Рішення № 765477, 02.02.2007, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2-106-2007

РІШЕННЯ

Ім'ям України

2 лютого 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі: Головуючого - судді Лаптева М.В. при секретарі - Хміль О.М. Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ЗОПІ № 17, відділу освіти Слов'янського міськвиконкому - про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду із даним позовом звернулась ОСОБА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 09 год. 50 хв., неповнолітній ОСОБА_2 знаходячись у коридорі ЗОШ № 17, що розташована з адресою: АДРЕСА_1, під час сварки із її сином - неповнолітнім ОСОБА_6, наніс останньому близько 20 ударів у різні частини тіла, чим завдав її сину легкі тілесні ушкодження.

В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями її син знаходився на амбулаторному лікуванні, в ході якого йому призначались лікувальні препарати, які вона була змушена купляти за особисті кошти, на загальну суму 267 грн. 76 коп..

Також вважає, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_2. її сину було завдано моральну шкоду у сумі 3000 грн., оскільки після вищевказаного інциденту ОСОБА_3 переносив душевні переживання, а також у нього розвилося захворювання «логоневроз».

Просить суд стягнути з неповнолітнього ОСОБА_2, а у випадку відсутності необхідних коштів стягнути з законних представників останнього - ОСОБА_4. і ОСОБА_5. на її користь суму матеріальних збитків - 267 грн. 76 коп., і моральної шкоди - 3000 грн., а також витрати на юридичну допомогу у розмірі 100 грн..

У судовому засіданні представник позивача, діюча на підставі доручення, підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини наведені в позовній заяві і просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, пояснивши, що він чергував на другому поверсі школи. Побачивши, що учні 6-В класу ОСОБА_7 і ОСОБА_8 влаштували потасовку, він підійшов до них і почав рознімати, на що ОСОБА_8 висловлювався на його адресою нецензурною лайкою і замахувався ногами, на що він декілька разів його вдарив. Вважає, що у виниклій бійці винен ОСОБА_8, оскільки він його провокував.

Відповідачі ОСОБА_4. і ОСОБА_5 у судовому засіданні не визнали позовні вимоги, пояснивши, що бійка між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 могла виникнути лише з вини ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_2 спокійна дитина і ніколи не починає першим сварки.

Представник відповідача - ЗОШ № 17, ОСОБА_10. діюча на підставі доручення, не визнала позовні вимоги, суду пояснила, що під час чергування 7-А класу учні 6-В класу ОСОБА_7 і ОСОБА_8 біля чоловічого туалету на другому поверсі влаштували бійку, Черговий ОСОБА_2. почав їх рознімати, на що ОСОБА_8 висловлювався на його

адресу нецензурно і замахувався на нього. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_8, після чого останній впав і вдарився головою о стіну. Стан ОСОБА_8 був задовільний. Після уроку ОСОБА_8 звернувся до медсестри.

Представник відповідача відділу освіти Слов'янської міської ради ОСОБА_11 позовні вимоги не визнала, пояснивши суду що вимоги до відділу освіти необгрунтовані та не підлягають задоволенню оскільки не грунтуються на законі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13.; дослідивши письмові докази, матеріали кримінальної справи № 1н-26-2005 у відношенні ОСОБА_2., вважає що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_12. у судовому засіданні пояснила, що на той проміжок часу вона працювала у ОСОБА_8 класним керівником. У класі відношення до ОСОБА_8 було нормальним, ніхто не виказував неповаги до нього. Також пояснила, що ОСОБА_8 заікався і до інциденту із ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_13. у судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 їх клас був черговим по школі. Вона дізналась про те що сталося від дівчини, що навчається у їх школі.. Також пояснила, що ОСОБА_2 ніколи не починав першим бійки.

Згідно матеріалів справи, що також було підтверджено у судовому засіданні свідченнями сторін по справі і свідків, ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 09 год. 50 хв. ОСОБА_2знаходячись у коридорі ЗОШ № 17 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1, під час сварки із ОСОБА_6 наніс останньому близько 15 ударів у праве плече і не менш як 5 ударів у обличчя, в результаті чого ОСОБА_8 впав і вдарився головою о стіну в коридорі. В результаті цього, згідно судово медичної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 10.11.2005 року ОСОБА_2

був визнаний винним у нанесенні неповнолітньому ОСОБА_14 вищевказаних легких

тілесних ушкоджень і до нього були застосовані міри виховного характеру у вигляді

передачі його під нагляд матері - ОСОБА_4.

У зв'язку з отриманими травмами ОСОБА_6 знаходився на амбулаторному лікуванні і для його лікування ОСОБА_1 купляла медичні препарати на загальну суму 276 грн. 76 коп., що підтверджується наданими касовими чеками на придбані медичні препарати.

Згідно ч.І ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцять до

вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

На момент розгляду справи у суді ОСОБА_2 досяг 15 річного віку і може бути

відповідачем по справі на загальних підставах. Однак оскільки він на момент інциденту

знаходився у навчальному закладі, який мав здійснювати за ним нагляд, то завдану ним шкоду повинен відшкодувати навчальний заклад у якому він знаходився.

Згідно ч.2 ст. 1178 ЦК України якщо малолітньої особі завдано шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Як видно з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час бійки ОСОБА_8 і ОСОБА_2 знаходились у навчальному закладі - ЗОШ № 17, що також підтвердив представник відповідача. Під час бійки чергового вчителя не було на місці чергування. Таким чином суд приходить до висновку про те, що завдану ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 276 грн. 76 коп. слід стягнути з ЗОШ № 17, оскільки школа на теперішній час є самостійною юридичною особою.

К поясненням свідків суд ставиться критично і не може прийняти їх до уваги оскільки вина навчального закладу доведена судово-медичною експертизою, постановою Слов'янського міськрайонного суду від 10.11.2006 року, випискою з амбулаторної карти ОСОБА_8 та чеками торговельних організацій за придбання медикаментів.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що у даній частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з ЗОШ № 17 на користь позивача слід стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., оскільки дана сума відповідає моральним переживанням, які переніс ОСОБА_6

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з ЗОШ № 17 на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені останньою витрати понесені нею на отримання юридичної допомоги у сумі 100 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. 1178 ч.2,1179 ч. 1 ЦК України, суд, -

ВИРІШІВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Слов'янської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №17 (р/р35426012002199, ОКПО 02142922, МФО 834016 в УДК м. Слов'янська) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 276 грн. 76 коп., моральної шкоди 500 грн., судові витрати 100 грн., в іншій частині позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду сторони та інші особи, які беруть участь у справі можуть подати протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду можуть подати протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.

Суддя Лаптев М.В.