Постанова № 76534196, 10.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 629/3136/15-ц

Провадження № 22-ц/790/2815/18

10 вересня 2018 року

м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Дашковської Н.К.

учасники справи

позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», представники позивача Фірсов Ігор Іванович, Августова Марина Владиславівна, Литвин Вікторія Віталіївна

відповідач ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7

третя особа ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2018 року(суддя Ткаченко О.А.) по цивільній справі № 629/3136/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову з урахуванням уточнень зазначає, що 04 липня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_8 укладено договір кредиту №805/16/21-1/6-305, відповідно до умов якого Банком надано позичальнику грошові кошти у розмірі 300000 грн. зі сплатою 18,5% річних з кінцевим терміном повернення до 03 липня 2016 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 04 липня 2006 року між ОСОБА_5 та Банком укладено іпотечний договір №805/13/26/6-1071, згідно умов якого відповідачем в іпотеку передано нежитлову будівлю магазин, загальною площею 242,1 кв.м, земельну ділянку площею 0,0448 га, за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_8 зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 30 квітня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 786928,48 грн., з яких: за кредитом - 266224,88 грн., за відсотками - 293705,52 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 31924,99грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 69936,36 грн., інфляційні втрати за кредитом - 38966,04 грн. та 86170,68 грн.

Просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю магазину, загальною площею 242,1 кв.м, земельну ділянка площею 0,0448 га за адресою: АДРЕСА_1.; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої ст.41 Закону України «Про іпотеку», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну нежитлової будівлі встановити у розмірі 2458041 грн. на підставі висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності; за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» за Договором кредиту №805/16/21-1/6-305 від 04 липня 2006 року у розмірі 786928,48 грн. та усі витрати, пов'язані з реалізацією предмету іпотеки; стягнути судові витрати в сумі 3654 грн.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав. Позивач повинен довести наявність боргу тільки посилаючись на оригінали первинної бухгалтерської документації: меморіальні ордери, квитанції про сплату, які позивачем не надані. 04 березня 2010 року на його адресу Банком було направлене повідомлення про невиконання ОСОБА_8 умов кредитного договору та зобов'язання його погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти та нараховані штрафні санкції та про подальше звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо кредит не буде погашено. Згідно повідомлення заборгованість за кредитним договором складала 279769,88 грн. На момент звернення до суду з даним позовом заборгованість зросла 786928,48 грн. Згідно висновку судового експерта при виконанні судово - економічної експертизи заборгованість не підтвердилась документально, оскільки відсутні документи, які б підтверджували виникнення та погашення заборгованості, а встановити існуючий розмір заборгованості відповідними засобами доказування на підставі наявних матеріалів справи не надається за можливе. Вимога про дострокове повернення кредиту була направлена банком 04 березня 2010 року. Банк міг пред'явити позов до нього, як іпотекодавця, протягом трьох років від дати невиконання ним вимог повідомлення, тобто до 04 квітня 2013 року. Проте Банк звернувся поза межами строку позовної давності, тому втратив можливість скористатись своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Третя особа ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилася.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2018 року позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №805/13/26/6-1071 від 04 липня 2006 року, а саме: нежитлову будівлю магазину, загальною площею 242,1 кв.м, земельну ділянку площею 0,0448 га, за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_5 шляхом надання ПАТ «Укрсоцбанк» права продажу предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві за ціною продажу, на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, для задоволення свої вимог за кредитним договором №805/16/21-1/6-305 від 04.07.2006 року в розмірі 786928 гривень 48 копійок, всіх витрат, пов'язаних із збереженням та реалізацією предмету іпотеки, за рахунок продажу предмету іпотеки.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір в розмірі 3654 грн.

Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_8 умови кредитного договору не виконано, розмір заборгованості Банком підтверджено, а тому в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку».

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Пред'явивши 04 березня 2010 року вимогу про дострокове погашення заборгованості кредитор змінив строк основного зобов'язання. Між тим, до суду Банк звернувся 03 серпня 2015 року, тобто після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню .

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 04 липня 2006 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_8 укладено кредитний договір №805/16/21-1/6-305, відповідно до умов якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 300000 грн. зі сплатою 18,5 % річних, з кінцевим терміном повернення до 03 липня 2016 року (том 2 а.с.207-209).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_8 зобов'язань за кредитним договором 04 липня 2006 року між Банком та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір № 805/13/26/6-1071, відповідно до умов якого відповідач передає в іпотеку нежитлову будівлю магазин, літ. «А-1», загальною площею 242,1 кв.м, земельну ділянку площею 0,0448 га. за адресою: АДРЕСА_1.

08 травня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_8 укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого збільшилась сума кредиту до 345000 грн. (т.1 а.с.49, т.2 а.с.210).

20 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_8 укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого збільшилась процентна ставка за користування кредитом, яка склала 21% річних (т.1 а.с.50, т.2 а.с.211).

