Рішення № 76572573, 20.09.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 р. № 814/489/17 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54051

до відповідача:Державної податкової інспекції в Інгульському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. В'ячеслава Чорновола 1/1, м. Миколаїв, 54028

про:скасування рішення від 24.11.2016 р. № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування рішення від 24.11.2016 року № НОМЕР_1.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він не допускав порушень норм чинного законодавства, сплачував єдиний внесок, тому відповідачем неправомірно донарахований єдиний внесок та застосовані штрафні санкції.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового Кодексу України та Закону України № 2464.

З врахуванням положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Дослідив докази, суд дійшов висновку.

Актом від 25.04.2016 № 279/14-05-13-01/НОМЕР_2 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015» встановлено, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, в результаті чого перевіркою встановлено заниження єдиного соціального внеску за 2013-2015роки на суму 49619,37 грн., в тому числі: за 2013 рік на суму 5855,80 грн., за 2014 рік на суму 41072,99 грн. та за 2015 рік на суму 2690,58 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 25.04.16 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001341301, в якій визначено суму єдиного внеску в розмірі 49619,37 грн., 16.05.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення №0001561301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 26811,63 грн., в т.ч. штрафна санкція 5362,33 грн.; №0001581301, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору на суму 145,39 грн., в т.ч. штрафна санкція 29,08 грн.; №0001571301, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами на суму 845,78 грн., в т.ч. штрафна санкція 577,16 грн.. та 24.11.2016 року – Рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.7 Закону України № 2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

П. 4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464 передбачено, що платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.11.ст.8 вищезазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі

34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7

цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” N 2464-VI, 08.07.2010 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2048 року по справі № 814/2430/16 відмовлено у задоволенні позову позивача до ДПІ у Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування вимоги від 25.04.2016 року № Ф-0001341301 про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 49619,37 грн.

Відповідач застосував до позивача штрафні санкції за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Оскільки вимога про донарахування єдиного внеску є правомірною, а рішення № НОМЕР_1 від 24.11.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску в сумі 5254,73 прийнято на підставі вимоги від 25.04.2016, підстави для його скасування відсутні.

Надані позивачем докази сплати визначених контролюючим органом сум єдиного внеску не спростовують правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів суду, що рішення від 24.11.2016 № НОМЕР_1 є протиправними, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий про збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 9, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54051, РНОКПП НОМЕР_2) до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. В'ячеслава Чорновола 1/1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 39549880) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко