Ухвала суду № 76570738, 20.09.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6989/17

(1-кп/199/77/18)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Головуючого:судді – ОСОБА_1

при секретарі – Коновалової В.В.

за участю прокурора – Бондар Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12017040630000467 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бондар Є.А. заявив клопотання від 20.09.2018 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

У свою чергу обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м’які запобіжні заходи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії від 06.04.2000» тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи.

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

На думку суду, клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки застосування до обвинуваченого більш м’які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, виходячи с того, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні умисного тяжкого корисного кримінального правопорушення, за яке законом у разі визнання винуватості може бути призначено покарання від 4 до 6 років позбавлення волі.

Матеріали кримінального провадження доводять про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, який провину свою не визнав, був раніше судимий за умисний тяжкий злочин, ніде офіційно на працював, постійного матеріального доходу не має, переховувався, у зв’язку з чим знаходився у розшуку, може повторно переховуватися від суду, скоювати нові злочини, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, при продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує необхідність виконання процесуальних рішень суду та запобіганню спробам ухилення обвинуваченого від суду або переховування, скоювати злочини, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у з зв’язку з викладеним та наявністю фактів про існування реального суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22 серпня 2018 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2 у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області «на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2018 включно», що є опискою, оскільки таким строком повинно бути - 20 жовтня 2018 року включно.

Відповідно до ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні, з чим погодилися всі учасники судового провадження.

Керуючись ст.ст.331,369-372, 379 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Виправити описку у судовому рішенні – ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2018 року у кримінальному провадженні №12017040630000467 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вказати у резолютивній частині судового рішення – ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2018 року у кримінальному провадженні №12017040630000467 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України:

- замість вказаного – «Продовжити раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2018 року включно»

- вірне - «Продовжити раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 жовтня 2018 року включно»

2.Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 від 20.09.2018 року задовольнити.

Продовжити раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) днів, тобто, до 18 листопада 2018 року включно»

Відмовити обвинуваченому ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув’язнення для виконання, а потерпілому та його представнику - для відома.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, а заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя: Воробйов В.Л.