31 липня 2009 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_8 укладено додаткову угоду №3 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого збільшилась сума кредиту до 358548,41 грн., процентна ставка за користування яким склала 21% річних та кінцевий термін повернення кредиту визначений 03 липня 2021 року (т.1 а.с.51, т.2 а.с.212).

В зв'язку зі збільшенням суми кредиту та процентної ставки були внесені зміни та доповнення до іпотечного договору - договір №1 від 08 травня 2007 року та договором №2 від 31 липня 2009 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №805/13/26/6-1071 (з майновим поручителем) (т.1 а.с.54, т.3 а.с.37).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ОСОБА_8зобов'язання за кредитним договором не виконала, а тому в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки. Оскільки останній платіж позичальником зроблено у 2013 році, а тому звернувшись у серпні 2015 року з позовом Банком не пропущено строк позовної давності.

Погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Якщо умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Отже, якщо за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.

При цьому право вимагати повернення щомісячних прострочених платежів у кредитора виникає за обставин, якщо ним дотримано строк давності за вимогами про повернення кредиту в цілому.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є строк виконання зобов'язання у повному обсязі (кінцевий строк повернення кредиту й платежів за ним) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює визначення моменту початку перебігу строку позовної давності.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 09 листопада 2016 року у справі № 6-2251цс16.

Згідно з підпунктом 4.5 кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених підпунктами 3.3.8, 3.3.9 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі умови дострокового повернення коштів - предмета позики, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.

Зазначене положення узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, згідно із наведеним положенням Закону право на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у іпотекодержателя у разі невиконання вимоги банку про дострокове виконання основного зобов'язання, тобто пред'явленню позову про звернення стягнення на предмет іпотеки обов'язково має передувати пред'явлення вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи 04 березня 2010 року ОСОБА_5 Харківською філією АКБ «Укрсоцбанк» направлено повідомлення про невиконання ОСОБА_8 зобов'язань( том 2 а.с. 153), Банк повідомляв, що станом на 22 лютого 2010 року більш ніж на 60 днів нею порушено обов'язки п.п.3.3.8 та 3.3.9 договору кредиту, у зв'язку з чим ОСОБА_8 повинна була протягом дня відповідно до п. 4.5 достроково погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, нараховані штрафні санкції та вимагав терміново погасити існуючу заборгованість.

У випадку невиконання цієї вимоги Банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, яка відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» та ст. 4 договору іпотеки №805/13/26/-1071 від 04 липня 2006 року здійснюється за вибором Банку в один із наступних способів: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, пред'явивши вимогу 04 березня 2010 року на підставі підпункту 4.5 кредитного договору, строк виконання зобов'язання змінено.

У лютому 2011 року( том 3 а.с. 26) Банком пред'явлено позов про звернення стягнення на предмет іпотеки по заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з урахуванням наявної заборгованості станом на 20 серпня 2010 року, а саме: тіло кредиту - 266224 грн. 88 коп., відсотки -362612 гр. 26 коп., штрафі-32261 грн. 26 коп., пеня 2552 грн. 16 коп., що свідчить про те, що ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_12 вимогу про дострокове погашення тіла кредиту та інших нарахувань не виконали і кошти не виплатили.

У травні 2011 року Банк уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 заборгованість у сумі 375248 грн. 56 коп., з яких за тілом кредиту -266224 грн. 88 коп., за відсотками - 68760 грн. 07 коп., штраф 32261 грн. 26 коп., пеня - 8002 грн. 35 коп.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2011 року з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором від 04 липня 200 року станом на 29 квітня 2011 року в розмірі 367246 грн. 21 коп., з яких за кредитом -266224 грн. 88 коп., за відсотками - 68760 грн. 07 коп., штраф 32261 грн. 26 коп.

Наразі Банком пред'явлено позов до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором станом на 30 квітня 2015 року у розмірі 786928,48 грн., з яких: за кредитом - 266224,88грн., за відсотками - 293705,52 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 31924,99грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 69936,36 грн., інфляційні втрати за кредитом - 38966,04 грн. та 86170,68 грн.

З урахуванням зміни строку основного зобов'язання Банк був зобов'язаний подати до суду позов у строк до 04 квітня 2013 року, натомість звернувся до суду з позовом лише у серпні 2015 року, тобто поза межами позовної давності.

Посилання ПАТ «Укрсоцбанк» на виписки з особового рахунку ОСОБА_8 не є підставою вважати, що строк позовної давності до ОСОБА_12 Банком не пропущено.

Як свідчать матеріали справи Банк звернувся до суду з позовом у лютому 2011 року, після цього ОСОБА_8 сплачено 5500 грн. у квіті 2011 року( тобто, після пред'явлення позову) та 500 грн. 11 березня 2013 року - після ухвалення рішення.

Як зазначає представник ОСОБА_12 про сплату цих коштів їм нічого не відомо і вони сплачені після пред'явлення позову та винесення рішення.

За таких обставин не можна вважати, що позовна давність не пропущена.

Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати підлягають перерозподілу згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 5481 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2018 року

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко