Постанова № 76570032, 13.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. Справа№ 910/8682/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Зубець Л.П.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників:

від позивача - Кучерявий Д.В.,

від відповідача-1 - Коптілін С.Ю.,

від відповідача-2 - Солоджук С.М.,

розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства "Калцекс" та

Товариства обмеженою відповідальністю "Діатом"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 05.07.2018 (суддя Гумега О.В.)

у справі № 910/8682/18

за заявою Товариства обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп"

про забезпечення позову до його пред'явлення

до Акціонерного товариства "Калцекс", Латвійська Республіка,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом"

про визнання недійсним контракту

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" про забезпечення позову до його пред'явлення; вжито заходи забезпечення позову до його пред'явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" до Акціонерного товариства "Калцекс" та Tовариства з обмеженою відповідальністю "Діатом" про визнання недійсним Контракту № 01 від 01.02.2018, а саме:

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Діатом" здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських препаратів виробництва Акціонерного товариства "Калцекс" на підставі Контракту № 01 від 01.02.2018, ексклюзивні права на ввезення та продаж яких має Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп", а саме: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5, Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Диазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10, Диазепекс, таблетки по 5 мг №20;

- зупинено митне оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Діатом" лікарських препаратів виробництва Акціонерного товариства "Калцекс" на підставі Контракту № 01 від 01.02.2018, ексклюзивні права на ввезення та продаж яких має Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп", а саме: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5, Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Диазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10, Диазепекс, таблетки по 5 мг №20.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діатом" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2018, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення оспорюваного договору, які містять арбітражну угоду сторін з розгляду спорів, пов'язаних із цим контрактом, відповідно до регламенту Міжнародного Арбітражного Суду при Палаті економіки Австрії у місті Відень, Австрія, у зв'язку з чим даний спір не підлягає розгляду у судах України. На переконання відповідача, вжитті ухвалою суду заходи забезпечення позову є неможливими, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Судом фактично вирішено по суті господарський спір, до його пред'явлення, не взявши до уваги, що позивачем оскаржується правочин щодо здійснення господарської діяльності самостійним суб'єктом ТОВ "Діатом", який не пов'язаний господарськими відносинами з позивачем та не має впливу на волевиявлення його контрагента АТ "Калцекс". Ухвалою фактично зупинено діяльність ТОВ "Діатом" щодо поставки лікарських засобів у медичні заклади, у зв'язку з чим вжиті заходи є неспіврозмірними щодо відновлення прав позивача шляхом спричинення шкоди правам третіх осіб, оскільки перешкоджає господарській діяльності інших осіб.

Також, Акціонерне товариство "Калцекс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до його пред'явлення.

Скарга мотивована тим, що суд оскаржуваною ухвалою фактично прийняв остаточне рішення у справі без розгляду її по суті, вийшов за межі позовних вимог, фактично заборонивши господарську діяльність не тільки відповідачів, а й всіх суб'єктів фармацевтичного ринку України, які беруть участь в обігу знеболюючих та наркотичних лікарських засобів. На думку відповідача, ухвала суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою, прийнята без встановлення обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що даний спір непідсудний судам України, оскільки оспорюваний контракт містить арбітражну угоду про передачу спорів до Міжнародного Арбітражного Суду при Палаті економіки Австрії у місті Відень, Австрія. Суд першої інстанції не надав можливості відповідачам надати свої пояснення щодо «ексклюзивного» права позивача, що є порушенням норм процесуального права, яке призвело до ухвалення противправного несправедливого рішення про забезпечення позову. Вжиті заходи забезпечення позову завдають збитків відповідачам у вигляді плати за зберігання товару на митному складі.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 було відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Калцекс" та Товариства обмеженою відповідальністю "Діатом", призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.09.2018.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити скарги без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

11.09.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.09.2018 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком судового засідання 13.09.2018 представник позивача подав до канцелярії суду заяву про відвід суддів Сотнікова С.В. та Остапенка О.М., мотивовану тим, що 12.09.2018 позивачу стали відомі обставини про порушення порядку визначення суддів для розгляду даної справи, що полягає у невірно визначеній спеціалізації суддів, оскільки предмет спору у справі не пов'язаний з інтелектуальною власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Як підтверджується матеріалами справи, колегія суддів для розгляду даної справа була визначена в результаті автоматизованого розподілу, про що складено протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 та звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 13.08.2018, із визначенням спеціалізації суддів, що входять до ІІІ судової палати, тобто в порядку статті 32 ГПК України.

Частиною 3 статті 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи, що до початку розгляду справи по суті представники сторін висловились про відсутність відводів складу суду, відвід членам колегії суддів було заявлено зі спливом десятиденного строку, про обставини та причини пропуску якого суду не повідомлені, заява подана під час перерви в судовому засіданні та після початку розгляду справи по суті, підстави для відводу у даному випадку відсутні, суд дійшов висновку про зловживанням представником позивача адвокатом Кучерявим Д.В. своїми процесуальними правами шляхом заявлення завідомо безпідставного відводу. У зв'язку з наведеним, колегія суддів постановила в судовому засіданні залишити заяву про відвід без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, вважає, що скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" звернулось з заявою про забезпечення позову, у якій просило до пред'явлення позову до Акціонерного товариства "Калцекс" та TOB "Діатом" про визнання недійсним Контракту № 01 від 01.02.2018 вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони ТОВ "Діатом" здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських препаратів виробництва AT "Калцекс" на підставі Контракту № 01 від 01.02.2018, ексклюзивні права на ввезення та продаж яких має ТОВ "Укрфармгруп", а саме:

Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5,

Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5,

Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5,

Диазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10,

Диазепекс, таблетки по 5 мг №20;

- зупинення митного оформлення ТОВ "Діатом" лікарських препаратів виробництва AT "Калцекс" на підставі Контракту № 01 від 01.02.2018, ексклюзивні права на ввезення та продаж яких має ТОВ "Укрфармгруп".

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.

При цьому, частиною 11 статті 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

На думку колегії суддів, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідно до Контракту № 01від 21.12.2015, укладений між Акціонерним товариством "Калцекс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (покупець), покупець отримав ексклюзивні права на придбання, ввезення та продажу на території України продукції будь-якого виду, яка вироблена Акціонерним товариством "Калцекс" до 31 грудня 2020 року.

Акціонерне товариство "Калцекс" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" лист № 48 від 25.01.2018, в якому повідомило, що згідно умов п. 5.3.2. Контракту з 2018 року покупець не буде єдиним дистриб'ютором на території України, який має право на поширення продукції АТ "Калцекс".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діатом" на підставі Контракту № 01 від 01.02.2018, який було укладено з Акціонерним товариством "Калцекс" (далі - оспорюваний правочин, контракт), отримало від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками дозвіл на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України наступних лікарських препаратів виробництва Акціонерного товариства "Калцекс": Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5 - 31 190 уп., Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5 - 30 628 уп., Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5 - 29 800 уп., Диазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10 - 23 406 уп., Диазепекс, таблетки по 5 мг №20 - 5000 уп.

Позивач вважає, що оспорюваний контракт, укладений між Акціонерним товариством "Калцекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діатом", порушує передбачене Додатковою угодою № 1 від 21.12.2015 до Контракту № 01від 21.12.2015 ексклюзивне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" продажу на території України товарів (лікарських препаратів) виробництва АТ "Калцекс", а тому вказаний правочин підлягає визнанню недійсним судом.

На переконання позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, існує реальна загроза постачання та продажу на території України Товариством з обмеженою відповідальністю "Діатом" (на виконання оспорюваного правочину) продукції, яка виробляється Акціонерним товариством "Калцекс", що призведе до істотного порушення ексклюзивних прав позивача, передбачених Контрактом № 01 від 21.12.2015, спричинення позивачу непрямих збитків та нанесення шкоди діловій репутації позивача, як ексклюзивного дистриб'ютора відповідних лікарських препаратів виробництва AT "Калцекс" на території України. Заявник також зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" та призведе до ще більшого порушення прав позивача з боку відповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову, який позивач просить забезпечити, є немайнова вимога про визнання недійсним Контракту № 01 від 01.02.2018, який було укладено між Акціонерним товариством "Калцекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діатом" з підстав порушення ексклюзивних прав позивача на купівлю товару виробництва Акціонерного товариства "Калцекс", що узгоджено у додатковій угоді № 1 до Контракту № 01 від 21.12.2015 між ними.

За своєю правою природою Контракт № 01 від 21.12.2015 та оспорюваний Контракт № 01 від 01.02.2018 є договорами поставки, за умовами яких продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, у випадку задоволення позовних вимог про визнання оспорюваного правочину недійсним, у його сторін виникнуть відповідні зобов'язання з повернення виконаного за правочином.

Таким чином, вимоги, викладені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, про заборону ТОВ "Діатом", як покупця за оспорюваним контрактом, здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських препаратів фактично вирішують спір по суті справи в частині наслідків визнання правочину недійсним, що прямо заборонено нормою ч. 11 ст. 137 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, в даному випадку - здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських препаратів.

Одночасно, суд першої інстанції не навів будь-яких обставин, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду в разі задоволення такого позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду по суті спору.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права при застосуванні заходу забезпечення позову шляхом зупинення митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Діатом" лікарських препаратів виробництва Акціонерного товариства "Калцекс", оскільки такий захід підлягає застосуванню виключно щодо товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, тобто за заявою відповідного правовласника.

Втім, позивач не надав докази на підтвердження приналежності йому прав інтелектуальної власності на лікарські препарати виробництва Акціонерного товариства "Калцекс", а саме: Морфін Калцекс, Фентаніл Калцекс, Промедол Калцекс, Диазепекс, Диазепекс, оскільки відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" лише патент надає його власнику виключне право використовувати (в тому числі, але не виключно пропонувати для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот) винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Одночасно колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

При цьому, статтею 13 Цивільного кодексу України встановлені межі здійснення цивільних прав.

У відповідності із зазначеною статтею Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Таким чином, звернення позивача із заявою про вжиття заходів забезпечення позову із посиланням лише на умову додаткової угоди № 1 від 21.12.2015 до контракту №1 від 21.12.2015 про надання продавцем покупцеві ексклюзивного права продажу товару на території України виходить за межі здійснення цивільних прав встановлених статтею 13 Цивільного кодексу України, оскільки свідчать про неправомірне обмеження конкуренції на фармацевтичному ринку ураховуючи відсутність у позивача прав інтелектуальної власності на лікарські препарати (права на винахід, корисну модель чи знак для товарів та послуг тощо), які б дозволяли здійснювати їх захист від порушення у встановлений законодавством спосіб.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що існують передбачені законом підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення митного оформлення товару.

Враховуючи, що доводи, викладені відповідачами в апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження, визнаються колегією суддів як підстави для скасування судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову.

Оскільки, суд першої інстанції припустився порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняв помилкове судове рішення про забезпечення позову у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про його скасування із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп".

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, судовий збір, сплачений скаржниками при зверненні до апеляційного суду належить покласти на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Калцекс" задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Діатом" задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 у справі № 910/8682/18 скасувати.

4. Прийняти нове рішення.

5. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" про забезпечення позову до його пред'явлення № б/н від 03.07.2018.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, ідентифікаційний код 39580810) на користь Акціонерного товариства "Калцекс" (вул. Крустпилс, 53, м. Рига, LV - 1057, Латвійська Республіка, 53, Krustpils street, Riga, LV- 1057, Latvia, реєстраційний номер: 40003059981) 1762,00 грн. судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, ідентифікаційний код 39580810) на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Діатом" (04215, м. Київ, проспект Гонгадзе Георгія, будинок 20, літера В', ідентифікаційний код 38737616) 1762,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписаний 19.09.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Л.П. Зубець

О.М. Остапенко