Постанова № 76570392, 17.09.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1616/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Кузнецова В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018р. (суддя: Рудь І.А., повний текст рішення складено 15.08.2018р.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Підприємства об"єднання громадян ОСОБА_1 учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, м.Кривий Ріг

про стягнення 37 103, 57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Підприємства об"єднання громадян ОСОБА_1 учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, м.Кривий Ріг про стягнення 37 103,57 грн., які складаються з суми 3% річних – 1 694,26 грн. та інфляційних втрат – 35 409,31 грн., нарахованих за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року № 13/2368-ТЕ-5.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018р. в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що на відповідача розповсюджується Закон України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі Закон). На момент набрання чинності Законом заборгованість за спожиті енергоносії відповідачем була погашена. Тому на підставі ч. 3 ст. 7 Закону, неустойка, інфляційні нарахування та відсотки річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Національна компанія "Нафтогаз України", оскаржило його до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що Законом України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачене чітке коло осіб, що мають право на списання заборгованості та нарахувань, передбачений також і певний порядок списання заборгованості. Учасниками процедури врегулюванні заборгованості є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, які включені до реєстру. На даний час відповідач не включений до реєстру тому застосуванняґ до нього ч.3 ст.7 Закону є неправомірним. Просить скасувати рішення, та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 апеляційна скарга прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги зазначає наступне.

Господарським судом під час розгляду справи встановлено, що 28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Підприємством об'єднання громадян ОСОБА_1 учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2368-ТЕ-5 (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2013р. № 2 продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році та у І півріччі 2014 природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2013р. № 2, продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 360,0 тис. куб. м. (триста шістдесят тисяч куб. м), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень65,0квітень40,0липень0жовтень25,0лютий75,0травень0серпень0листопад45,0березень55,0червень0вересень0грудень55,0І кв.195,0II кв.40,0ІІІ кв.0IV кв.125,0

Продавець передає покупцеві у січні-червні 2014 року газ, спожитий покупцем за цим договором у грудні 2013 року.

Фактичні обсяги, що передаються за цим Договором у 2014 році, зазначаються помісячно в актах приймання-передачі природного газу.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1. договору).

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1. договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору).

Ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 5.1. договору).

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.) (п. 5.2. договору).

У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов’язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3. договору).

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 392 760,00 грн., крім того ПДВ - 78 552,00 грн., разом з ПДВ - 471 312,00 грн. (чотириста сімдесят одна тисяча триста дванадцять грн. 00 коп.) (п. 5.5. договору).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу погашається неустойка;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу. У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Згідно із п. 11.1 договору, в редакції додаткової угоди від 31.12.2013р. № 2, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печаткам сторін, діє в частині передачі газу до 30червня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу протягом січень - квітень 2013 року та жовтень - груднь 2013 року природний газ на загальну суму 281 865 грн. 49 коп., що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та скріпленими їх печатками Актами приймання-передачі природного газу (а.с.25 – 31).

Відповідач за отриманий природний газ своєчасно не розрахувався, допустивши порушення умов договору в частині термінів оплати за поставлений природний газ, у зв’язку із чим позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом свої прав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 по справі № 904/6498/14 (суддя Ліпинський О.В.) позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" до Підприємства об'єднання громадян ОСОБА_2 учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості за спожитий протягом січня 2013 року - грудня 2013 року природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2368 ТЕ-5 від 28.12.2012 задоволено частково. Стягнуто з Підприємства об'єднання громадян ОСОБА_1 учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" 85 349 грн. 48 коп. основного боргу, 9 190 грн. 70 коп. пені, 11 321 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 2 175 грн. 08 коп. три проценти річних. Розстрочено виконання рішення суду наступним чином: 18 006 грн. 20 коп. до 30 листопада 2014 року; 18 006 грн. 20 коп. до 31 грудня 2014 року; 18 006 грн. 20 коп. до 31 січня 2015 року; 18 006 грн. 20 коп. до 28 лютого 2015 року; 18 006 грн. 20 коп. до 31 березня 2015 року; 18 006 грн. 20 коп. до 30 квітня 2015 року.

Розрахунки між сторонами за поставлений у період з січня 2013 року по грудень 2013 року природний газ підтверджуються кінцевим сальдо по підприємству відповідача, довідкою по операціях із підприємством відповідача. З виписки по операціям вбачається, що основний борг відповідачем погашено 30.04.2015р., а повністю рішення суду від 23.10.2014р. виконано 28.10.2015р. (а.с. 32, 33).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 35 409 грн. 31 коп., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції за загальний період з липня 2014 по березень 2015 та суму 1 694 грн. 26 коп. 3% річних за загальний період з 12.08.2014 по 29.04.2015, розрахованих за кожним актом окремо.

При прийнятті рішення по справі господарським судом враховано, що 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. № 1730-VIII (далі Закон).

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Дана норма Закону чітко визначає підстави списання нарахованої пені, інфляційних, процентів річних, та заборону нарахування даних санкцій це погашення заборгованості до набрання чинності Законом.

Оскільки відповідач погасив заборгованість до набрання чинності Законом (до 30.11.2016р.), то нараховані позивачем інфляційні та 3% річних підлягають списанню, у зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду.

Посилання позивача на те, що для списання нарахованих інфляційних та процентів річних необхідно включення відповідача до реєстру є безпідставним та суперечить нормам Закону, а саме частині 3 статті 7, яка прямо передбачає списання з дня набрання чинності Законом і не ставить в залежність від будь-яких інших умов.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом передбачено врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (без урахування суми неустойки, інфляційний, процентів річних) шляхом проведення взаєморозрахунків щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах, яка залишилася непогашеною станом на 01.01.2016р. і є непогашеною на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, та шляхом реструктуризації заборгованості за спожиті енергоносії станом на 01.07.2016р. і яка не погашена станом на 01.12.2016р.

І саме для участі в процедурі врегулювання заборгованості шляхом взаєморозрахунків та реструктуризації відповідні підприємства повинні бути включені до Реєстру та укласти Типові договори.

На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка, інфляційні, проценти річних, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію (ч.3 ст.5, ст..6 Закону).

Стаття 7 Закону регулює порядок списання неустойки, інфляційних та процентів річних нарахованих на реструктуризовану заборгованість за природний газ спожитий станом на 01.07.2016р. та нарахованих на заборгованість за використаний природний газ, яка (заборгованість) погашена до набрання чинності Законом (30.11.2016р.).

При цьому підставою для списання нарахованих санкцій на реструктуризовану заборгованість є повне виконання договору про реструктуризацію (ч.1 ст.7 закону).

Підставою ж списання санкцій нарахованих на заборгованість, яка була погашена до набрання чинностіЗаконом є саме набрання чинності Законом (ч.3 ст.7 Закону). І списання санкцій з цих підстав не потребує включення підприємства до Реєстру, оскільки, як зазначалося вище, в Реєстр включаються підприємства для участі в процедурі врегулювання заборгованості шляхом взаєморозрахунків та реструктуризації.

Аналогічна правова позиція про те, що застосування ч.3 ст.7 Закону не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості, викладена в постановах Верховного суду від 07.02.2018р. по справі № 927/1152/16, від 15.03.2018р. № 904/10736/16, від 21.03.18р. у справі № 905/403/17.

З наведених підстав апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Позивачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/1250/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р. у справі № 904/1616/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не ідлягає, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя О.Г. Іванов