Постанова № 76519156, 17.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4366/18 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю. В.Провадження № 33/780/866/18 Доповідач у 2 інстанції Миколюк О. В.Категорія 429 17.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Миколюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за участю:

представника Київської митниці ДФС - Захарова А.О.,

представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

за апеляційною скаргою представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2018 року,

ОСОБА_3, 01.03.12.1965 року народження, проживаючого в Луганській області в АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., з конфіскацією вилученої валюти, згідно протоколу про порушення митних правил № 0375/12500/18, у кількості 12 074 дол. США.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Київської митниці ДФС понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 09 грн. 77 коп.

Згідно з постановою суду, 03.05.2018 року о 20 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянином України ОСОБА_3, який прилетів з Туреччини, м. Стамбул, літаком авіакомпанії «Turkish Airlines», рейсом № 459, своїми діями обрав канал, позначений символами - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину України ОСОБА_3, було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що не знає точну суму готівки, яку переміщує.

Після цього громадянина України ОСОБА_3, було запрошено до службового приміщення митниці зали «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 21 106 доларів США, 310 євро, 7 300 російський рублів та 65 000 гривень.

Готівка в розмірі 11 106 доларів США, 7 300 російський рублів, 310 євро та 65 000 гривень знаходилась в барсетці, яку пасажир тримав у руках; інша частина готівки, а саме: 10 000 доларів США знаходились в дорожній валізі (ручна поклажа) поверх особистих речей. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_3 вся готівка належить йому особисто.

Громадянин України ОСОБА_3 обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує еквівалент 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину України ОСОБА_3 було пропущено: 9 032 долари США, 65 000 гривень, 7300 російських рублів та 310 євро (еквівалент 10 000 євро, відповідно до курсу НБУ на 03.05.2018 р.). За протоколом про порушення митних правил затримано 12 074 долари США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надавав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_3, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню, у повному обсязі відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. та доповненнями, внесеними Постановами Правління Національного банку України, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв'язку з цим працівниками митниці 03 травня 2018 складено протокол про порушення митних правил 0375/12500/18.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0375/12500/18 вилучено: долари США за курсом НБУ на 03.05.18 за 100 доларів США - 2615-5067 грн. у кількості 12 074 дол. США, вартістю 315 796 грн. 28 коп.

Не погоджуючись з постановою суду, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить постанову в частині накладення на ОСОБА_3 стягнення у вигляді конфіскації вилученої валюти - змінити, повернути останньому 12 074 доларів США, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил, в іншій постанову залишити без змін.

В обґрунтуванні вказує, що судом не взято до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Звертає увагу, що ОСОБА_3 митний контроль у аеропорту «Ататюрк» не проходив, територію аеропорту не залишав, а тому був впевнений, що наявні в нього грошові кошти не підлягають митному декларуванню, оскільки в м.Стамбулі він лише здійснив пересадку з одного міжнародного рейсу на інший, будь-якого наміру порушувати вимоги чинного митного законодавства України ОСОБА_3 не мав, оскільки був впевнений, що він діяв у відповідності до вимог закону, а саме не проходив митний контроль у аеропорті «Ататюрк», а тому і не декларував наявні в нього кошти, оскільки він не виходив за межі аеропорту, а лише чекав свій рейс до Борисполя у аеропорті «Ататюрк» в м. Стамбул.

Крім того, належність грошових коштів ОСОБА_3 та законність їх походження підтверджується довідкою СПП «СКС-Агро» №72 від 15.06.2018 року, відповідно до якої СПП «СКС-Агро», засновником якого є ОСОБА_3, протягом 2017 року отримало дохід у розмірі 1 млн. 500 тис. грн., а також довідкою Рубіжанської податкової інспекції ДФС у Луганській області №16742 від 18.06.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_3 з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року отримав дохід у розмірі 1 млн. 94,5 тис. грн. від продажу автомобіля.

Заслухавши доповідь судді, представника - адвоката ОСОБА_4, який просив задовольнити апеляційну скаргу, Захарова А.О., який підтримав рішення суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким дана належна оцінка, є обґрунтованими, і апеляційною скаргою не заперечуються.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, і наклав стягнення у межах встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, вирішуючи питання про вилучення у ОСОБА_3 незареєстрованої валюти в розмірі 12 074 дол. США, суд не врахував наступне.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1,2,4,7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенції та практику Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, вона має відповідати тяжкості правопорушення.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кодон України - «зелений коридор» не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Ввезення готівкової іноземної валюти в Україну не є незаконним, згідно з діючим законодавством України, обмежена лише сума (еквівалент 10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Належність грошових коштів ОСОБА_3 та законність їх походження підтверджується довідкою СПП «СКС-Агро» №72 від 15.06.2018 року, відповідно до якої СПП «СКС-Агро», засновником якого є ОСОБА_3, протягом 2017 року отримало дохід у розмірі 1 млн. 500 тис. грн., а також довідкою Рубіжанської податкової інспекції ДФС у Луганській області №16742 від 18.06.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_3 з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року отримав дохід у розмірі 1 млн. 94,5 тис. грн. від продажу автомобіля.

Даних про незаконність походження вилученої валюти матеріали справи не містять.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи особу винного, який вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, грошові кошти перемістив через «зелений коридор» для власного використання, предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами, порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет правопорушення не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків від порушення не настало. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар».

За таких обставин, вилучена у ОСОБА_3 валюта в розмірі 12 074 дол. США підлягає поверненню.

З урахуванням викладеного, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції - зміні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2018 року щодо ОСОБА_3 - змінити.

Повернути ОСОБА_3 12 074 доларів США, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил від 03.05.2018 року №0375/12500/18.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: