Рішення № 76549922, 12.09.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1599/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2018 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

встановив:

14 травня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, просила ухвалити рішення яким розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем та стягнути з нього понесені нею судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 31.12.1998 року з відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На протязі останніх двох років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Вони втратили почуття поваги та любові один до одного, тривалий період часу не проживають разом, ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 та її представник не з'явилися. Представником позивача подано до суду заяву від 02.07.2018 року, якою він підтримав позовні вимоги, просить розглянути справу за його відсутності та відсутності позивачки.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнали у повному обсязі, не заперечували проти задоволення позову. Що стосується вимог про залишення неповнолітніх дітей проживати з позивачкою, то просили їх не розглядати, оскільки мають намір ставити питання про вилучення дітей у позивачки. Також не визнали вимоги щодо стягнення судових витрат, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Вислухавши відповідача та його представника, оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.1998 року між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, актовий запис № 36, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 24.05.2018 року.

Від спільного сумісного проживання народилися діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Також судом встановлено, що визнання позову відповідачем в частині розірвання шлюбу не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, позовні вимоги ґрунтуються на встановлених законом підставах.

За вказаних обставин, враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, миритися вона не бажає, відповідач визнав позов, не заперечував проти розірвання шлюбу, суд прийшов до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Що стосується заперечень відповідача щодо визначення проживання дітей з позивачкою, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Під час розгляду справи судом не встановлено виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю.

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача понесених судових витрата, то суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ні позивачем, ні його представником Договір про надання правничої допомоги, укладений між ними суду не надано, а тому суд позбавлений можливості перевірити повною мірою інформацію вказану у долученому до матеріалів справи акті наданих послуг від 27 червня 2018 року щодо понесених витрат.

Достовірно доведені позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст.110, 112 СК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовільнити частково.

Шлюб, зареєстрований 31 грудня 1998 року в виконавчому комітеті Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, актовий запис за № 36 між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 - розірвати.

Неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 ( прож. АДРЕСА_1) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704грн.80коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскарженим в апеляційний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Рівненської області через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17 вересня 2018 року.

Суддя