Рішення № 76568539, 08.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6301/16 Справа № 183/6370/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Каратаєвої Л.О., при секретарі Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором №DNT0AA0000145851 від 01.10.2008р. станом на 26.08.2015р. у сумі 45 677,81доларів США (екв.1033232грн.05коп.), у тому числі, 7722,31 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 3097,32 дол. США заборгованості по процентам, 804,33 дол. США комісія за користування кредитом, 31868,19 доларів США пені, 11,05 доларів США штрафу (фіксована частина) та 2174,61 доларів США штрафу (процентна складова), посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором. Пізніше ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2 4227,96 доларів США відсотків за період з 29.09.2012р. по 29.09.2015р.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.06.2016р. ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 4227,96 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові за такими підставами.

Задовольняючи позовні вимоги банку в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності. Вказаний висновок суду не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.

01.10.2008р. між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (правонаступник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_2 укладено кредитно-заставний договір № DNT0AA0000145851, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 12578,45 доларів США, у тому числі, 10930,12 доларів США для придбання автомобіля, 1225,73 доларів США для оплати страхових платежів, 6,83 доларів США для оплати реєстрації предмета застави, 327,90 доларів США для оплати винагороди банку за надання фінансового інструменту, 87,87 доларів США для оплати поліса обов’язкового страхування. Погашення заборгованості передбачено по 30.09.2011р. щомісячними платежами у сумі 490,07 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією. У забезпечення виконання зобов`язань за договором позичальник передав банку в заставу автомобіль моделі «AUDI А6», 1996 року випуску, №АЕ7870СМ (а.с.7-13).

Згідно акту прийомки автомобіля від 12.07.2011р. ОСОБА_2, як позичальник, що допустив прострочення кредиту, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором передав ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» для реалізації за ринковою ціною предмет застави – автомобіль «AUDI А6», №АЕ7870СМ (а.с.44). Нотаріально посвідченою 10.08.2011р. довіреністю зі стоком дії до 10.08.2014р. ОСОБА_2 надав ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» право вирішувати у повному обсязі усі повноваження з відчуженням автомобіля (а.с.45,46).

За відомостями банку 15.11.2011р. кошти від реалізації предмета застави в розмірі 79112грн.48коп. зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача (а.с.145).

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 09.08.2012р. з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором №DNT0AA0000145851 від 01.10.2008р. в сумі 169 655 грн.43коп. та судові витрати в сумі 1820 грн. Присуджена сума заборгованості складалась із 7722,31 доларів США заборгованості за кредитом, 3097,32 доларів США заборгованості за відсотками, 804,33 доларів США заборгованості по комісії, 8365,47 доларів США пені, 31,41 доларів (а.с.43). 11.12.2012р. представником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримано виконавчі листи (а.с.227).

Для з’ясування обставин справи та перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 апеляційний суд неодноразово направляв ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимоги про необхідність надання суду відомостей про фактичне виконання вказаного судового рішення, реалізації предмета застави автомобіля «AUDI А6», №АЕ7870СМ, а також конкретного розрахунку заборгованості по відсоткам за період з 29.09.2012р. по 29.09.2015р. з попередженням про те, що у разі їх не надання справа буде вирішена за наявними у ній доказами. Вказані вимоги банком отримано, проте жодна з них не виконана.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК України) та обов’язок сторони доводити заявлені нею вимоги (ч.1 ст.60 ЦПК України), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 4227,96 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом. Зазначена сума відсотків банком нарахована за період після ухвалення заочного рішення, яким з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. Підставою для стягнення суми відсотків банком зазначався факт невиконання вказаного судового рішення, однак доказів, які б підтверджували вказаний факт банком не надано. Не надано банком і розрахунку суми заборгованості за відсотками у розмірі 4227,96 доларів США. наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості у дійсності таким не є, оскільки має суперечливі відомості. Зокрема, у вказаному розрахунку у період з 29.09.2012р. по 29.09.2015р. щомісячно вказано ту ж саму суму заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7722,31 доларів США, а також щомісячно - ту ж саму суму заборгованості за відсотками у розмірі 3097,32 доларів США. Вказані розміри заборгованості є залишками заборгованості за тілом кредиту та відсотками. Сума заборгованості за відсотками у розмірі 4227,96 доларів США за цей же період взагалі не відображена у вказаному розрахунку та лише зазначена окремим рядком. Тобто, згідно вказаного розрахунку за один і той же період з 29.09.2012р. по 29.09.2015р. заборгованість за відсотками складає одночасно і суму 3097,32 доларів США, і суму 4227,96 доларів США (а.с.104). За положеннями ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Колегія суддів також враховує, що фактично на погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_2 ще у 2011 році передав предмет застави – автомобіль банку, наділивши останнього усіма необхідними повноваженнями щодо його реалізації за ринковою ціною. Заставна вартість автомобіля сторонами договору визначена у розмірі 17 642,52 доларів США та фактично мала задовольнити усі вимоги кредитодавцю. Між тим, доказів продажу вказаного автомобіля за ринковою ціною банком не надано.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та обставинам справи, його рішення на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Каратаєва Л.О.