Ухвала суду № 76509155, 17.09.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

№ 201/7394/17

провадження 2/201/411/2018

17 вересня 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про повернення внесених грошових коштів на депозитний рахунок суду по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпровської міської ради і Дніпровської міської ради про зняття арешту, припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності, стягнення грошової компенсації і присудження її на користь кредиторів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 травня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, Центрального ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, КП “Дніпроводоканал” Дніпровської міської ради і Дніпровської міської ради про зняття арешту, припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності, стягнення грошової компенсації і присудження її на користь кредиторів, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися..

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2018 року в задоволенні позову – відмовлено.

У своїй заяві до суду представник позивача просить повернути позивачу грошові кошти у розмірі 23 975 гривень 20 коп., які було внесено на депозитний рахунок суду відповідно до ст. 365 ЦК України, шляхом їх перерахування на відповідний рахунок.

Згідно ч. 2 ст. 65 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши матеріали справи та заяви, вважаю можливим повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 23 722 гривень 40 коп., які було внесено ОСОБА_1, згідно платіжного доручення № Р24А229349041А40358 від 19 травня 2017 року, а також повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 252 гривень 80 коп., які було внесено ОСОБА_1, згідно платіжного доручення № Р24А231810159А25455 від 23 травня 2017 року, оскільки зазначені кошти були внесені позивачем на депозитний рахунок суду відповідно до вартості частки майна, що належить особі у спільному майні, в порядку ч. 2 ст. 365 ЦК України, однак рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2018 року в задоволенні позову – відмовлено, а тому з урахуванням зазначених обставин відсутні підстави для знаходження вказаних грошових коштів на депозитному рахунку суду.

Стосовно вимог заяви про перерахування грошових коштів на певний рахунок вважаю за необхідне в їх задоволенні відмовити, оскільки доказів в обґрунтування своєї позиції щодо зазначено та надано не було, а тому вказані вимоги безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону, також не можуть бути взяті до уваги наполягання заявника на його заяв в цій частині, оскільки останнє спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об’єктивно нічим не підтверджено, в зв’язку з чим відсутні передбачені законом підстави для задоволення вимог заяви в цій частині, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про повернення внесених грошових коштів на депозитний рахунок суду – задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 23 722 гривень 40 коп., які було внесено ОСОБА_1, згідно платіжного доручення № Р24А229349041А40358 від 19 травня 2017 року, отримувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 26239738, рахунок отримувача: 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва., код банку отримувача МФО: 820172, призначення платежу: вартості частки майна ОСОБА_3 по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_3

Повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 252 гривень 80 коп.,, які було внесено ОСОБА_1, згідно платіжного доручення № № Р24А231810159А25455 від 23 травня 2017 року, отримувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 26239738, рахунок отримувача: 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва., код банку отримувача МФО: 820172, призначення платежу: вартості частки майна ОСОБА_3 по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_3

В задоволенні інших вимог заяви – відмовити.

Ухвала набрала законної сили 17 вересня 2018 року.

Суддя – О.А. Антонюк