Рішення № 76567511, 26.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6414/17 Справа № 176/2516/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до ОСОБА_3 з позовом, в останній редакції якого просило стягнути кредитну заборгованість станом на 15.02.2016р. у сумі 3840,89 доларів США (екв.100400грн.86коп.), у тому числі, 3157,04 доларів США (екв.82525,03грн.) – заборгованості за кредитом, 412,80 доларів США (екв.10790,59грн.) – заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 128,52 доларів США (екв.3359,51грн.) - заборгованість по комісії за користування кредитом та 142,53 доларів США (екв.3725,73грн) - пені.

У лютому 2016 році ОСОБА_3 звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору з посиланням, зокрема, на те, що при укладенні валютного кредитного договору хоча і діяла добровільно, проте не мала реальної можливості оцінити його положення та наслідки, у зв’язку з чим вимушена самостійно нести ризики щодо зміни курсу валюти, сплачуючи при поверненні кредитних сум за конвертацію національної в іноземну валюту (а.с.30-32). Ухвалою Жовтоводського міського суду від 29.05.2017р. зустрічна позовна заява ОСОБА_3 на підставі заяви представника останньої залишена без розгляду (а.с.243).

Рішенням Жовтоводського міського суду від 14.07.2017р. у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено. В апеляційній скарзі банк просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову за такими підставами.

Відмовляючи у задоволенні позову банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на його недоведеність.

Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.

18.09.2006р. між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (правонаступник після зміни найменування: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №DNJ0GK00000082, за умовами якого остання отримала кошти у сумі 5100 доларів США для купівлі житлової нерухомості, 742,50 доларів на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00%, щомісяця в період сплати у розмірі 0,21% від суми виданого кредиту, з погашенням його щомісячними платежами у сумі 72,47 доларів США строком по 17.09.2021р. При порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту п.3.3., 3.8. договору передбачена сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 2,57% на місяць. За п.4.1. при порушенні позичальником зобов’язань передбачена сплата пені у розмірі 0,15% від простроченої суми у гривневому еквіваленті іноземної валюти (а.с.11,12,15,17,18).

18.09.2006р. між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (правонаступник: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за умови якого остання у забезпечення виконання зобов’язань за договором передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 у м.Жовті Води Дніпропетровської області (а.с. 33-36).

За відомостями банку за вказаним кредитним договором за ОСОБА_3 станом на 15.02.2016р. обліковується заборгованість у сумі 3157,04 доларів США (екв.82525,03грн.) заборгованості за кредитом, 412,80 доларів США (екв.10790,59грн.) заборгованості за процентами за користування кредитом, 128,52 доларів США (екв.3359,51грн.) заборгованості по комісії за користування кредитом та 142,53 доларів США (екв.3725,73грн) – пені (а.с.47-51, 98-188).

Відповідно до вимог ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до положень ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. За ст.611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи зазначені вимоги закону та встановлені обставини про неналежне виконання ОСОБА_3 своїх кредитних зобов’язань з неї на користь банку підлягають стягненню 3840,89 доларів США (екв.82525,03грн.) заборгованості за кредитом, 412,80 доларів США (екв.10790,59грн.) заборгованості за відсотками за користування кредитом, 3725,73грн. пені на погашення заборгованості за кредитним договором від 18.09.2006р. станом на 15.02.2016р.

Позовні вимоги банку в частині стягнення 128,52 доларів США (екв.3359,51грн.) заборгованості по комісії за користування кредитом задоволенню не підлягають. Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитом передбачена плата у вигляді відсотків, сума яких у розмірі 412,80 доларів США (екв.10790,59грн.) присуджена до стягнення з ОСОБА_3 на користь банку. Сплата комісії договором не передбачена. Крім того, оскільки банк надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі, на нього поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». За положеннями ч.4 ст.11 Закону кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, а умова договору щодо них є нікчемною.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та встановленим обставинам, його рішення на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову банку. При ухваленні рішення апеляційний суд враховує, що як кредитний, так і іпотечний договір, укладені ОСОБА_3 є дійсними. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, хоча і оспорювала кредитний договір, фактично визнавала як існування у неї кредитних відносин з банком з приводу отриманого валютного кредиту для розрахунку за куплену та передану нею в іпотеку банку квартири, так і виконання своїх зобов’язань по погашенню кредитних сум. При цьому доказів про те, що розмір заборгованості має інший, ніж зазначений банком розмір, нею не надано. Взагалі, у процесі розгляду справи у суді першої інстанції свою позицію відносно кредитного договору ОСОБА_3 змінила, посилаючись на те, що кредитних відносин у неї з банком не існує і грошових коштів вона йому не винна. Зазначена позиція суперечить дійсним обставинам справи. Крім від розгляду зустрічної позовної заяви про визнання кредитного договору її представник відмовився, кредитний договір залишився дійсним, а дійсний кредитний договір підлягає виконанню і одностороння відмова від його виконання законом не передбачена.

Відповідно до вимог ч.1,5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь банку підлягають стягненню 2971грн.42коп. на повернення судових витрат (а.с.2,14,266).

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу та позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» 3840,89 доларів США (екв.82525,03грн.) заборгованості за кредитом, 412,80 доларів США (екв.10790,59грн.) заборгованості за відсотками за користування кредитом, 3725,73грн. пені на погашення заборгованості за кредитним договором від 18.09.2006р. станом на 15.02.2016р. та 2971грн.42коп. на повернення судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.