Рішення № 76570838, 20.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1496/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася з позовом до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - відповідач) про визнання відмови щодо виплати грошової допомоги в розмірі десяти пенсій протиправною та зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи вихователем дитячого комбінату Горохівського цукрового заводу за 1982-1991 роки та нарахувати і виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та на підставі частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а. с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком при стажі роботи 40 років 03 місяці 28 днів. В липні 2018 року позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Проте, Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області листом від 15.06.2018 року № 362/03.02-36 повідомило позивача про відмову у виплаті такої грошової допомоги, у зв'язку із тим, що в штатних розписах Горохівського цукрового заводу за 1982-1991 роки значиться дитячий комбінат, у яких графа «форма власності» відсутня, у зв'язку з чим даний період не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1, набутого в державних та комунальних закладах.

Таку відмову позивач вважає незаконною, оскільки така порушує її законні інтереси. Крім того, вказує, що відповідачем неправильно обраховано період роботи на посаді вихователя, який відповідачем не враховано для призначення та виплати грошової допомоги.

З наведених підстав позивач просила задовольнити позов.

18.09.2018 відповідачем на адресу суду за вх. №12131/18 подано відзив, в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії за віком, яку призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.04.2018. Вказують, що до розрахунку стажу роботи при визначенні права на призначення грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 не можливо врахувати період роботи позивача вихователем дитячого комбінату Горохівського цукрового заводу, оскільки в штатних розписах Горохівського цукрового заводу за 1982-1991 роки значиться дитячий комбінат, у яких графа «форма власності» відсутня, тобто не підтверджено державну та комунальну форму власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відтак відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги на даний час, тому відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій діяв виключно на підставі чинного законодавства та у межах своїх повноважень. Враховуючи вищенаведене, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала вихователем дитячого комбінату Горохівського цукрового заводу та згідно з поданою заявою від 25.05.2018 їй призначено пенсію за віком з 10.04.2018, до цього часу за призначенням іншого виду пенсії не зверталась, що відповідачем не заперечується.

У зв'язку із зверненням позивача до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо невиплати їй одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіти, відповідач листом від 12.07.2018 №139/К-01 повідомив, що оскільки не підтверджено державну та комунальну форму власності дитячого комбінату Горохівського цукрового заводу, робота на посаді якого дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому період роботи на посаді вихователя не зараховано до страхового стажу, набутого в державних та комунальних закладах і установах освіти (а. с. 5).

Враховуючи те, що на день досягнення пенсійного віку позивач не працювала у закладі чи установі державної або комунальної власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому підстав для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій немає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Як встановлено пунктом 5 Порядку №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку №1191).

Отже, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких підстав: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.

Як встановлено пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до записів трудової книжки НОМЕР_2, ОСОБА_1 працювала вихователем дитячого комбінату Горохівського цукрового заводу (а. с. 6-7).

Разом з тим, у підрозділі «Дошкільні навчальні заклади всіх типів» розділу І «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 визначено, що до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугу років віднесені: директори (завідуючі), всіх типів вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.

Отже, із наведених вище норм Закону 1788-ХІІ та Переліку слідує, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, зокрема, вихователі.

При цьому суд звертає увагу, що вказаним переліком передбачені «дошкільні навчальні заклади всіх типів», з огляду на що твердження відповідача про те, що дитячий комбінат Горохівського цукрового заводу не належав до державної чи комунальної форми власності є безпідставним, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства не зараховано до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 на посаді вихователя вказаного закладу протягом 1982-1991 років.

Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач на день досягнення пенсійного віку працювала на посаді вихователя, передбаченій Переліком № 909, зайнятість на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та, відповідно, має право на призначення та виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вказане підтверджується належними і достатніми доказами, наявними у матеріалах справи.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, на думку суду, відповідач при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком протиправно відмовив їй у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, у позивача були усі передбачені законом підстави для отримання такої грошової допомоги, а тому, як наслідок, необхідно зобов'язати суб'єкта владних провести відповідне нарахування та виплату.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 30.07.2018 № 15 (а. с. 16).

Керуючись статтями 243-246, 250, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати відмову Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти пенсій протиправною.

Зобов'язати Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи вихователем дитячого комбінату Горохівського цукрового заводу за 1982-1991 роки.

Зобов'язати Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судові витрати у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (45742, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Відповідач: Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45500, Волинська обл., смт. Локачі, вул. Володимирська, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 40364531).

Суддя Р.С. Денисюк