Ухвала суду № 76539371, 05.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

"05" вересня 2018 р. Справа № 911/1167/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 18-0014/16211 від 22.03.2018 р.);

від відповідача: не з’явились;

від третьої особи: ОСОБА_2 (довіреність № 384 від 14.03.2018 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Національного банку України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива-Тур”, м. Київ

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк”, м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/1167/18 за позовом НБУ до ТОВ „Нива-Тур” про звернення стягнення на предмет іпотеки, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 04.07.2018 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”.

У своїй позовній заяві позивач, крім іншого, просить суд розгляд справи проводити у закритому судовому засіданні, обгрунтовуючи таке клопотання тим, що позовна заява і додані до неї документи містять банківську таємницю.

04.07.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 25.07.2018 р.

23.07.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 18-0016/39907 від 23.07.2018 р. про уточнення позовних вимог, у якій він здійснює уточнення розміру загальної заборгованості, яку просить погасити за рахунок предмету іпотеки, що складає 2 674 478 038, 00 грн.

25.05.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення б/н від 25.07.2018 р. щодо клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

25.07.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 05.09.2018 р.

Заява № 18-0016/39907 від 23.07.2018 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

05.09.2018 р. у підготовчому засіданні представник позивача підтримав подане ним в суд клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні та просить суд задовольнити його і не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник третьої особи у підготовчому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання позивача про розгляд справи в закритому судовому засіданні і не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача у підготовче засідання не з’явився, хоча про підготовче засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у підготовче засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частин 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.

9. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Статтею 60 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;

9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.

Положення цієї статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.

Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів.

Статтею 61 цього ж закону передбачено, що банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.

Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що матеріали справи містять відомості, що є банківською таємницею, яка охороняється законом, і за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого клопотання і про необхідність його задоволення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

2. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З урахуванням вищезазначеного, за результатами підготовчого засідання судом вирішено питання, зазначені у частині другій статті 182 цього ж Кодексу, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав і необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8, 177, 182 – 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача, викладене у позовній заяві № 18-0016/28504 від 23.05.2018 р., про розгляд справи в закритому судовому засіданні задовольнити.

2. Здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні повністю.

3. Закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

4. Розгляд справи по суті у судовому засіданні призначити на 19.09.2018 року о 11 год. 30 хв. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал судових засідань № 4.

5. Визнати явку учасників справи у судове засідання обов’язковою та викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, повноваження яких мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку, або іншим документом, визначеним Господарським процесуальним кодексом України.

6. Попередити позивача про те, що відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з?явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез?явлення не перешкоджає вирішенню спору.

7. Попередити учасників процесу про можливість вжиття судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, а саме штрафу, за невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

8. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://court.gov.ua

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Бацуца