Постанова № 76542910, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5945/18 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 813/1123/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Ланкевич А.З.,

час ухвалення рішення – 02.07.2018 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 02.07.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд у порядку ст.382 КАС України з заявою про зобов’язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2018 року. Обґрунтовуючи заяву, вказав, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі буде ефективним способом своєчасного відновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, заявник оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що для встановлення судового контролю повинен видаватися окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі. Крім того, ст.382 КАС України не ставить в залежність встановлення судового контролю за виконанням рішення від стадії здійснення процедури виконавчого провадження. Апелянт вважає, що з позиції законодавця це взаємодоповнюючі заходи, що можуть бути вжиті як з боку судового органу, так і з боку виконавчої служби до недобросовісного суб’єкта владних повноважень, спрямовані на виконання рішення суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким зобов’язати Головне управління Національної поліції у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2018 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції у Львівській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 05.09.2017 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності, на підставі п.4 ч.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліцію” та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4, у розмірі, передбаченому ст.99 Закону України “Про Національну поліцію”, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав скасування оскаржуваної відмови; у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 29 травня 2018 року.

04 червня 2018 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №813/1123/18 не встановлено судового контролю за виконання такого судового рішення шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про його виконання, а оскільки питання встановлення судового контролю в порядку ст.282 КАС може бути розглянуто виключно при постановленні судового рішення у справі, то відсутні правові підстави для задоволення заяви про подачу звіту про виконання судового рішення.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Ч.2 ст.14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити судовий контроль за виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про його виконання.

Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі кореспондують положення п.1 ч.6 ст.246 КАС України відповідно до якого у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем, можливо лише під час ухвалення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №813/1123/18 на відповідача не було покладено обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень під час прийняття рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №813/1123/18 не вирішувалося.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зобов’язання суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов’язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб’єктом владних повноважень – відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.

Крім того, КАС України встановлено право, а не обов’язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов’язати суб’єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Також чиним КАС України не передбачено порядку та можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення після закінчення розгляду справи.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що визначені ст.382 КАС України правові підстави для встановлення судового шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення відсутні, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач може вирішити вказану спірну ситуацію шляхом звернення до суду в порядку ст.383 КАС України, яка регламентує підстави та порядок протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимог заяви про встановлення судового шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 813/1123/18 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 19.09.2018 року