Постанова № 76506759, 11.09.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 справа № 905/2448/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 (доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4за участю представників: від позивача:не з’явився від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: від третьої особи-3:ОСОБА_5, ордер серія АА №110174 від 04.07.2018р. не з’явився не з’явився не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” в особі уповноваженої особи фонду ОСОБА_7, м.Київна рішення господарського суду Донецької областівід19.04.2018р.у справі№905/2448/17 (головуючий Чернова О.В., судді Курило Г.Є., Тарапата С.С.)за позовом доЗакритого акціонерного товариства “Єврофінанс”, м.Запоріжжя в особі ліквідатора Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” арбітражного керуючого ОСОБА_8, м.Київ Селянського (фермерського) господарства “Елена”, м.Красний Лиман Донецької області

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача ОСОБА_6 акціонерного товариства

“Комерційний банк “Надра”, м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача 1.Товариства з обмеженою

відповідальністю “Н-Лізинг”, м.Київ

2.Публічного акціонерного товариства

“ОСОБА_9 банк розвитку”, м.Київ

про витребування майна з чужого незаконного

володіння

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство “Єврофінанс”, м.Запоріжжя в особі ліквідатора Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” арбітражного керуючого ОСОБА_8, м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Селянського (фермерського) господарства “Елена”, м.Красний Лиман Донецької області про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно - спецтехніка - Трактор колісний NEW Holland Т8040 перебувало на праві власності у позивача, проте, вибуло на підставі визнаного в подальшому недійсним договору відступлення права вимоги поза його волею.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_10 акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра”, м.Київ (далі – третя особа-1).

Ухвалою суду першої інстанції від 18.01.2018р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Н-ЛІЗИНГ”, м.Київ (далі – третя особа-2) та ОСОБА_10 акціонерне товариство “ОСОБА_9 Розвитку”, м.Київ (далі – третя особа-3).

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2018р. у справі №905/2448/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог. В основу рішення покладено наступні висновки суду:

- позивачем відчужено спецтехніку за відплатним договором (договором купівлі-продажу №01-01/11 від 10.01.2011р.), який є дійсним на момент звернення позивача до суду, що свідчить про його волю на передачу майна у власність іншій особі;

- на підставі договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.20008р., який не визнаний судом недійсним та ніким не оскаржується, відповідач набув права власності на спірне майно, власником якого і залишається станом на момент винесення рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_10 акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” в особі уповноваженої особи фонду ОСОБА_7 звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс».

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, за твердженнями скаржника, підставами для скасування рішення є сукупність наступних обставин:

- при ухваленні рішення порушено правила юрисдикції господарських судів, оскільки спір має бути переданий на розгляд до господарського суду Запорізької області в межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство позивача;

- у порушення вимог ст.236-238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не встановлено правових підстав переходу права власності на спірне майно, що є обов’язковим при розгляді справ у контексті приписів ст.387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, за твердженнями скаржника, судом не надано належної правової оцінки договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р., зокрема: невідповідності вказаного договору статтям 23-30, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; відсутності повноважень голови правління позивача на підписання договору; відсутності оплатності договору; порушенню порядку відчуження майна під час ліквідаційної процедури тощо;

- безпідставним є залишення господарським судом Донецької області без розгляду заяви в порядку ч.3 ст.237 ГПК України про визнання недійсним договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р., оскільки станом на момент подання вказаної заяви розгляд справи по суті ще не було розпочато;

- судом не надано належної оцінки тій обставині, що з тексту додаткової угоди №5 від 10.01.2011р. до договору фінансового лізингу вбачається зміна лізингодавця на підставі договору відступлення права вимоги від 10.01.2011р., який в судовому порядку визнано недійсним з моменту його укладення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано наступний склад колегії: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №905/2448/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” в особі уповноваженої особи фонду ОСОБА_7 на рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2018р., зобов’язано позивача, відповідача та третіх осіб на стороні відповідача до 10.07.2018р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

На поштову адресу суду від Селянського (фермерського) господарства “Елена” надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач наголошує, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області - без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2018р. призначено розгляд справи №905/2448/17 на 24.07.2018р.

