Постанова № 76562734, 18.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 689/430/18

Провадження № 22-ц/792/1335/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу №689/430/18 за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 липня 2018 року (суддя Кульбаба А.В., повне судове рішення складено 04 липня 2018 року) у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (тепер - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»), звертаючись до суду з вказаним позовом та уточнивши вимоги, зазначало, що відповідно до укладеного 27 червня 2008 року договору ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості. Позичальник надав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами Банку складає договір про надання банківських послуг. ОСОБА_4 свої зобов’язання за договором належним чином не виконував. Станом на 30 листопада 2017 року виникла заборгованість у сумі 37870 грн 09 коп, у тому числі: 7999 грн 08 коп – заборгованість за кредитом; 25072 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4799 грн 01 коп – заборгованість за пенею та комісією. Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 26985 грн 82 коп, яка була задоволена рішенням Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» м. Дніпропетровська від 29 листопада 2013 року. Різниця становить 10884 грн 27 коп. Також нараховано штраф: 500 грн (фіксована частина) і 544 грн 21 коп (процентна складова). Загальна сума заборгованості, яку Банк просив стягнути з відповідача, становить 11928 грн 48 коп.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 липня 2018 року в позові відмовлено.

АТ КБ «ПриватБанк» (далі – Банк), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. При ухваленні рішення суд ототожнив поняття «договору» і «платіжної картки». Закінчення строку дії картки не свідчить про припинення договірних відносин між сторонами. Суми, нараховані за останні три роки у межах строку позовної давності, підлягали стягненню. Безпідставним є застосування судом позовної давності.

Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до укладеного 27 червня 2008 року договору ОСОБА_4 отримав у Банку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами Банку складає договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_4 зобов’язання за договором належним чином не виконував, тому станом на 30 листопада 2017 року виникла заборгованість.

Наведене підтверджується матеріалами справи – копією заяви від 19 травня 2008 року, розрахунком заборгованості, випискою по рахунку, копією рішення Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 29 листопада 2013 року.

Відмову в позові суд мотивував пропуском позовної давності.

Проте, такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону та частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги.

Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

На підставі ч. 1 і ч. 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту підписаної ОСОБА_4 заяви від 19 травня 2008 року вбачається, що він ознайомився і згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення. Своїм підписом підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку і згідний з тим, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Пунктом 3.1.1. Правил користування платіжною картою передбачено, що строк дії картки вказується на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця (а.с.19).

Відповідно до п. 5.4. Правил користування платіжною картою погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі «місяць» (а.с.20).

Згідно з довідкою Банку строк дії карток, виданих ОСОБА_4, до червня 2010 року і липня 2010 року (а.с.67).

Рішенням Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» м. Дніпропетровська від 29 листопада 2013 року з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнута заборгованість за кредитним договором станом на 30 вересня 2013 року у розмірі 26985 грн 82 коп (а.с.9).

При визначенні суми заборгованості, яку позивач просив стягнути у справі, він від загальної суми заборгованості за кредитним договором станом на 30 листопада 2017 року у сумі 37870 грн 09 коп віднімав суму боргу, стягнуту за рішенням третейського суду. Різниця у сумі 10884 грн 27 коп, а також штраф: 500 грн (фіксована частина) і 544 грн 21 коп (процентна складова), всього 11928 грн 48 коп, складають предмет позову у справі.

Із змісту уточненої позовної заяви (а.с.69-72) і розрахунку заборгованості (а.с.10-13), наданого Банком, вбачається, що складовими заборгованості за кредитним договором станом на 30 листопада 2017 року у сумі 37870 грн 09 коп є: 7999 грн 08 коп – заборгованість за кредитом; 25072 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4799 грн 01 коп – заборгованість за пенею та комісією, штраф – 500 грн (фіксована частина) і 544 грн 21 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30 вересня 2013 року (дата визначення боргу на час ухвалення рішення третейським судом 29 листопада 2013 року) заборгованість за кредитом складала 7999 грн 08 коп; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 14926 грн 50 коп; заборгованість за пенею та комісією – 2299 грн 01 коп.

З урахуванням наведеного, заборгованість у сумі 11928 грн 48 коп, яку позивач просить стягнути з відповідача, складається із заборгованості за відсотками, пенею і комісією у сумі 10884 грн 27 коп та штрафу: 500 грн (фіксована частина) і 544 грн 21 коп (процентна складова), нарахованих після настання терміну повернення кредиту.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору у межах строку кредитування (до липня 2010 року) відповідач мав повертати кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами відповідно до Тарифів банку. Починаючи з серпня 2010 року у позичальника виник обов’язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування (до липня 2010 року).

В подальшому права та інтереси Банку підлягають захисту згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Проте, такі вимоги позивачем не заявлялися.

Отже, підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені і комісії та штрафу, нарахованих після настання терміну повернення кредиту, немає.

У зв’язку із зазначеним вище апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором за останні три роки, що передували пред’явленню позову.

При застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин апеляційний суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Безпідставність позовних вимог є самостійною підставою для відмови в позові.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові за безпідставністю вимог.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 липня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Суддя-доповідач /підпис/ ОСОБА_1

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай