Рішення № 76504066, 06.09.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2444/16-ц

Провадження № 2/496/382/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі : головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Горищенко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відкрите акціонерне товариство «Одеський домобудівельний комбінат» про визнання майнових прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, уточнивши і доповнивши який (а.с. 13, 120-122, 154), просить визнати за нею майнові права на об’єкт інвестування - нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, а також зобов’язати ТОВ «Чорномор’є плюс» надати необхідні документи для оформлення права власності на зазначене нерухоме майно та оформити за нею право власності на нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області.

Свої вимоги мотивує тим, що в 08.06.2005 року між нею та забудовником ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» був укладений договір № 40-нж/1-Х про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків, замовником якого було ТОВ «Чорномор’є плюс». Відповідно до умов вказаного договору, їй повинні були передати у власність нежиле приміщення № 40 загальною площею 128,1 м2, що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області. 08.07.2005 року нею були внесені в касу ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» грошові кошти у розмірі 291107 грн., що на той час складало 54000 доларів США. Даним договором був встановлений термін здачі будинку, а саме: 1 квартал 2007 року, однак про здачу будинку в експлуатацію її не повідомлено, у зв’язку з чим вона звернулася до ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» з даним питанням, але останнього було об’явлено банкрутом, а правонаступником будівництва та розподілу приміщень було визначено відповідача по справі – ТОВ «Чорномор’є плюс». Після звернення до ТОВ «Чорномор’є плюс» їй стало відомо, що останнім не визнано договір № 40-нж/1-Х від 08.06.2005 року з незрозумілих обставин, директор ТОВ «Чорномор’є плюс» ОСОБА_2 радив їй звернутися до директора ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» ОСОБА_3, який в свою чергу радив їй звертатися до ОСОБА_2 Після неодноразових звернень до ТОВ «Чорномор’є плюс» щодо надання їй нежилого приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, яке скеровувало її до ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», вона 12.12.2015 року звернулася до Біляївського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» в особі ОСОБА_3 На цей час триває досудове розслідування. Разом з цим, будинок в якому вона повинна отримати свою нерухомість вже зданий в експлуатацію, але ТОВ «Чорномор’є плюс» не виконує зобов’язання за договором № 40-нж/1-Х від 08.06.2005 року та позбавило її права на отримання нерухомого майна, у зв’язку з чим вона звернулася з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судовому засіданні на задоволенні позову наполягали з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до неї. При цьому пояснили, що існує контракт № 1 від 01.09.2004 року «На будівництво і інвестування житлових будинків в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області», який був укладений між ТОВ «Чорномор’є плюс» та ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», в протоколі, який є додатком до контракту № 1 у Списку нежитлових приміщень під №3 значиться ОСОБА_1, а тому вона має право отримати у власність нежитлове приміщення, яке було предметом договору договір № 40-нж/1-Х від 08.06.2005 року. Також у судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що про порушене майнове право їй стало відомо під час здачі будинку в експлуатацію у 2008 році, весь цей час вона намагалася вирішити питання мирним шляхом, і лише у 2016 році звернулася з даним позовом до суду.

Представник ТОВ «Чорномор’є плюс» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладений у письмовому запереченні (а.с. 31-35). Крім того, представник відповідача заявив, що позивачем пропущений строк позовної давності та просив застосувати наслідки пропуску строку.

Представник ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив позов вирішити на розсуд суду, а також розглянути справу без участі їх представника.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що спірний житловий будинок зданий в 2013 році, нежилі приміщення в ньому є, а саме це 6-й поверх з 6-и поверхів, більшість людей вже оформили право власності на майно. Також зазначив, що технічний паспорт на житловий будинок виготовлений.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що між ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» і ТОВ «Чорномор’є плюс» 01.09.2004 року було укладено контракт № 1 на будівництво житлових будинків в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області. ОСОБА_1 дійсно придбала в житловому будинку № 1 нежиле приміщення, що також зазначено у додатках до додаткових угод. На підставі контракту № 1 від 01.09.2004 року ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» і ТОВ «Чорномор’є плюс» фінансували будівництво у рівних частках, тобто 50% ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», 50% ТОВ «Чорномор’є плюс». У 2005 році ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» реалізувало право ОСОБА_1 на нежиле приміщення, але ТОВ «Чорномор’є плюс» його відібрало з невідомих підстав.

Вислухавши пояснення позивача та її представників, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 08.06.2005 року між ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» та ОСОБА_1 був укладений договір № 40-нж/1-Х про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків, відповідно до якого предметом договору є інвестування та здійснення будівництва сторонами житлового будинку, будівельний № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області (а.с. 6-8).

Відповідно до п. 2.2.1 і п. 2.2.2 договору ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» зобов’язується виконати будівельно-монтажні роботи на житловому будинку будівельний № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області на суму 291107,00 грн. Після введення в експлуатацію вказаного житлового будинку в першому кварталі 2007 року передати у власність ОСОБА_1 нежитлове приміщення № 40-нж і 1-4 в 2-й парадній вказаного будинку.

ОСОБА_1 виконала свої зобов’язання за зазначеним договором та інвестувала 08.06.2005 року на рахунок ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» грошові кошти у сумі 291107 грн., що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера серії 02 БТ № 660919 (а.с. 9).

01.09.2004 р. між ТОВ «Чорномор’є плюс» та ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» було укладено контракт № 1 на будівництво і інвестування житлових будинків в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області, відповідно до умов якого ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» зобов’язався виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи з будівництва п’яти 2-х секційних п’ятиповерхових житлових будинків й внутрішньомайданчикові інженерні мережі до них, трьох 10-ти поверхових житлових будинки в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області), відповідно до проектно-кошторисної документації, наданої ТОВ «Чорномор’є плюс», здати об’єкт в експлуатацію, а також виправляти недороблення, що виникли у межах гарантійних строків експлуатації з причини неякісного виконання робіт (а.с. 72-78). Вказаний контракт № 1 підписаний Директором ТОВ «Чорномор’є плюс» ОСОБА_2 і Головою ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» ОСОБА_3

Відповідно до п. 6.2. та п. 6.3. контракту № 1 на будівництво та інвестування житлових будинків у селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області від 01.09.2004 року Замовник (ТОВ «Чорномор’є плюс») перераховує 50 відсотків від вартості виконаних робіт, за мірою їх виконання. Підрядник (ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат») залучає самостійно інвестиції розмірі 50 відсотків від загальної вартості робіт, для проведення фінансування будівництва.

Пунктом 6.4. названого вище контракту № 1 встановлено, зокрема, що отримані квадратні метри, як прибуток від виконання умов цього договору, розподіляються між сторонами в співвідношенні 50% Замовнику, 50% Підряднику.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18.07.2017 року, яке набрало чинності, та постановою Апеляційного суду Одеської області від 12.06.2018 року (а.с. 199-201, 202-205) встановлені наступні обставини:

Згідно протоколу розподілу загальної площі житлового будинку від 10.09.2005 року, він є додатком № 1 до Контракту № 1 від 01.09.2004 року про співробітництво сторін по будівництву і інвестуванню 5-поверхового 2-секційного житлового будинку за адресою: вул. Одеська, 1 в смт. Хлібодарське, підписаний Головою ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» ОСОБА_3 і Директором ТОВ «Чорномор’є плюс» ОСОБА_2 В додатках до протоколу у Списку нежитлових приміщень під №3 значиться ОСОБА_1 (Список також підписаний Головою ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» ОСОБА_3 і Директором ТОВ «Чорномор’є плюс» ОСОБА_2В.).

24.07.2012 року між ТОВ «Чорномор’є плюс» і ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» укладено додаткову угоду № 4 до контракту № 1 на будівництво і інвестування житлових будинків в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області від 01.09.2004 року, зміст якої свідчить про те, що ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» мав право на укладення такого договору (а.с. 123-127).

Викладене у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Крім того, у п. 6 зазначеної додаткової угодою № 4 було передбачено, що невід’ємною частиною даної угоди є додаток № 1 – список квартир, нежилих приміщень і перелік третіх осіб-інвесторів, з якими ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» укладені відповідні договори, спрямовані на отримання такими особами квартир у об’єкті, додаток № 2 – список квартир і перелік третіх осіб-інвесторів, що уклали тристоронній договір, передбачений п. 2 даної угоди.

З додатку № 1 вбачається, що серед списку нежилих приміщень і переліку третіх осіб-інвесторів є позивач ОСОБА_1, яка внесла грошові кошти у сумі 291107 грн. за нежиле приміщення житлового будинку № 1 загальною площею 129,56 кв.м. (а.с. 126).

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Станом на теперішній час житловий будинок № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області зданий до експлуатації.

Проте, відповідачем не виконуються зобов’язання щодо надання ОСОБА_1 нежилого приміщення, що знаходиться у житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області.

Договір № 40-нж/1-Х від 08.06.2005 року, а також контракт № 1 від 01.09.2004 року, предметом яких було новозбудоване нерухоме майно, а саме нежиле приміщення, загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області недійсними не визнані.

Водночас, умови контракту та договору у вигляді зобов’язання передати ОСОБА_1 у власність об’єкт інвестування, які прийняло на себе ТОВ «Чорномор’є плюс» не виконані товариством.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання за нею майнових прав на об’єкт інвестування - нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, відповідно до договору № 40-нж/1-Х від 08.06.2005 року, а також зобов’язати ТОВ «Чорномор’є плюс» надати необхідні документи для оформлення права власності на зазначене нерухоме майно та оформити за нею право власності на нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області є такими, що не суперечать загальним засадам цивільного законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем був пропущений строк позовної давності для захисту своїх порушених прав, як вбачається зі змісту спірного договору, він був укладений між сторонами 08.06.2005 року, згідно умов якого після введення в експлуатацію житлового будинку у 1-у кварталі 2007 року на протязі 1 місяця підрядник був зобов’язаний передати позивачу акт приймання-передачі даного нежилого приміщення для оформлення права власності на нього, тобто виконання зобов’язання спливало 30.04.2007 року, а позов поданий позивачем до суду 18.07.2016 року, тобто більше ніж через три роки.

Крім того, викладене підтвердила позивач у судовому засіданні.

Посилання позивача в уточненому позові про те, що про порушене право їй стало відомо у 2015 році спростовується також матеріалами цивільної справи, зокрема, згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року по справі № 26-10-12/48-10-1575 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є Плюс» до Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівельний комбінат», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.) Дочірнє підприємство «Газопостачальна компанія», 2.) ОСОБА_7, 3.) ОСОБА_8, 4.) ОСОБА_9, 5.) ОСОБА_10, 6.) ОСОБА_11, 7.) ОСОБА_12, 8.) ОСОБА_13, 9.) ОСОБА_14, 10.) ОСОБА_15, 11.) ОСОБА_16, 12) ОСОБА_17, 13.) ОСОБА_18, 14.) ОСОБА_19, 15.) ОСОБА_20, 16.) ОСОБА_21, 17.) ОСОБА_22, 18.) ОСОБА_23, 19.) ОСОБА_24, 20.) ОСОБА_25, 21.) ОСОБА_26, 22.) ОСОБА_27, 23.) ОСОБА_28, 24.) ОСОБА_29, 25.) ОСОБА_30, 26.) ОСОБА_31, 27.) ОСОБА_32, 28.) ОСОБА_33, 29.) ОСОБА_34, 30.) ОСОБА_35, 31.) ОСОБА_36, 32.) ОСОБА_37, 33.) ОСОБА_38, 34.) ОСОБА_39, 35.) ОСОБА_40, 36.) ОСОБА_41, 37.) ОСОБА_42, 38.) ОСОБА_43, 39.) ОСОБА_44, 40.) ОСОБА_45, 41.) ОСОБА_46, 42.) ОСОБА_47, 43.) ОСОБА_48, 44.) ОСОБА_49, 45.) ОСОБА_50, 46.) ОСОБА_51, 47.) ОСОБА_52, 48.) ОСОБА_53, 49.) ОСОБА_54, 50.) Зайцев О.А., 51.) ОСОБА_55, 52.) ОСОБА_56, 53.) ОСОБА_57, 54.) ОСОБА_58, 55.) ОСОБА_59, 56.) ОСОБА_60, 57.) ОСОБА_61, 58.) ОСОБА_62, 59.) ОСОБА_63, 60.) ОСОБА_64, 61.) ОСОБА_65, 62.) ОСОБА_66, 63.) ОСОБА_67, 64.) ОСОБА_68, 65.) ОСОБА_69, 66.) ОСОБА_70, 67.) ОСОБА_71, 68.) ОСОБА_1, 69.) ОСОБА_72, 70.) ОСОБА_73, 71.) ОСОБА_74 про розірвання контракту, позивач приймала участь у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а предметом даного спору був контракту № 1 від 01.09.2004 року, на який також позивач посилається даній цивільній справі, що свідчить про те, що про порушене право ОСОБА_1 дізналася ще до ухвалення Одеським апеляційним господарським судом вказаної постанови суду.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові на цих підставах, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленої до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Таким чином, пропущення строку позовної давності є підставою для відмови в позові в разі доведеності позовних вимог.

З урахуванням викладеного, а також того, що представником відповідача була подана заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.08.2016 року в рахунок забезпечення позову було заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс» вчиняти певні дії, а саме: оформлення договорів (свідоцтва про право власності на іншу особу, договору купівлі-продажу тощо), передачу майна – нежилого приміщення № 40 площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 по вул. Чорноморська в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, чи виконання щодо нього інших зобов’язань.

Як слідує з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи.

Враховуючи положення ст.158 ЦПК України, суд має право скасувати заходи забезпечення позову за власною ініціативою, або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, застосовані заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 158, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 257, 260, 261, 267, 328, 331, 509, 526 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор»є плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відкрите акціонерне товариство «Одеський домобудівельний комбінат» про визнання майнових прав на об’єкт інвестування – нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області; зобов’язання оформити право власності на нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області; зобов’язання надати необхідні документи для оформлення права власності на нежиле приміщення загальною площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області - залишити без задоволення.

Заходи забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорномор»є плюс» вчиняти певні дії, а саме: оформлення договорів (свідоцтва про право власності на іншу особу, договору купівлі-продажу тощо), передачу майна – нежилого приміщення № 40 площею 128,1 кв.м., що знаходиться в мансардному поверсі у 2-й парадній житлового будинку № 1 по вул. Чорноморська в смт. Хлібодарське Біляївського району Одеської області, чи виконання щодо нього інших зобов’язань, вжиті ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 серпня 2016 року - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2018 року.

Суддя О.І. Трушина