Від Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” в особі ліквідатора Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” арбітражного керуючого ОСОБА_8 на електронну адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який скріплений електронним цифровим підписом, у зв’язку з чим приймається судовою колегією до розгляду. Згідно резолютивної частини відзиву позивач просить задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” та скасувати рішення суду першої інстанції з переданням спору на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс». При цьому позивач зазначає про неправомірність залишення господарським судом Донецької області без розгляду заяви позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу №01/01-11 від 10.01.2011р. та про ненадання належної правової оцінки зазначеному договору. Крім того, стверджує, що відмова суду першої інстанції у переданні справи №905/2448/17 за підсудністю для розгляду в межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” порушує норми п.8 ч.1 ст.20 ГПК України та ст.10, 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На переконання позивача, хибним також є висновок суду про те, що підставою для передання спірного майна позивачем у власність відповідача є договір фінансового лізингу, оскільки на виконання умов зазначеного договору договір купівлі-продажу спірного майна між позивачем та відповідачем не укладався у зв’язку з відсутністю повної сплати відповідачем лізингових платежів та всіх інших платежів у рамках дії договору фінансового лізингу саме не користь лізингодавця - Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс”. Крім того, позивач стверджує, що судом першої інстанції не надано оцінки та не зазначено мотивів відхилення наступних доводів позивача: на момент реєстрації спірного майна за відповідачем, таке майно перебувало у заставі ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” та в реєстрі обтяжень рухомого майна містився запис про обтяження, що свідчить про недобросовісність відповідача як набувача; відповідач на момент підписання додаткової угоди №5 від 10.01.2011р. до договору фінансового лізингу та акту переходу права власності від 22.10.2012р. міг та повинен був перевірити повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” на вчинення дій, спрямованих на відчуження майна позивача, що не може мати ознаки добросовісного набувача спірного майна.

Разом з тим, до відзиву на апеляційну скаргу Закритим акціонерним товариством “Єврофінанс” додано копії листів ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” на адресу Селянського (фермерського) господарства “Елена”. За приписами ч.1, 3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Однак, позивачем не заявлено клопотання про долучення названих вище документів до матеріалів справи, а зазначені позивачем причини неможливості їх подання до суду першої інстанції не розцінюються судовою колегією як виняткові обставин, які спричинили таке неподання, що зумовлює підстави для їх неприйняття до розгляду судом апеляційної інстанції.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від ОСОБА_6 акціонерного товариства “ОСОБА_9 банк розвитку” надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого третя особа-3 просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому наголошує, що факт належності спірного майна Селянському (фермерському) господарству “Елена” на праві власності нотаріально підтверджений.

Від Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, аналогічний за змістом тому, який було отримано на електронну адресу, та зміст якого викладено вище.

У судове засідання 24.07.2018р. представники сторін та третіх осіб не з’явилися. З огляду на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо повідомлення про дату, час і місце судового засідання Селянського (фермерського) господарства “Елена”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” та ОСОБА_6 акціонерного товариства “ОСОБА_9 банк розвитку”, враховуючи приписи п.11 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відкладення розгляду справи №905/2448/17 на 11.09.2018р., про що винесена відповідна ухвала.

Через канцелярію суду від Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів, а саме копії ухвали господарського суду Запорізької області від 09.07.2018р. у справі №19/5009/2383/11. Враховуючи факт винесення названого процесуального документа після ухвалення рішення в межах справи, що розглядається, суд апеляційної інстанції визнав доведеною неможливість подання зазначеного документа до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача, у зв’язку з чим дійшов висновку про долучення названого вище документа до матеріалів справи та прийняття його до розгляду судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2018р. у задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” в особі ліквідатора Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” арбітражного керуючого ОСОБА_8 про участь у судовому засіданні 11.09.2018р. у справі №905/2448/17 в режимі відеоконференції відмовлено з викладених в ухвалі підстав.

Під час розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з перебуванням у відпустках суддів зі складу колегії, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги та для розгляду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, склад судової колегії змінювався. Остаточно за протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018р. сформовано наступний склад колегії: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), судді Попков Д.О., Стойка О.В.

У судовому засіданні 11.09.2018р. представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Донецької області залишити без змін з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з’явилися. Від ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” та Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” отримано клопотання про розгляд справи без участі повноважних представників. Товариство з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” та ОСОБА_10 акціонерне товариство “ОСОБА_9 банк розвитку” про причини неявки суд не повідомили. Втім, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що їх явка не була визнана судом обов’язковою, з огляду на те, що позиція третьої особи-1 була викладена в апеляційній скарзі, а позиція позивача та третьої особи-3 - у відзивах на неї, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи, задовольняючи клопотання позивача та третьої особи-1 про розгляд справи без участі повноважних представників, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників позивача та третіх осіб за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу, складено протокол судового засідання.

