Постанова № 76527314, 13.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Суми

Справа №579/1781/17

Номер провадження 22-ц/788/1551/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

у присутності :

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача виконавчого комітету Кролевецької міської ради - Рекухи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 17 травня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Моргуна О.В. у приміщенні Кролевецького районного суду Сумської області

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавчого комітету Кролевецької міської ради, міського комунального підприємства «Ремдільниця», про відшкодування моральної і майнової шкоди, захист честі та гідності, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, який мотивував тим, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», починаючи з жовтня 2016 року, як в усній так і в письмовій формі, він звертався до виконавчого комітету Кролевецької міської ради, головою якої є ОСОБА_4 та до начальника МКП «Ремдільниця» ОСОБА_5 з проханням надати йому, як інваліду ІІ групи та інваліду війни, допомогу в придбанні дров на опалення, а саме заготувати йому дрова з сухостійних дерев, які, на підставі попередньо прийнятого рішення виконкому, комунальне підприємство спилює на вулицях міста. Необхідність у придбанні дров виникла у нього, у зв'язку із зменшенням норми надання газу на опалення за наявними у нього пільгами. Між ним та ОСОБА_4 був укладений договір на здійснення послуг в наданні дров для опалення. В подальшому працівниками МКП «Ремдільниця» до його подвір'я був привезений сирий клен. Проте ОСОБА_1 відмовився його приймати, оскільки він був сирий та непридатний для опалення. Через рік до його помешкання знову були завезені сирі дерева, які теж були непридатні для опалення, і він знову відмовився від їх отримання. У зв'язку з неправомірною поведінкою відповідачів, йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у нервових переживаннях, душевних стражданнях та приниженні честі й гідності. ОСОБА_1 постійно перебував на стаціонарному лікуванні в місцевій та обласній лікарнях та в лікарняних закладах м. Києва. Суму відшкодування моральної шкоди позивач оцінив в 7500 грн. Також на придбання ліків, витрат на проїзд, харчування ним було витрачено 3500 грн. Тому ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його користь відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 7500 грн. та 3500 грн. у рахунок відшкодування майнової шкоди. Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вибачитися перед ним при свідках за приниження честі й гідності.

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 17 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість, неповноту з'ясованих обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що суд безпідставно відмовив позивачу у стягненні з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, які були завдані йому в результаті неналежного виконання договору на здійснення послуг з надання дров на опалення, а саме в тому, що ОСОБА_4 пообіцяв та дав вказівку ОСОБА_5 завести позивачу 5-6 кубів сухих дров як ветерану війни, але зобов'язання свої не виконав. У результаті неправомірних дій ОСОБА_6 позивач зазнав значних страждань, що призвели до погіршення здоров'я і необхідності у лікуванні. Вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував, що позивачем у відповідності з нормами ЦПК України суду були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджують факт завдання позивачу моральної та майнової шкоди, у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань відповідачами.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що договір про надання послуг із забезпечення дровами на опалення з ОСОБА_1 не укладав, про укладання такого правочину вони не домовлялися. Зазначає, що він погодився надати позивачу безоплатну майнову допомогу за власний кошт як фізична особа (благодійник) щодо забезпечення позивача деревом, що спилює МКП «Ремдільниця» на підставі щомісячних рішень виконавчого комітету Кролевецької міської ради про видалення дерев у зв'язку із аварійним станом. Тому він просив директора комунального підприємства вирішити дане питання і мав намір оплатити вартість завезеного дерева власними коштами. Вчиняючи такі дії, він мав на меті надати добровільну особисту майнову допомогу позивачу як соціально незахищеній особі, що не забороняє Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Міське КП «Ремдільниця», за дорученням керівника, завезло позивачу спиляні дерева, проте позивача не влаштували такі дрова і він від них відмовився. МКП «Ремдільниця» забрало спиляні дерева на базу підприємства. Оскільки позивачу дерева не сподобалися і допомогу він не отримав, ОСОБА_4 кошти не сплачував, так як відпала потреба. Вважає, що наявність завданої шкоди позивач не довів, матеріальних втрат позивач не поніс, так як правочин сторони не укладали, позивач для виконання правочину будь-яких дій не вчиняв, тому негативні наслідки для нього не настали.

У відзиві на апеляційну скаргу начальник МКП «Ремдільниця» ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що МКП «Ремдільниця» жодних правочинів з ОСОБА_1 не укладало. Керівник МКП «Ремдільниця» ОСОБА_5 безпосередньо підпорядковується міському голові - ОСОБА_4 В свою чергу, міський голова звертався до начальника МКП «Ремдільниця» ОСОБА_5 для вирішення питання про завезення позивачу спиляних дерев і хотів оплатити вартість завезеного дерева власними коштами. МКП «Ремдільниця» завезло позивачу спиляні дерева, але він відмовився від допомоги, так як дерева були сирі і не порубані. Після цього працівники МКП «Ремдільниця» через тиждень забрали дерево на базу підприємства. Крім того, позивач конкретно не зазначає, з ким саме він укладав договір і хто саме, на його думку, повинен відшкодувати йому майнову і моральну шкоду.

