Рішення № 76516009, 18.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2381/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 6911,50 грн, з орендної плати з фізичних осіб в сумі 1228,87 грн.

Підставою даного позову є несплата Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 6911,50 грн, з орендної плати з фізичних осіб в сумі 1228,87 грн.

Ухвалою суду від 16 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

06 вересня 2018 року позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку із частковою сплату податкового боргу відповідачем з орендної плати з фізичних осіб. Відтак до стягнення заявлено податковий борг, крім іншого, з орендної плати з фізичних осіб в сумі 539,71 грн /а.с. 33/.

17 вересня 2018 року позивачем надано до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог у зв'язку із частковою сплату податкового боргу відповідачем з орендної плати з фізичних осіб. Відтак до стягнення заявлено податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 6911,50 грн.

Представник позивача та третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином /а.с. 32/.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або повідомлення причин неявки.

Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Також, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу без участі сторін в письмовому провадженні без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідачем 07.02.2018 до Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області подано податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік №9298318063, відповідно до якої самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 6911,50 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 27.02.2018 №6290-17, яка була надіслана на адресу відповідача та отримано відповідачем 03.03.2018.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд звертає увагу, на те що у даній справі за позовом контролюючого органу про стягнення заборгованості зі сплати суми податкового боргу, суд перевіряє обставини невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк та на дату судового розгляду справи та наявності у позивача права вимоги на стягнення податкового боргу у судовому порядку.

В терміни, передбачені законодавством, заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертизи.

Позивачем суду не надано доказів понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, б.4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Скибівка, Чутівський район, Полтавська область, 38811, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), третя особа: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (вул. Полтавський шлях, 97, м. Карлівка, Полтавської області, 39500, ідентифікаційний код 39788132) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Скибівка, Чутівський район, Полтавська область, 38811, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6911,50 грн (шість тисяч дев'ятсот одинадцять гривень п'ятдесят копійок) на розрахунковий рахунок 33111341016596, Казначейство України (ЕАП), отримувач Чутівське УК/отг Скороходове/11010500, код отримувача (ЄДРПОУ) 37969661, код банку (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 11010500.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко