Рішення № 76539036, 14.09.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/54/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2018 Справа № 908/1658/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька фармацевтична компанія" (69118, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 4-Б, прим. 8)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 231/20-19 від 12.03.2018;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 03/06/18-25 від 10.09.2018;

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Запорізька фармацевтична компанія" про стягнення 19951,28 грн., які складаються з 13371,04 грн. основного боргу, 4212,42 грн. пені, 1904,46 грн. інфляційних втрат, 463,36 грн. 3% річних.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води № 102488 від 01.08.2016, внаслідок чого заборгованість за надані послуги за період жовтень 2016 року, лютий 2018 р. – березень 2018 склала 13.371,04 грн. Приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, а також інфляційні втрати та 3% річних за період прострочення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/54/18, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Розгляд справи призначено на 12.09.2018 о 12-00 год.

Розгляд справи, призначений на 12.09.2018, не відбувся у зв’язку з відрядженням судді Федорової О.В. (з 10.09.2018 по 12.09.2018).

Ухвалою від 28.08.2018 судове засідання з розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін призначено на 14.09.2018 о/об 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 14.09.2018 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами – програмно-апаратним комплексом «Оберіг».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. Щодо стягнення основного боргу представник позивача повідомив, що станом на 14.09.2018 заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду у відповідача відсутня.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити позивачу в позові у повному обсязі. У відзиві на позов відповідач зазначив, що заборгованість сплачена ним у повному обсязі, а розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем без урахування проведених відповідачем оплат. Також відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

По закінченні судового засідання 14.09.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.08.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька фармацевтична компанія" (споживач, відповідач у справі) та концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація, позивач у справі) укладено договір №102488 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води на об’єкти: орендовані нежитлові приміщення №1 першого поверху площею 31,6 кв.м. для розміщення аптеки по вул. Щасливій, 1/вул. Дудикіна, 6; орендовані нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 20,8 кв.м. для розміщення аптеки по вул. Щасливій, 1/вул. Дудикіна, 6.

За цим договором відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення та надати послугу з централізованого постачання гарячої води (надалі – теплова енергія, гаряча вода) споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити їх вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

За умовами п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку на підставі показань вузла обліку теплової енергії, гарячої води, а у випадках їх відсутності – відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, гарячої води, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що при наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії, гарячої води визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

У пунктах 6.2, 6.3 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4 договору споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до умов п. 10.1 договору договір діє з 22.07.2014.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже його умови є діючими на момент вирішення спору судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію та гарячу воду за період жовтень 2016, лютий – березень 2018 на загальну суму 13674,86 грн., що підтверджується актами та рахунками:

від 31.10.2016 на суму 10532,18 грн.;

від 28.02.2018 на суму 1782,29 грн.;

від 31.03.2018 на суму 1360,39 грн.

Акти та рахунки були надіслані відповідачу поштою, що підтверджується реєстрами відправлення заказаних рекомендованих листів за 18.11.2016, 15.03.2018, 17.04.2018.

Акти не були підписані відповідачем. Оскільки зауважень до актів відповідачем не було надано, позивач відповідно до умов п. 6.7.2 договору визнав ці акти погодженими.

У встановлений договором строк вартість відпущеної теплової енергії та гарячої води не була оплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 13371,04 грн. основного боргу, 4212,42 грн. пені, 1904,46 грн. інфляційних втрат, 463,36 грн. 3% річних.

Правовідносини сторін є господарськими і виникли з договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води № 102488 від 01.08.2016.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.4 договору оплата за договором мала бути здійснена відповідачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач здійснив розрахунок за договором з порушенням встановленого строку.

Як встановлено судом, на час розгляду справи заборгованість оплачена відповідачем повністю, що підтвердив у судовому засіданні представник позивача. Таким чином, предмет спору в частині стягнення основного боргу в сумі 13674,86 грн. відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин суд ухвалив закрити провадження у справі в частині стягнення 13674,86 грн. основного боргу.

За порушення строків розрахунку за договором позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4212,42 грн. пені за період з 20.11.2016 по 30.04.2018.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.2.10 договору встановлено, що за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 2% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За приписами ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договором узгоджено нарахування пені за весь період прострочення по день фактичної оплати, отже правомірним є нарахування пені протягом усього періоду прострочення.

Суд перевірив розрахунок пені та визнав його обґрунтованим. Втім, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

В договорі умови про строк позовної давності відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з позовом 21.08.2018. Отже, в межах позовної давності нарахована пеня за період з 21.08.2017 по 21.08.2018 в сумі 2149,39 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У стягненні решти пені в сумі 2063,03 грн. суд відмовляє у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Також за прострочення оплати за договором позивач просить стягнути з відповідача 463,36 грн. 3% річних за період з 20.11.2016 по 30.04.2018 та 1904,46 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2016 по березень 2018

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат позивача та визнав вимоги про стягнення з відповідача 1904,46 грн. інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В розрахунку 3% річних допущено арифметичну помилку при визначенні суми річних за період з 05.01.2017 по 31.12.2017 (361) від суми боргу 10228,36 грн., що складає 303,49 грн. (а не 312,50 грн., як зазначено в розрахунку). З урахуванням цього загальна сума 3% річних за період з 20.11.2016 по 30.04.2018 за розрахунком суду складає 454,35 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У стягненні 3% річних в сумі 9,01 грн. суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. А саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4508,20 грн. (задоволено)/19951,28 грн. (заявлено) х 1762,00 грн. (судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 398,14 грн. Також на відповідача покладаються витрати позивача з направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в сумі 22,92 грн., вартість яких підтверджується фіскальним чеком від 21.08.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Судовий збір в частині позовних вимог, провадження за якими закрито, а саме в розмірі: 13 371,04 грн. (закрито)/19951,28 грн. (заявлено) х 1762,00 грн. (судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 1180,87 грн. підлягає поверненню позивачу ухвалою суду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Решта суми судового збору в розмірі: 1762,00 грн. - 398,14 грн. - 1180,87 грн. = 182,99 грн. покладається на позивача.

Керуючись 129, 231, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька фармацевтична компанія" (пр. Соборний, буд. 4-Б, прим. 8, м. Запоріжжя, 69118, код ЄДРПОУ 38839196) на користь концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458) на поточний рахунок №26007301001951 у Філії – Запорізьке обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458 пеню в сумі 2149,39 грн. (дві тисячі сто сорок дев’ять грн. 39 коп.), інфляційні втрати в сумі 1904,46 грн. (одна тисяча дев’ятсот чотири грн. 46 коп.), 3% річних в сумі 454,35 грн. (чотириста п’ятдесят чотири грн. 35 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 398,14 грн. (триста дев’яносто вісім грн. 14 коп.) та поштові витрати з направлення позовної заяви з додатками в сумі 22,92 грн. (двадцять дві грн. 92 коп.).

В частині стягнення пені в сумі 2063,03 грн. та 3% річних в сумі 9,01 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу за відпущену теплову енергію в сумі 13 371,04 грн. (тринадцять тисяч триста сімдесят одна грн. 04 коп.) провадження у справі закрити.

Судовий збір в сумі 1180,87 грн. (одна тисяча сто вісімдесят грн. 87 коп.) повернути позивачу ухвалою суду в разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.09.2018.

Суддя О.В.Федорова