Постанова № 76544525, 19.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/8922/18

Провадження № 3/243/2680/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Попович Т.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Слов’янського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4

- за ч. 3 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2018 року до Слов’янського міськрайонного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серії ГП 218363 від 14 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення Серії ГП 218363 від 14 вересня 2018 року зазначене наступне:

14.09.2018 р. о 21 год.34 хв. гр.. ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні магазину «ТОВ АТБ-маркет» розташованого за адресою: м. Слов’янськ вул.. Соборна, б.3 , що є громадським місцем, розпивав алкогольний напій «Рево» з банки об’ємом 0,5 літри і міцністю 8,5 % де це заборонено, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 ст. 178 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Протокол про адміністративне правопорушення Серії ГП 218363 від 14 вересня 2018 року не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП з наступних підстав:

- суть адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі, не відповідає диспозиції ч.3 ст.178 КУпАП, відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за: дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді.

Таким чином, у протоколі:

- не зазначена кваліфікуюча ознака адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.178 КУпА; відповідно до диспозиції ч.3 ст.178 КУпАП, відповідальність настає за "дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню ...»

Суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Таким чином, «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.178 КУпАП.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 належить повернути до Слов’янського відділу поліції в Донецькій області Головного управління національної поліції для належного оформлення, оскільки справу не може бути розглянуто без усунення вказаних вище недоліків.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року за № 2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КпАП України щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу на дооформлення оскарженню не підлягає.

За таких обставин справу не може бути вирішено по суті, тому матеріал необхідно повернути для належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 256 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, за ч. 3 ст. 178 КУпАП повернути до Слов’янського відділу поліції в Донецькій області Головного управління національної поліції, для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Попович Т.М.