Постанова № 76545648, 10.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 155/402/18 Головуючий у 1 інстанції: Адамчук Г.М. Провадження № 22-ц/773/946/18 Категорія: 50 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Горохівського районного суду від 19 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 в них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Горохівського районного суду від 23 березня 2006 року було ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітньої дочки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 30 грн щомісячно, починаючи з 03 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка вказувала на те, що на даний час дитина потребує значно більше коштів на своє утримання, повноцінний розвиток та навчання, а відповідач є працездатним та спроможний надавати допомогу в більшому розмірі на утримання своєї дочки.

Ураховуючи наведене, позивачка ОСОБА_2 просила суд збільшити розмір стягнення суми аліментів, встановлених згідно з рішенням Горохівського районного суду від 23 березня 2006 року, та стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Горохівського районного суду від 19 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалено збільшити розмір стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 березня 2018 року і до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 704,80 грн судового збору.

Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою Горохівського районного суду від 18 червня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення цього суду від 19 квітня 2018 року в даній справі відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з таких мотивів.

Місцевим судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 грудня 2003 року, який був розірваний 21 березня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 23 березня 2006 року (а.с.9).

В шлюбі у них народилася дитина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07 червня 2004 року (а.с.5).

Рішенням Горохівського районного суду від 23 березня 2006 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягуються аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 30 грн щомісячно, починаючи з 03 березня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що неповнолітня дитина для її повноцінного розвитку та навчання потребує кращого матеріального забезпечення, а відповідач, який є працездатним, спроможний з врахуванням його матеріального стану та стану здоров'я, сплачувати аліменти у більшому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В Україні прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня по 30 червня 2018 року встановлений в розмірі 1 860 грн, а 50 відсотків цієї величини становить 930 грн.

З огляду на наведене, визначений раніше рішенням Горохівського районного суду від 23 березня 2006 року щомісячний розмір аліментів в 30 грн, які стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі, явно недостатній для всебічного та гармонійного розвитку дитини.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів та встановлених у справі обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову в даній справі, оскільки, як встановлено місцевим судом, у позивача матеріальний стан та стан здоров'я дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки у визначеному судом розмірі 1500 грн щомісячно, у зв'язку із збільшенням потреб дитини та для забезпечення її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

На підставі наведеного, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене місцевим судом рішення про задоволення позову ОСОБА_2 відповідає вимогам закону.

У своїх доводах апеляційної скарги позивач ОСОБА_3 покликався на те, що місцевий суд при ухваленні оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права, оскільки прийняв позовну заяву без сплати позивачкою судового збору, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» не звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, без додержання нею вимог п. п. 9-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви та крім того, суд розглянув дану справу у порядку спрощеного позовного провадження, в той час коли для даного виду позовів встановлений порядок їх розгляду у загальному позовному провадженні.

Проте, такі доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пред'явлений позивачкою позов про збільшення розміру аліментів стосується стягнення аліментів, а тому вона від сплати судового збору звільнена в усіх судових інстанціях. Враховуючи те, що збільшення розміру аліментів є фактично різновидом спору про стягнення аліментів, тому суд у відповідності до ч. 4 ст. 274 ЦПК України розглянув дану справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, а є власним суб'єктивним тлумаченням норм права та обставин справи, яким суд дав відповідну правову оцінку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Горохівського районного суду від 19 квітня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді