Постанова № 76517699, 17.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

17 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3495/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 по справі 820/3495/18, за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2018, позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд:

- стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, суму податкового боргу з транспортного податку в загальному розмірі 43749,97 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у сумі 43749,97 грн., який добровільно сплачено не було, а тому зазначена сума податкового боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з транспортного податку в загальному розмірі 43749 (сорок три тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 97 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем, ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права не невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що фізична особа ОСОБА_1 внесена до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1. Як платник податків, перебуває на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Також встановлено, що відповідач, фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 43749,97 грн., по платежу "транспортний податок з фізичних осіб", що виник на підставі:

- податкового повідомлення - рішення № 1063/13-03-03 від 23.12.2016 року на суму 18749,97 (основний платіж);

- податкового повідомлення-рішення № 20/2030-1303-17 від 03.05.2017 року на суму 25000 грн. (основний платіж).

Вказані податкові повідомлення - рішення є узгодженими. Сума заборгованості обліковуються в інтегрованій картці платника податку за відповідним платежем.

З метою інформування платника податків про наявність податкового боргу позивачем на адресу відповідача було виставлено податкову вимогу № 10023 - 17 від 04.05.2017 року, яка була надіслана засобами поштового зв'язку та повернулась на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість вимог податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок нарахування транспортного податку та строки сплати визначені в статті 267 Податкового кодексу України.

Так, відповідно приписів вказаної статті, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення - рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного, бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Не сплачені платником податків, у встановлений ПКУ строк, суми узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом (п. її. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПКУ, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби.

Відповідно до п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст.19-1 ПКУ на контролюючі органи покладено функцію застосування своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В апеляційній скаргі заявник зазначає, як підставу для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду, що суд першої інстанції на час винесення рішення від 11.06.2018 не врахував, що спірні податкові-повідомлення рішення були вручені відповідачу особисто лише 19.06.2018 та сплачені в повному обсязі 26.06.2018.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріалами справи містять докази, що податковим органом було направлено податкові повідомлення - рішення № 1063/13-03-03 від 23.12.2016 року на суму 18749,97 (основний платіж) та № 20/2030-1303-17 від 03.05.2017 року на суму 25000 грн. (основний платіж) та податкову вимогу від 04.05.2017 № 10023-17 разом з повідомленням про вручення за адресою ФОП ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства.

Тобто, на час винесення рішення судом першої інстанції, спірні податкові повідомлення - рішення були узгодженими та не були сплачені боржником.

Приписи п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначають, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішення суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 по справі № 820/3495/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя В.В. СтаростінСудді А.О. Бегунц С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 17.09.2018.