Рішення № 76537256, 06.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2560/15 Справа № 209/4925/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Піщиди М.М., Петешенковій М.Ю., при секретареві Яловій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Подія” на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинськ від 23 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, редакції газети “Подія”, кореспондента газети ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Подія” про захист честі, гідності та ділової репутації, про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

24.09.2013р. ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом захист честі, гідності та ділової репутації, про відшкодування моральної шкоди. Пізніше позовні вимоги доповнила та просила визнати недостовірною інформацію, поширену про неї ОСОБА_3 у газеті “События” №37 від 11.09.2013р. та у мережі інтернет на сайті www. vesti. ua від 9.09.2013р., зобов’язати його спростувати вказану інформацію її у цій же газеті та на цьому ж сайті, визнати частково недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_4 у газеті “События” №37 від 11.09.2013р., зобов’язати його спростувати її у цій же газеті, визнати недостовірною поширену 11.09.2013р. редакцією газети “События” на її сайті в інтернеті, стягнути моральне відшкодування з відповідачів.

Рішенням Дніпровського райсуду м.Дніпродзержинськ від 23.12.2014р. позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, визнано недостовірною поширену ТОВ “Видавничий будинок “Подія” у статті “Учебная голодовка” у випуску газети “Подія” №37 від 11.09.2013р. наступну інформацію: “По словам преподавателей, с которыми удалось пообщаться журналистам газеты “Событие”, ОСОБА_6 была поймана на взятке, против нее возбудили уголовное дело, которое направлено в суд. Но благодаря хорошому адвокату суд решил дело в ее пользу. Дабы предотвратить дальнейшие поборы, руководство вуза перевело ОСОБА_6 на 0,75 ставки и лишило права принимать у студентов зачеты. Тем более старший преподаватель не имеет ученой степени и потому имеет право проводить только практические занятия (семинары и лабораторные работы). Однако ОСОБА_6 угрожает руководству университета компроматом и требует вернуть на полную ставку”, зобов’язано ТОВ “Видавничий будинок “Подія” спростувати вказану інформацію у газеті “Подія”, стягнуто з ТОВ “Видавничий будинок “Подія” на користь ОСОБА_5 10 000грн. на відшкодування моральної шкоди та 100грн. на повернення судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ “Видавничий будинок “Подія” просило скасувати вказане судове рішення, посилаючись на необґрунтованість задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та в частині розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недостовірною, спростування інформації та про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх доведеності.

Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.

ОСОБА_5 працювала старшим викладачем в Дніпродзержинському державному технічному університеті. Внаслідок конфлікту за місцем роботи як ОСОБА_5, так і керівництво університету звертались відповідно до судових та правоохоронних органів.

Зокрема, у січні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до університету з позовом про визнання незаконним наказу ректора №733 від 22.11.2012р. про накладення дисциплінарного стягнення за те, що вона самовільно, без належного дозволу та без екзаменаційних відомостей прийняла іспити у деяких студенів. Рішенням Дніпровського райсуду м.Дніпродзержинськ від 13.01.2014р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.04.2014р., у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено (а.с.160-173,193-198).

13.03.2013р. до Дніпродзержинського МУ звернувся ректор університету з заявою про незаконний прийом іспитів старшим викладачем ОСОБА_5 (а.с.141,142).

13.06.2013р. ОСОБА_5 звернулась до прокуратури Дніпровського району м.Дніпродзержинськ з заявою про притягнення до відповідальності першого проректора університету ОСОБА_3 за неправдиві дані у службовій записці. При розгляді заяви було з’ясовано, що у вказаній записці проректор повідомив ректора про незаконне та самовільне прийняття ст.викладачем ОСОБА_5 у студентів декількох груп іспитів, які мав приймати завідуючий кафедрою ОСОБА_7 Інформацію, вказану у службовій записці, підтверджено і постановою старшого слідчого СВ Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ від 29.09.2013р. закрито кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення (а.с.20,21).

