Ухвала суду № 76526271, 13.09.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

13 вересня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/791/18&g ;

провадження № 2-з/578/7/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні

заяву про забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,

учасники справи:

секретар судового засідання Сотнікова І.А.

Встановив:

У серпні 2018 року до Краснопільського районного суду Сумської області надійшов позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Одночасно з позовом позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Краснопільського районного суду Сумської області з заявою про забезпечення зазначеного позову шляхом накладення арешту на права вимоги в межах державного зовнішнього запозичення за трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною, від імені якої діяв Міністр фінансів України у відповідності до Інструкції Кабінету Міністрів України, та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC» у розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів, та заборони будь-яким суб'єктам права вчиняти будь-які дії, що спрямовані на будь-яку передачу повністю або частково цих прав вимоги будь-яким суб’єктам права (зокрема, але не виключно, державам та іншим суб’єктам публічного права, фізичним особам, юридичними особам); зупинення здійснення платежів в межах державного зовнішнього запозичення за трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною, від імені якої діяв Міністр фінансів України у відповідності до Інструкції Кабінету Міністрів України, та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC» у розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів, а також заборони Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Національному банку України, Державному казначейству України, іншим органам державної влади, їх посадовим та/або службовим особам здійснювати будь-які дії, пов'язані із здійсненням платежів в межах державного зовнішнього запозичення за трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною, від імені якої діяв Міністр фінансів України у відповідності до Інструкції Кабінету Міністрів України, та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC» у розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів.

Заява мотивована тим, що у Високому Суді Відділення ОСОБА_3, м. Лондон, розглядається питання про повернення державою Україною державі Російській Федерації коштів за трастовим договором між Україною та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC», що в свою чергу, є довірчим власником перед держателем зобов'язань, що представлений одноособово Міністерством фінансів Російської Федерації.

Права вимоги за трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC» є майном, на яке можна звернути стягнення, а тому вважає, що за рахунок цього майна відповідача може бути виконане рішення за її позовом у разі його задоволення.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просять стягнути з держави Російська Федерація на їх користь в рахунок відшкодування моральної та майнової шкоди у розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на обставини, які за правилом частини третьої статті61 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають доказуванню, оскільки встановлені рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 01.11.2017 у цивільній справі №578/733/17, за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а отже, між сторонами, дійсно, виник спір щодо відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Визначаючи обсяг належного відповідачу майна, на яке можна накласти забезпечення позову, суд констатує, що 24 грудня 2013 року Україна уклала трастовий договір з компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC», яка в свою чергу, є довірчим власником перед держателем зобовязань, що представлений одноособово Міністерством фінансів Російської Федерації. За цим договором Україна отримала 3 000 000 000 доларів США з 5-відсотковим зобов'язанням та видала Міністерству фінансів Російської Федерації зобов'язання на вказану суму, строк виконання якого закінчувався 20 грудня 2015 року.

Зважаючи на те, що державою Україною станом на 20 грудня 2015 року не повернуто основну суму та належні відсотки по відношенню до вищезазначеного зобов'язання, 16 лютого 2016 року Міністерство фінансів Російської Федерації, як держатель зобов'язання, через довірчого власника звернулося до Високого Суду Правосуддя Відділення ОСОБА_3, м. Лондон, з позовом про повернення основної його суми та нарахованих відсотків. Отже, можна зробити висновок, що внаслідок вказаного державного запозичення Російська Федерація вимагає від України щодо повернення 3 000 000 000 доларів США та нарахованих відсотків.

Крім цього, статтею 152 Цивільного процесуального кодексу України визначено види забезпечення позову, які включають в себе накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Наведений перелік видів забезпечення не є вичерпним, а тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених частиною четвертою статті 152 ЦПК України.

Законом України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» від 19.05.2015 № 436-VIII визначено, що Україною обраний спосіб забезпечення економічної безпеки держави та захисту суспільних інтересів та інтересів держави у зв'язку з погашенням та обслуговуванням державного, гарантованого державою боргу та місцевого боргу, у виді тимчасового зупинення здійснення платежів за державними зовнішніми запозиченнями. Цим законом, як і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2015 року № 1312-р, охоплюється також і борг держави Україна перед державою Російська Федерація, який виник на підставі вищезгаданого трастового договору від 24 грудня 2013 року.

У зв'язку з цим суд вважає, що зупинення здійснення платежів за державним зовнішнім запозиченням України перед Російською Федерацією за вищевказаним трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC», є тим видом забезпечення позову, який може бути застосований як додатковий вид забезпечення позову і такий узгоджується з раніше визначеним законодавцем видом обслуговування гарантованого державного боргу України.

Зважаючи на те, що позивачі просять забезпечити позов в межах суми заподіяної їм військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України шкоди, а саме в розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів, суд вважає необхідним вжити заходів, які будуть гарантувати реальне виконання майбутнього рішення по цій справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 151, 152, 153, 208-210 ЦПК України, суд,

Постановив:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на права вимоги в межах державного зовнішнього запозичення за трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною, від імені якої діяв Міністр фінансів України у відповідності до Інструкції Кабінету Міністрів України, та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC» у розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів, та заборонити будь-яким суб'єктам права вчиняти будь-які дії, що спрямовані на будь-яку передачу повністю або частково цих прав вимоги будь-яким суб’єктам права (зокрема, але не виключно, державам та іншим суб’єктам публічного права, фізичним особам, юридичними особам).

Зупинити здійснення платежів в межах державного зовнішнього запозичення за трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною, від імені якої діяв Міністр фінансів України у відповідності до Інструкції Кабінету Міністрів України, та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC» у розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів.

Заборонити Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Національному банку України, Державному казначейству України, іншим органам державної влади, їх посадовим та/або службовим особам здійснювати будь-які дії, пов'язані із здійсненням платежів в межах державного зовнішнього запозичення за трастовим договором, укладеним 24 грудня 2013 року між Україною, від імені якої діяв Міністр фінансів України у відповідності до Інструкції Кабінету Міністрів України, та компанією «The Law Debenture Trust Corporation PLC» у розмірі 3 813 509 (три мільйони вісімсот тринадцять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень 16 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день підписання заяви про забезпечення позову складає 120000 (сто двадцять тисяч) Євро 00 євроцентів.

Копії ухвали негайно надіслати сторонам для відома, а Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Національному банку України, Державному казначейству України для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області.

Оскарження ухвали не припиняє її виконання.

Суддя А. І. Косар