У судовому засіданні 11.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 04.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Єврофінанс” (далі - лізингодавець) та Селянським (фермерським) господарством “Елена” (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №08000054 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого лізингодавець зобов'язується надати, а лізингоодержувач - прийняти предмет лізингу згідно додатку 1 та на умовах цього договору, а саме: Спецтехніка Трактор колісний NEW Holland Т8040, Cummins 8,3, вартістю – 878700,02грн. Лізинговий період – 60 місяців.

Відповідно до п.3.1 додатку №2 до договору фінансового лізингу, право власності на транспортний засіб, що передається у фінансовий лізинг згідно договору фінансового лізингу, належить лізингодавцю. Лізингодавець має право вчиняти щодо транспортного засобу будь-які дії, що не суперечать нормам закону та положенням договору фінансового лізингу, в тому числі надавати транспортний засіб в заставу, відчужувати права власності на транспортний засіб третім особам тощо.

Згідно з п.9.1 додатку №2 до договору фінансового лізингу по закінченню строку дії договору фінансового лізингу, за умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та всіх інших платежів у рамках дії договору фінансового лізингу, лізингодавець, на підставі укладеного договору купівлі-продажу, передає право власності на транспортний засіб лізингоодержувачу шляхом переоформлення реєстраційних документів на ім'я лізингоодержувача. Таке переоформлення здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу або акту приймання-передачі транспортного засобу у власність, за умови проведення лізингоодержувачем остаточного розрахунку. При цьому, лізингодавець зобов’язаний передати лізингоодержувачу всі необхідні документи для переоформлення права власності на транспортні засоби. Витрати, пов’язані з такою перереєстрацією, несе лізингоодержувач.

Пунктом 9.2 додатку №2 до договору фінансового лізингу сторони узгодили, що лізингодавець зобов’язаний звільнити транспортний засіб від будь-яких обтяжень та зобов’язань перед третіми особами на дату передачі у власність лізингоодержувачу згідно договору фінансового лізингу.

У разі дострокового припинення договору фінансового лізингу, лізингоодержувач може викупити транспортний засіб за згодою лізингодавця за ціною, що розраховується як різниця між вартістю транспортного засобу на момент передачі транспортного засобу у лізинг та сплаченими лізингоодержувачем лізинговими платежами в частині відшкодування вартості транспортного засобу з урахуванням ПДВ, якщо сторони не домовляться про інше. У цьому випадку лізингоодержувач також сплачує лізингодавцю невідшкодовані витрати відповідно до договору фінансового лізингу та плату за адміністрування (п.10.6 додатку №2 до договору фінансового лізингу).

20.06.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Єврофінанс” (далі - заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Надра” (далі – заставодержатель) укладено договір застави №122-1/3-V/23/2006 для забезпечення виконання зобов'язань по договору про надання мультивалютної кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №122/МКЛ-V/2006 від 26.01.2007р.

Відповідно до додатку №1 до названого договору застави Трактор колісний NEW Holland Т8040, Cummins 8,3, 2007р. випуску, номер кузова НОМЕР_1; 46749287 передано у заставу Відкритому акціонерному товариству “Комерційний банк “Надра”. Реєстрація застави здійснена 25.03.2011р. шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг №47762954 від 02.09.2015р.

За умовами п.1.1 договору застави предмет застави (у тому числі спірний транспортний засіб) належав заставодавцю - Закритому акціонерному товариству “Єврофінанс” на праві власності.

Постановою господарського суду Запорізької області від 29.12.2010р. у справі №26/413/10 визнано Закрите акціонерне товариство "Єврофінанс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено голову правління боржника ОСОБА_11 Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2011р. у справі №26/413/10 скасовано всі обмеження по розпорядженню майном банкрута - Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", а також знято всі обтяження (застави) та заборони відчуження нерухомого та рухомого майна, що належать банкруту.

10.01.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" (продавець) в особі голови правління ОСОБА_11 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №01-01/11, за умовами п.2.1 якого продавець продає, а покупець купує майнові права на транспортні засоби (сільськогосподарську техніку та спецтехніку) у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Пунктом 4.1 сторони погодили загальну вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором - 21518926,50грн. Дана сума є остаточною і не може бути змінена.

10.01.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" в особі голови правління ОСОБА_11 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із положеннями договорів лізингу, перелік яких вказаний у додатку №1 до даного договору, укладені між первісним кредитором та лізингоодержувачами, згідно додатку №1 до даного договору.

Відповідно до п.1.2 первісний кредитор відступає, а новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржників сплати грошових коштів, визначених основним договором.