Постановою слідчого СВ Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ від 12.12.2013р. при розгляді заяви ректора від 13.03.2013р. встановлено, що ОСОБА_5 дійсно порушила вимоги Положення про організацію навчального процесу в університеті, внісши до залікових книжок студентів екзаменаційні оцінки без дозволу декану факультету, та без екзаменаційних відомостей. За вказані дії отримала дисциплінарне стягнення. Закриваючи кримінальне провадження, слідчим зазначено, що ОСОБА_5 дійсно надавала платні послуги студентам, проте отримувала від них оплату не як викладач, а як фізична особа-підприємець з діяльності надання освітніх послуг (а.с.141-143).

Рішенням Дніпровського райсуду м.Дніпродзержинськ від 13.01.2014р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.06.2014р., відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до університету про визнання незаконними наказів від 6.09.20013р., 20.09.2013р. про накладення дисциплінарних стягнення та звільнення, про поновлення на роботі (а.с.175-192, 199-204).

У період розгляду вказаних позовів та заяв, за якими відкривалось кримінальне провадження, у газеті “Подія” №37 від 11.09.2013р. опублікована стаття під назвою “Учебная голодовка” та поміщене відповідне фото. Приводом публікації даної статті стали відповідні дії викладача університету ОСОБА_5 про оголошення нею голодування біля університету.

У статті її автором ОСОБА_4 повідомлено, що старший викладач вищої математики Дніпродзержинського державного технічного університету ОСОБА_5 оголосила голодування біля парадного входу в університет. При цьому автор навів текст таблички, яку вона тримала, щодо її протесту проти корупційних схем в університеті та бездіяльності правоохоронних органів. Далі у статті, зокрема, повідомлено про конкретні її вимоги до ректора щодо його вибачень перед нею та складення робочого графіку з тією кількістю годин, яка б її влаштовувала. Після цього в статті наведена позиція першого проректора університету ОСОБА_3 відносно голодування викладача, а також інша інформація зі слів викладачів: “По словам преподавателей, с которыми удалось пообщаться журналистам газеты “Событие”, ОСОБА_6 была поймана на взятке, против нее возбудили уголовное дело, которое направлено в суд. Но благодаря хорошому адвокату суд решил дело в ее пользу. Дабы предотвратить дальнейшие поборы, руководство вуза перевело ОСОБА_6 на 0,75 ставки и лишило права принимать у студентов зачеты. Тем более, старший преподаватель не имеет ученой степени и потому имеет право проводить только практические занятия (семинары) и лабораторные работы. Однако ОСОБА_6 угрожает руководству университета компроматом и требует вернуть на полную ставку”. На завершення статті автор вказав про те, що, хто у цій ситуації правий, належить з’ясувати правоохоронним органам (а.с.6).

Таким чином публікація статті у газеті, з частиною якої не погодилась ОСОБА_5, здійснена у зв’язку з публічним заходом самої ОСОБА_5 про оголошення голодування у публічному місці. У статті висвітлена фактична подія заходу, його причини зі сторони ОСОБА_5, позиція першого проректора університету ОСОБА_3 та інша інформація, зазначена як думка викладачів без зазначення їх прізвищ. Не заперечуючи проти достовірності, викладеної у статті інформації у її повному обсязі, ОСОБА_5 посилалась на недостовірність лише тієї частини, яка стосувалась позиції знеособлених викладачів. Однак вказана позиція має характер оціночних суджень у якості критичної оцінки фактів, які виникли внаслідок дій ОСОБА_5, пов’язаних з самовільним прийняттям нею у студентів університету іспитів, надання студентам платних освітніх послуг не як викладачем, а фізичною особою-підприємцем, що було предметом з’ясування у правоохоронних органах. У зв’язку з тим, що відповідно до положень ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, немає підстав і для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про визнання вказаної інформації недостовірною, про її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не відповідають вимогам закону та обставинам справи, його рішення у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у їх задоволенні та з частковим задоволенням апеляційної скарги у межах її доводів.

Враховуючи наведене, відповідно до вимог ч.5 ст.88 ЦПК України, підлягає скасуванню рішення і в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Подія” задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинськ від 23 грудня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та в частині розподілу судових витрат.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до редакції газети “Подія”, кореспондента газети ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Подія” про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною опублікованої інформації, спростування інформації та відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: Пономарь З.М.

ОСОБА_8

ОСОБА_9