Постанова № 76568473, 12.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4317/18 Справа № 183/9549/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року

по справі за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу виконавчого листа

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року в задоволенні заяви Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа -відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року про відмову в задоволенні заяви ПАТ КБ “ПриватБанк” про видачу виконавчого листа та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Відзивів на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року від інших учасників справи до суду не надходило.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3 і.н. НОМЕР_2, ОСОБА_4 і.н. НОМЕР_3, ОСОБА_5 і.н. НОМЕР_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 247417 CRED в сумі 12 761,47 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом – 3 685,82 грн., заборгованість по процентам – 8 229,87 грн., штраф (фіксована частина) – 250 грн., штраф (процентна складова) – 595,78 грн., а також, судові витрати в сумі – 229, 40 грн., а всього - 12 990, 87 грн. (дванадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто грн. 87 коп.).

13 квітня 2018 року до суду першої інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа.

В обґрунтування своєї заяви, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зазначає, що оригінал виконавчого листа було втрачено при поштовій пересилці.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» отримало оригінал виконавчого листа 07.10.2014 року відповідно до розписки (а.с. 50).

Згідно відповіді Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 21.03.2018 року за вих. №13218, даний виконавчий лист направлений на адресу стягувача, але до адресату не дійшов, так як був втрачений при поштовій пересилці (а.с.55).

Відповідно до Розділу XIII ч.1 п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Відмовляючи в задоволенні заяви Публічному акціонерного товариству Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, оскільки Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося з заявою про видачу дубліката виконавчого листа уже після закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання, а саме до 01.07.2015 року.

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_6