р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачам п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачам п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 17.07.2018 р. о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 17.07.2018 р. за клопотанням відповідача призначено проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 29.08.2018 р. о 09 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 29.08.2018 р. у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.09.2018р. 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05.09.2018р. підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.09.2018 р. о 12 год. 00 хв.

У судове засідання 11.09.2018 р. з’явився представник позивача, відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце проведення останнього повідомлений належним чином та завчасно.

11.09.2018р. (вх. № ЕП/5049/18) від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Одеській області (далі - Держекоінспекція) на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №710 від 30.11.2017 р., та відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №652 від 28.09.2017 р. проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРАЛ І К» (далі - TOB «КАТРАЛ І К»).

За результатами перевірки складено акт № 41/13 від 24.04.2018р., яким зафіксовані наступні порушення:

ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України - документи на право власності чи право користування земельними ділянками за адресами: м Одеса, вул. Грушевського, 38-а (АЗС № 4) та м. Одеса, Тираспольске шосе, 2 (АЗС № 6) не отримано;

ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - на АЗС № 4 - м. Одеса, вул. Грушевського, 38-а, здійснена реконструкція (технічне переоснащення), а саме: замінено 4 колонки на нові моделі іншої продуктивності з добавкою 4 пістолетів, на яку не отримано Висновок оцінки впливу на довкілля;

ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" - на території складу бензину та нафтопродуктів за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 99-а, здійснено розширення існуючих потужностей, а саме: виявлено 12 резервуарів для зберігання нафтопродуктів, на які не отримано Висновок оцінки впливу на довкілля;

ст. 44 Водного кодексу України - на мийці АЗС № 9 зворотну систему водопостачання не обладнано;

ст. 44 Водного кодексу України - на АЗС 4 за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 38-а, локальні очисні споруди працюють неефективно, а саме: у останньому колодязі з условно чистою водою для поливу території візуально проглядається жирова плівка (залишки нафтопродукту);

ст. 70 Водного кодексу України та ст. 42 Закону України „Про охорону земель" - скид стічних вод після очищення здійснюється на рельєф місцевості;

ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" - не виконана передбачена Дозволом на викиди умова 2 щодо виробничого контролю, а саме: забезпечити проведення моніторингу повітря по найбільш поширеним та характерним для даного підприємства забруднюючим речовинам (гранічні вуглеводні) в атмосферному повітрі.

Посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення №000414 від 24.04.2018 року за ст. 164 ч. 1 КУпАП України, в якому зафіксовано, що гр. ОСОБА_2 допустив порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: на АЗС №4 за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 38 а, здійснена реконструкція (технічне переоснащення): замінено 4 паливо роздавальні колонки на нові моделі іншої продуктивності з добавкою 4 пістолетів, на яку не отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 164 КпАП України. Зазначений протокол ТОВ “КАТРАЛ І К” було оскаржено до суду.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2018 р. у справі № 523/8241/18 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 164 КУпАП України закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000415 від 24.04.2018 року за ст. 164 ч. 1 КУпАП України, в якому зафіксовано, що гр. ОСОБА_2 допустив порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: на території складу бензину та нафтопродуктів за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 99 а, здійснено розширення існуючих потужностей, виявлено 12 резервуарів для зберігання нафтопродуктів, на які не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 164 КпАП України. Зазначений протокол ТОВ “КАТРАЛ І К” було оскаржено до суду.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2018 р. у справі № 523/8242/18 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 164 КУпАП України закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

За змістом ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

За приписами ст. 25 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для визначення безпеки для здоров’я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об’єктів проводяться оцінка впливу на довкілля та державна санітарно-гігієнічна експертиза в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є, серед іншого, порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів; провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

За приписами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин (ч.3 ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Згідно ч.4 ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017р., державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно пп.5 п. 4 зазначеного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об’єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у зв’язку зі здійсненням реконструкції (технічного переоснащення) на АЗС № 4 - м. Одеса, вул. Грушевського, 38-а, а саме: заміни 4 колонок на нові моделі іншої продуктивності з добавкою 4 пістолетів, на яку не отримано Висновку оцінки впливу на довкілля, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

За приписами ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, енергетичну промисловість, в тому числі поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Тобто зберігання викопного палива чи продуктів його переробки на площі об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше, що здійснюється в резервуарному парку, який є одним із складових технологічного устаткування АЗС є одним із видів діяльності, що потребує отримання оцінки впливу на довкілля.

За приписами ст. 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» 23.05.2017 р. № 2059-VIII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» 23.05.2017 р. № 2059-VIII опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» № 110 від 17.06.2017р., відтак останній з урахуванням вищенаведених приписів вводиться в дію 18.12.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, монтаж 4 колонок на АЗС № 4, отриманих відповідачем згідно видаткової накладної № НВК00001751 від 22.11.2017р. (а.с. 67), закінчено 29.11.2017р., що підтверджується наданою до суду копією акта здачі-прийняття робіт від 29.11.2017р. (а.с. 68).

