Ухвала суду № 76549048, 19.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10688/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

прокурорів – Дідика Н.В., Запольського Д.Є.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070030002652 від 01.10.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за № 12018070030001850 від 08.06.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та за № 12018070030001447 від 03.05.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді суду перебувають вказані кримінальні провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (в рамках кримінального провадження № 12018070030001850), продовжено строк тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів – по 21.09.2018 року включно.

Прокурор у даному судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, зауваживши, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та у зв’язку з якими щодо обвинуваченого було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не змінилися, а судове провадження у даній справі не розпочато.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечила проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: пр. Свободи, 55/41, м. Ужгород, з підстав, наведених у письмову клопотанні про зміну запобіжного заходу, яке долучено до матеріалів справи. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні відсутні, оскільки ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, відшкодував матеріальну шкоду, заподіяну потерпілим.

Розглянувши клопотання прокурора та клопотання захисника обвинуваченого, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінальних проваджень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як встановлено судом, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.06.2018 року у справі № 308/6668/18 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 визначено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14.06.2018 року 17.10. год. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 закінчувався 12.08.2018 року о 17.10. год. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на ОСОБА_1 слідчим суддею обов’язків у розмірі 40000 грн.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу, на даний час не відпали і продовжують існувати, а саме, є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв’язку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні.

При цьому, в даному випадку, з врахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, його існуючих соціальних зв’язків, систематичності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, суд вважає, що застосування більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінальних правопорушень у встановлені законом строки, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу суд приходить до переконання, що вказане клопотання до задоволення не підлягає, оскільки жодних нових доказів про те, що ризики відпали, зменшилися і є неактуальними, сторона захисту не надала. Між тим, обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, а також зможе запобігти встановленим ризикам на даному етапі судового провадження, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Відтак, суд вважає, що тримання під вартою у даному випадку не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, зважаючи на відсутності реальної можливості завершити судове провадження та даних про зменшення чи відсутність ризиків для зміни запобіжного заходу, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 196, 331, 369, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до двох місяців, а саме, до 16.11.2018 року.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 19 вересня 2018 року об 11 год. 55 хв.

Головуюча О.М. Світлик