Постанова № 76545919, 19.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6248/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року з питань залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області про визнання протиправними, зобов’язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Кухар Н.А.,

час ухвалення рішення – 24.07.2018 року, 15:26 год.,

місце ухвалення рішення – м.Львів,

дата складання повного тексту рішення – 30.07.2018 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Бориславської міської ради Львівської області про визнання протиправними, зобов’язання вчинити дії, в якому просить:

визнати протиправним рішення Бориславської міської ради від 25.01.2018 року № 1097, в частині позбавлення пільги 50% учасників війни на послуги на телефон, які суперечать матеріальним нормам п.18 ст.14Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

зобов”язати відповідача внести зміни до рішень Бориславської міської ради від 25.01.2018 року № 1097 (та в попередні рішення БМР за 2014-2017 р , включити у пільговий список пільговиків учасників ВВ війни на виконання п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та поновити прямі конституційні права позивачки ВВ війни, інваліда 1 групи;

зобов”язати відповідача добровільно виконати п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” провести перерахунок та виплати переплат за попередні роки 2014-2017 р. в порядку ст.18 Конституції України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду у зв’язку з невиконанням вимог ухвали, якою позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції протиправно залишив позовну заяву без руху без правових на те підстав, надав незначний строк для усунення недоліків, незважаючи на те, що вона сліпа і зобов’язав надати документи, доступу до яких вона немає.

Представник позивачки в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити матеріали справи суду першої інстанції для продовження розгляду.

Інші учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до Бориславської міської ради Львівської області, в якій просить визнати протиправним рішення Бориславської міської ради від 25.01.2018 року № 1097, в частині позбавлення пільги 50% учасників війни на послуги на телефон, які суперечать матеріальним нормам п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; зобов”язати відповідача внести зміни до рішень Бориславської міської ради від 25.01.2018 року № 1097 (та в попередні рішення БМР за 2014-2017 р., включити у пільговий список пільговиків учасників ВВ війни на виконання п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та поновити прямі конституційні права позивачки ВВ війни, інваліда 1 групи; зобов”язати відповідача добровільно виконати п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” провести перерахунок та виплати переплат за попередні роки 2014-2017 р. в порядку ст.18 Конституції України.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою від 24.05.2018 року, вказав, що позивачу слід визначити предмет спору із зазначенням номерів та дати рішень у випадку пропуску строку звернення до суду подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав пропуску.

Колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З аналізу матеріалів справи суд приходить до висновку, що позивачем заявлено вимоги та подано копії документів, які позивач мала в наявності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач наголошує, що інші відповідні документи наявні у відповідача, дати їх прийняття та номери позивачу невідомі та можуть бути витребувані судом від останнього.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи лист до Бориславської міської ради, відповідно до якого позивач просить надати їй або суду рішення Бориславської міської ради за 2014 – 2017 роки щодо пільг на телефон, вказати номери та дату прийняття рішень на виконання ухвали суду від 24.05.2018 року.

Як встановлено колегією суддів, жодної відповіді на зазначене звернення ОСОБА_2 не отримала.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування усіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте суд першої інстанції в даному випадку, маючи відповідні процесуальні повноваження, незважаючи на те, що позивач не мала в наявності вищевказаних рішень Бориславської міської ради, зверталася за ними до відповідача, не витребував дані докази в відповідача, переклавши обов’язок надання таких на позивача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

Відтак, оскаржувана підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308,311,312,315,320,321,325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року з питань залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/1892/18 – скасувати, а матеріали справи направити суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлений 19 вересня 2018 року.