У відзиві на апеляційну скаргу виконавчий комітет Кролевецької міської ради просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що виконавчий комітет Кролевецької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договір на здійснення послуг в наданні дров на опалення з позивачем не укладали. Вважає, що позивач зробив передчасний висновок про наявність укладеного договору на здійснення послуг в наданні дров на опалення і про обов'язок відповідачів відшкодувати майнову і моральну шкоду, оскільки виконавчий комітет Кролевецької міської ради всі правочини укладає лише в письмовій формі, так як є розпорядником бюджетних коштів. Крім того, позивач користується газовим опаленням свого будинку і як інвалід другої групи, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» користується пільгами в розмірі 100% для індивідуального опалення свого житлового приміщення. Виконавчий комітет Кролевецької міської ради наголошує на тому, що протиправну поведінку відносно позивача не чинив, неправомірні рішення не приймав, ніяких майнових збитків позивач не поніс, тому моральна шкода, яку відчув позивач, жодним чином не пов'язана з його діями.

Колегія суддів заслухавши суддю - доповідача, думку позивача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника виконкому Кролевецької міської ради, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має статус інваліда війни 2 групи та користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с.10).

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації №05-24/328 від 12.03.2018 р., ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Кролевецької РДА як інвалід війни ІІ групи і користується пільгами у розмірі 100 % відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, на оплату за користування житлово-комунальними послугами, в тому числі природним газом для індивідуального опалення свого житлового приміщення, в якому, разом з позивачем, зареєстровані його дружина та повнолітні син і донька (а.с.48).

04 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови Кролевецької міської ради ОСОБА_4 із заявою про надання йому допомоги в отриманні дров твердої породи на опалення будинку (т.1 а.с.6, 28, 97).

На звернення позивача від 04.07.2017 року, виконавчий комітет Кролевецької міської ради повідомило, що житловий будинок, в якому він проживає, опалюється індивідуальним газовим опаленням. Щороку в опалювальний період Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації надає йому, як особі прирівняній до інваліда війни, пільгу на природний газ. Надання додаткових пільг на інші види палива, додатково до вже наданої пільги, чинним законодавством не передбачено (т.1 а.с.7, 30, 96).

Крім того, листом від 22.02.2017 року виконавчий комітет Кролевецької міської ради повідомив позивача, що рішенням виконавчого комітету від 16.02.2017 року №278 МКП «Ремдільниця» дозволено видалення в'язу по АДРЕСА_1, роботи по видаленню яких будуть проведені згідно з чергою, та за більш детальною інформацією йому рекомендовано звернутись до начальника МКП «Ремдільниця» ОСОБА_5 (а.с.5, 22).

19.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до керівника МКП «Ремдільниця» ОСОБА_5 з проханням надати йому допомогу у заготівлі дров, а саме щоб в найкоротший термін йому були завезені сухі дрова (а.с.8, 23).

Листом від 07.11.2017 року МКП «Ремдільниця» повідомило позивача, що сухі порубані дрова, які знаходяться на території бази підприємства, поцінені та заготовлені для потреб підприємства. За потреби, підприємство може продати сирі не рубані дрова за ціною 210 грн. за 1 с/м, а також надати платні послуги по їх доставці (т.1 а.с.9, 24).

23.11.2017 року на засіданні постійної комісії Кролевецької міської ради з питань будівництва, промисловості, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту, зв'язку, розвитку підприємництва, інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, управління комунальною власністю була розглянута скарга ОСОБА_1 на дії голови міської ради ОСОБА_4, начальника МКП «Ремдільниця» ОСОБА_5 щодо не завезення йому дров. Рішенням комісії у задоволенні його скарги було відмовлено, оскільки МКП «Ремдільниця» не займається діяльністю по заготівлі та реалізації лісоматеріалів населенню, а, на підставі рішень виконкому, здійснює видалення аварійних дерев на вулицях міста. В свою чергу, Кролевецька міська рада також не здійснює забезпечення населення міста твердим паливом (дровами). Крім того, скаржник, як інвалід ІІ групи, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» користується пільгами на використання природного газу в розмірі 100% (т.1 а.с.85-87).

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:

Так, згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.2 п.»а» ч.1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, поряд з іншим, належить також вирішення відповідно до законодавства питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім'ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу) або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів, відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва.

Крім того, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, поряд з іншими, належить і забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімекй, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки інвалідів і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому, дітей, що залишилися без піклування батьків, на виховання в сім'ї громадян.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що відповідно до вищезазначеного закону ні до власних (самоврядних) повноважень ні до делегованих повноважень виконавчого комітету Кролевецької міської ради не відноситься забезпечення інвалідів війни - ветеранів війни, статус якого має позивач у справі ОСОБА_1, твердим побутовим паливом і зокрема дровами.

Крім того, як вбачається зі Статуту МКП «Ремдільниця» - дане підприємство створено для проведення організації ефективної виробничо-господарської діяльності, задоволення потреб підприємств і організацій усіх форм власності, а також громадян продукцією, послугами та отримання прибутку, реалізація на основі отриманого прибутку соціально-економічних інтересів членів трудового коллективу і до напрямків діяльності данного підприємства не відноситься безкоштовне забезпечення громадян твердим побутовим паливом (п.п.2.2 Статуту) (т.1 а.с.55-59).

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо покладення обов'язку про забезпечення його безкоштовним твердим паливом саме на виконавчий комітет Кролевецької міської ради та на МКП «Ремдільниця».

Відсутні також належні і допустимі докази і на підтвердження того, що між позивачем та безпосередньо ОСОБА_4, як Кролевецьким міським головою, було укладено договір на забезпечення позивача твердим побутовим паливом (дровами).

При цьому, колегія суддів виходить з того, що ч.ч.1,2, 4 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, змінe або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторонни в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів данного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідач у даній справі ОСОБА_4 у відзиві на позов та на апеляційну скаргу заперечував проти вимог позивача і зазначав, що до його повноважень, як міського голови, не відноситься забезпечення інвалідів війни твердим побутовим паливом, але він, враховуючи похилий вік позивача та стан його здоров'я , погодився за власні кошти надати йому допомогу в отриманні такого палива шляхом передачі йому аварійних дерев, що, за рішенням виконкому, підлягають видаленню з вулиць міста і дані роботи здійснює МКП «Ремдільниця». Будь-яких усних чи письмових договорів з цього приводу між ним та позивачем не укладались і умови надання такого палива та його якість між ними не обговорювалась. В той же час, позивачу працівниками підприємства двічі за місцем його проживання доставлялись дерева спиляні на вулицях міста, але від їх отримання він категорично відмовився, наполягаючи на тому, що їх якість не відповідає умовам укладеного договору.

Обставини щодо доставки до місця проживання позивача у справі працівниками МКП «Ремдільниця» спиляних дерев і відмова у їх отриманні визнається і позивачем у справі і ніким із сторін не оспорюється.

В той же час, доказів на підтвердження того, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладався будь-який договір який би відповідав умовам передбаченим ст.638 ЦК України і наслідком невиконання умов якого позивач мав право на відшкодування заподійної йому майнової та моральної шкоди останнім суду надано не було.

Погоджується колегія суддів і з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди з підстав передбачених ч.1 ст.1167 ЦК України, якою передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При цьому, місцевий суд, при вирішенні спору, обгрунтовано керувався роз'ясненнями викладеними у п.п.3-5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року відповідно до яких обов'язковому з'ясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому моральна шкода може полягати, серед іншого, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здров'я. Крім того, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність вищевказаних обставин.

В той же час, позивач під час розгляду справи не довів nі обставини, на які посилався як на підстави своїх вимог, зокрема наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди і шкодою та вина в заподіянні шкоди, тривалість та розмір моральних страждань.

Не довів позивач в судовому засіданні і порушення з боку відповідачів його особистих немайнових прав, зокрема, право на повагу до гідності та честі, оскільки доказів на підтвердження того, що відповідачами були вчиненні неправомірні дії, які потягли за собою приниження його честі та гідності останнім надано не було.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо порушень процессуального законодавства , допущенного судом першої інстанції, що потягло за собою порушення строків розгляду справи. При цьому колегія суддів виходить з того, що справа вперше була призначена до слухання на 12 березня 2018 року і вподальшому неодноразово слухання справи відкладалось або оголошувалась перерва в судових засіданнях за клопотаннями саме позивача у справі. Загалом, у справі було проведено десять засідань і у восьми випадках слухання справи відкладалось за клопотанням позивача у справі, який або після короткочасної перерви у судовому засіданні не з'являвся в судове засідання, або неодноразово наполягав на відкладенні розгляду справ з підстав не надання йому безоплатної правової допомоги та з інших підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 17 травня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складене 18 вересня 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

С. Г. Хвостик