Пунктом 3.2 сторони погодили, що первісний кредитор не пізніше трьох робочих днів з дня підписання цього договору зобов'язаний шляхом направлення листа поштовим зв'язком повідомити боржників (відповідно додатку №1) про відступлення права вимоги за цим договором новому кредиторові.

Належне повідомлення позивачем відповідача про зміну лізингодавця підтверджене матеріалами справи. Крім цього, Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" надано Селянському (фермерському) господарству “Елена” довідку №11/01-53 від 09.01.2011р. щодо відсутності заборгованості за договором фінансового лізингу .

10.01.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" в особі голови правління ОСОБА_11 (первісний лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” (новий лізингодавець) та Селянським (фермерським) господарством “Елена” (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №5 до договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008р., якою внесено зміни до договору лізингу в частині зазначення лізингодавця, а саме: замість Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" вказано Товариство з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2011р., скасовано ухвалу господарського суду Запорозької області від 04.01.2011р. у справі №26/413/10, якою скасовані усі обмеження по розпорядженню майном Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс".

Донецьким апеляційним господарським судом 21.03.2011р. скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 29.12.2010р. у справі №26/413/10 про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", провадження у справі припинено, у зв'язку з незаконністю порушення справи про банкрутство.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2011р. порушено провадження у справі №19/5009/2383/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс".

03.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” та Селянським (фермерським) господарством “Елена” підписана додаткова угода №5 до договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008р., за умовами п.1.1 якої сторони дійшли згоди щодо дострокового припинення дії договору у зв’язку з викупом предмета лізингу лізингоодержувачем.

22.10.2012р. на підставі акту переходу права власності від лізингодавця лізингоодержувачу до договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008р., підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Н-Лізинг” та Селянським (фермерським) господарством “Елена”, останнє набуло право власності на сільськогосподарську техніку - Трактор колісний NEW Holland Т8040.

Матеріали справи, а саме додаток, наданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів згідно листа №603-17-12/4382 від 05.10.2017р., та свідоцтво про реєстрацію машини №002364, виданого ІДТН Донецької ОДА у Красноліманському районі, свідчать, що спірний транспортний засіб зареєстровано на праві власності за Селянським (фермерським) господарством “Елена” з 06.11.2012р. по теперішній час.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2013р. у справі №19/5009/2383/11 затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно якого грошові вимоги ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” в сумі 125287372,39грн. включені до реєстру вимог кредиторів, що забезпечені заставою з першою чергою задоволення.

Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2016р. у справі №19/5009/2383/11 визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги б/н від 10.01.2011р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг".

Зазначені обставини, на переконання ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", свідчать про те, що спірний транспортний засіб перебуває у Селянського (фермерського) господарства “Елена” незаконно, що в свою чергу стало підставою звернення до суду з розглядуваним позовом.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши суть спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у витребуванні з володіння Селянського (фермерського) господарства “Елена”, яке на переконання позивача є незаконним, Трактора колісного NEW Holland Т8040.

За приписами ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 387 ЦК України унормовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 21.12.2016р. №6-2233цс16, який було правомірно враховано місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

За змістом ст.388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Таким чином, звернення до суду з вимогою про витребування майна від добросовісного набувача можливе лише за умови відсутності у власника волі на передачу майна іншій особі. Разом з тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом на підставі аналізу матеріалів справи, 10.01.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-Лізинг" укладено договір купівлі-продажу майнових прав №01-01/11, предметом якого є майнові права на спірне майно - спецтехніку - Трактор колісний NEW Holland Т8040. З огляду на зазначене, висновок господарського суду Донецької області про те, що позивачем відчужено спірне майно за відплатним договором (недійсність якого не встановлена на момент звернення позивача до суду), що свідчить про волю Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" на передачу майна у власність іншій особі, є правомірним та таким, що базується на матеріалах справи та нормах чинного законодавства.

У зв’язку з викладеними висновками є безпідставними твердження апелянта про те, що в порушення вимог ст.236-238 ГПК України судом першої інстанції не встановлено правових підстав переходу права власності на спірне майно, а саме не надано належної правової оцінки договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р.

