Ухвала суду № 76539650, 19.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

19 вересня 2018 року Справа № 0440/6927/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до відповідача-1: Марганецької міської ради, відповідача-2: Відділу у справах сім’ї та молоді виконкому Марганецької міської ради, третя особа-1: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа-2: Марганецька дитячо-юнацька спортивна школа №2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави звернувся з адміністративним позовом до відповідача-1: Марганецької міської ради, відповідача-2: Відділу у справах сім’ї та молоді виконкому Марганецької міської ради, третя особа-1: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа-2: Марганецька дитячо-юнацька спортивна школа №2 та просить:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу у справах сім’ї та молоді виконкому Марганецької міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Марганецька дитячо-юнацької спортивної школи №2, що зафіксовані у акті №61 позапланової перевірки, проведеної у період з 06.11.2017р. по 10.11.2017р. Марганецьким міським відділом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

- зобов’язати Відділ у справах сім’ї та молоді виконкому Марганецької міської ради вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки;

- визнати протиправною бездіяльність Марганецької міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень пожежної безпеки в діяльності Марганецької дитячо-юнацької спортивної школи №2;

- зобов’язати Марганецьку міську раду вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення вказаних порушень протипожежної безпеки, у тому числі розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень.

Вивчивши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 3, ч. 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України втановлено, що у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Статтею 4 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що Конституцією України передбачено дві обов’язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави, а саме: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

При цьому, ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладене вбачається, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підмінювати суб’єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті – спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб’єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Так, як вбачається з вищевказаного, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області обґрунтовує своє право на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави тим, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій позбавлені права звертатися до суду з позовом про спонукання суб'єктів владних повноважень до усунення порушень вимог пожежної безпеки у закладах освіти, а має право звертатися до суду лише з позовом про застосування заходів реагування шляхом зупинення діяльності відповідного закладу.

Проте, вказані вище доводи прокурора є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей

Також і положеннями ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

При цьому, слід зазначити, що саме звернення до адміністративного суду органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки із позовною вимогою щодо застосування заходів реагування є превентивним способом для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, що зобов'язує відповідний заклад виконати вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Отже, доводи прокурора про те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями звернення до суду із позовом щодо зобов'язання вчинити дії не відповідає дійсності та суперечить ст.ст. 67, 68 Кодексу цивільного захисту України.

Враховуючи викладене, у першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з даним адміністративним позовом.

Так, згідно із положеннями п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що у зв’язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким адміністративним позовом, даний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п.7 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до відповідача-1: Марганецької міської ради, відповідача-2: Відділу у справах сім’ї та молоді виконкому Марганецької міської ради, третя особа-1: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа-2: Марганецька дитячо-юнацька спортивна школа №2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1