Зазначене свідчить, що вищевказане переоснащення АЗС (заміна моделей паливно-роздавальних колонок (ПРК) здійснене відповідачем до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» 23.05.2017 р. № 2059-VIII.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про здійснення діяльності у вигляді документу дозвільного характеру - дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел №5110137600-57 було видано Одеською обласною державною адміністрацією 04.12.2013 року, що замінений аналогічним дозволом № 5110137600-57 від 25.10.2016 р.

Судом встановлено, що 25.10.2016р. відповідачем отримано дозвіл № 5110137600-57 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – АЗС № 4, місцезнаходження об’єкта: м. Одеса, вул. Грушевського, 38-а (термін дії дозволу необмежений)(а.с. 69-76; 146-149).

Згідно вказаного дозволу дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які віднесені до інших джерел викидів № 0011 – Бензогенератор. Для речовин, на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, встановлено для кожного джерела викидів наступні величини масової витрати (г/сек): для оксиду вуглецю 0,0035; для оксиду азоту (у перерахунку на діоксин азоту 0,0007); для сірки діоксин 0,0007.

25.10.2016р. відповідачем отримано дозвіл № 5110137600-158 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – Склад бензину та нафтопродуктів, місцезнаходження об’єкта: м. Одеса, вул. Хуторська, 99 а (термін дії дозволу 10 років, з 25.10.2016 по 25.10.2026)(а.с. 78-81).

Тобто TOB «КАТРАЛ І К» отримано рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», відтак з урахуванням приписів ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на такого суб’єкта господарювання, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Так, згідно п. 22 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1010 від 13.12.2017р. затверджено Критерії визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля (додаток 2 до постанови), відповідно до п.2 яких оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об’єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, а саме: технічне переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та у яких вичерпано технічний ресурс, що розташовані в існуючих цехах, приміщеннях, без перепрофілювання, капітального ремонту, реконструкції об’єктів та підприємств, якщо в результаті такого переоснащення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення.

Суд враховує, що при вирішенні Суворовським районним судом м. Одеси справ №№ 523/8241/18, 523/8242/18, рішення у яких набрали законної сили, встановлено, що зміна обладнання на аналогічне по виробничій потужності (видача 45 літрів палива в хвилину) не передбачає можливості збільшення автомобілів, що заправляються одночасно (по одному автомобілю з кожного боку ТРК), обсяги та умови викидів забруднюючих речовин під час роботи ТРК жодним разом не змінилися. Отже, технічне переоснащення не призвело ані до збільшення обсягів викидів, ані не до появи нових джерел викидів, а необхідність збільшення кількості паливо наливних пістолетів несе виключно комерційний характер (можливість збільшення марок бензину, що можливо відпускати з кожної з ТРК).

Разом з тим, слід зазначити, що здійснене TOB «КАТРАЛ І К» технічне переоснащення АЗС (заміна моделей паливно-роздавальних колонок (ПРК) жодним чином не впливає на зміни в об’ємі резервуарного парку та умов його експлуатації. Позивач як суб’єкт владних повноважень протилежного не довів та під час судового розгляду не підтвердив належними доказами, жодними доказами не спростовано того, що здійснене відповідачем переоснащення призвело до збільшення обсягів та умов викидів забруднюючих речовин під час роботи ТРК.

Щодо тверджень позивача про порушення позивачем вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у зв’язку зі здійсненням розширення існуючих потужностей на території складу бензину та нафтопродуктів за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 99-а (виявлено 12 резервуарів для зберігання нафтопродуктів, на які не отримано Висновок оцінки впливу на довкілля), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, отриманню дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел «Складу бензину та нафтопродуктів» передувало отримання позитивних висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с. 88, 157), підготовка звітів по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря TOB «КАТРАЛ І К» (а.с. 92-95), згідно яких на території Складу бензину та нафтопродуктів розміщується резервуарний парк у кількості 94 резервуари (об’ємом 50 кв.м – 85, об’ємом 60 кв.м – 9).

Зазначені обставини також встановлені постановами Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2018 р. у справі № 523/8241/18 та від 06.07.2018 р. у справі № 523/8242/18, які набрали законної сили, та з урахуванням приписів ч. 4 ст. 78 КАС України не потребують доказування.

Тобто позивач, стверджуючи про виявлення 12 додаткових резервуарів для зберігання нафтопродуктів, що, на думку останнього, свідчить про порушення TOB «КАТРАЛ І К» вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", жодним чином не довів, що відповідачем перевищено кількість резервуарів, яку встановлено вищезазначеними дозволами, таких обставин під час перевірки не встановлено та актом перевірки не зафіксовано, відтак зазначених тверджень суб’єкт владних повноважень під час судового розгляду не довів, належними доказами не підтвердив.

Враховуючи наведене, встановлені факти в їх сукупності, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд дійшов до переконання про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим суд відмовляє у їх задоволенні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, виходячи з аналізу ст. 139 КАС України, суд зазначає, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень судові витрати зі слати судового збору здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

Враховуючи зазначене, а також висновок суду про відмову у задоволенні позову, у даному випадку підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених Державною екологічною інспекцією в Одеській області відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ 38017120) до товариства з обмеженою відповідальністю “КАТРАЛ І К” (65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Степова, будинок 23/25; код ЄДРПОУ 25914681) про застосування заходів реагування,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.09.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.