Як зазначалося раніше, через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали господарського суду Запорізької області від 09.07.2018р. у справі №19/5009/2383/11, яке задоволено судом. Зазначеною ухвалою визнано недійсним договір №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р.; спростовано майнову дію Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_11 щодо передачі прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", як лізингодавця за договорами фінансового лізингу, зазначених у додатку №1 до договору № 01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р. Однак, як вбачається з комп’ютерної програми «Діловодство господарського суду», зазначена ухвала оскаржується в Донецькому апеляційному господарському суді і станом на момент винесення постанови по справі №905/2448/17 результат апеляційного перегляду ухвали господарського суду Запорізької області від 09.07.2018р. у справі №19/5009/2383/11 відсутній. У зв’язку із зазначеним, на дату винесення постанови у справі №905/2448/17 договір №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р. є дійсним. Крім того, судова колегія зауважує про визначене статтею 320 ГПК України право на перегляд рішення за нововиявленими обставинами у випадку визнання недійсним договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р.

В обґрунтування апеляційної скарги третя особа-1, разом з іншим, наголошує, що залишення господарським судом Донецької області без розгляду заяви в порядку ч.3 ст.237 ГПК України про визнання недійсним договору №01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011р. є безпідставним, оскільки станом на момент подання вказаної заяви розгляд справи по суті ще не було розпочато. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

За приписами ч.3 ст.237 ГПК України, ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2018р. Разом з тим, заява позивача про визнання договору купівлі – продажу №01-01/11 від 10.01.2011р. недійсним надійшла на електрону адресу суду лише 18.04.2018р., тобто після закінчення підготовчого провадження. В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зазначеної заяви позивач посилається не те, що ліквідатору позивача зазначений договір не передавався та не було відомо про його існування, однак належних та допустимих доказів зазначених обставин матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на обов’язок позивача надати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, разом з позовною заявою відповідно до ст.80 ГПК України та з огляду на тривалість розгляду справи на стадії підготовчого провадження і, відповідно, наявність додстатнього часу у учасників справи для подання заяв і клопотань, які мають бути надані на стадії підготовчого провадження, а також враховуючи недоведеність поважності причин пропуску строку на подання зазначеної заяви, судова колегія вважає правомірним залишення господарським судом Донецької області без розгляду заяви Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" про визнання договору купівлі – продажу №01-01/11 від 10.01.2011р. недійсним.

По суті спору судова колегія також враховує наступне. 04.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" та Селянським (фермерським) господарством “Елена” укладено договір фінансового лізингу №08000054, предметом якого є передання спірного майна у користування Селянського (фермерського) господарства “Елена”.

За приписами ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами 1, 2 ст.8 Закону України “Про фінансовий лізинг” унормовано, що у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що укладений між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" та Селянським (фермерським) господарством “Елена” договір є належною підставою для виникнення у останнього права володіння спірним майном.

Як зазначалося раніше, за наслідками виконання договору фінансового лізингу від 04.03.2008р. лізингоодержувачем та лізингодавцем 22.10.2012р. укладено та підписано акт переходу права власності, який в силу п.9.1 договору фінансового лізингу є підставою для переходу права власності.

06.11.2012р. Селянським (фермерським) господарством “Елена” зареєстровано право власності на спірне майно.

Отже, господарський суд Донецької області дійшов правомірного висновку про те, що саме на підставі договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008р., який не визнаний судом недійсним та ніким не оскаржується, Селянське (фермерське) господарство “Елена” набуло права власності на спірне майно, власником якого і залишається станом на теперішній час.

В обґрунтування апеляційної скарги, разом з іншим, ОСОБА_10 акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” зазначає, що при ухваленні рішення порушено правила юрисдикції господарських судів, оскільки розглядуваний спір має бути переданий на розгляд до господарського суду Запорізької області в межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство позивача. Проте, таке твердження є хибним, оскільки відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в межах провадження у справі про банкрутство вирішуються лише майнові спори з вимогами до боржника - Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", а у справі №905/2448/17 предметом спору є вимога Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" до відповідача - Селянського (фермерського) господарства “Елена” про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто вимога боржника до іншої особи.

Аргумент скаржника про неналежну оцінку фактичних обставин справи відхиляється Донецьким апеляційним господарським судом, оскільки, як вбачається із оскаржуваного судового рішення, господарським судом Донецької області повно з'ясовані обставини, які мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

В рішенні Європейського суду з прав людини "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію постановленого судом першої інстанції рішення крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції зазначає про належне виконання покладеного на місцевий суд обов'язку щодо мотивації прийнятого рішення, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід та врахування доводів сторін у даній справі.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” в особі уповноваженої особи фонду ОСОБА_7підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” в особі уповноваженої особи фонду ОСОБА_7, м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2018р. у справі №905/2448/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2018р. у справі №905/2448/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 11.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17.09.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 9 примірників: 2 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – третій особі-1; 1- третій особі-2; 1-третій особі-3; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСДО