Ухвала суду № 76503844, 14.09.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6901/18

Провадження № 1-кс/461/7790/18

УХВАЛА

Іменем України

14.09.2018 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., при секретарі Скаб В., розглянувши погоджене з прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_1 клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло погоджене з прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_1 клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2про арешт майна у кримінальному провадженні 12018140080002360, яке 07.08.2018 зареєстроване в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.190 КК України. Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140080002360, яке 07.08.2018 зареєстроване в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.190 КК України. Підставою для внесення відомостей в ЄРДР про кримінальне правопорушення слугувала заява ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про заволодіння шляхом шахрайства її нерухомим майном. у відповідності до відомостей внесених до ЄРДР, невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи квартирами № 5 та № 5А з підвалами по вул. Андрія Мельника в м. Львові, що належали ОСОБА_3, що завдало їй матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 показала, що вона ніколи не відчужувала в жодний спосіб обидва вище вказані об’єкти нерухомості, як і не надавала дозвіл на це жодним фізичним чи юридичним особам, та не підписувала з даного приводу жодних документів.

Аналізом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна органом досудового розслідування встановлено наступне. 19.06.2018 р.держреєстратор Виконкому Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 зареєструвала право власності на обидва вище вказані об’єкти нерухомості за ТзОВ «Фірма «ТЕХНОКОМ» на підставі акту прийому-передачі даного майна до статутного капіталу товариства, складеного від імені ОСОБА_3 зі згаданим вище суб’єктом господарювання. 22.06.2018 р.приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєструвала право власності на обидва вище вказані об’єкти нерухомості за фізичною особою – ОСОБА_6, на підставі укладеного між ним та ТзОВ «Фірма «ТЕХНОКОМ» договору купівлі-продажу. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, станом на 12.09.2018 згадані вище об’єкти нерухомого майна за адресою: місто Львів, вул.Андрія Мельника, перебувають у приватній власності ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, що відображено у інформаційних довідках №137436713 та №137437010 від 12.09.2018.

12.09.2018 р.постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 вище вказані об’єкти нерухомого майна визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до матеріалів провадження наявні достатні підстави вважати, що вони є об’єктом кримінально протиправних дій.

На даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вище зазначені об’єкти нерухомого майна є доказом злочину – заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, оскільки вони є об’єктом кримінально протиправних дій, та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому мають доказове значення у кримінальному провадженні та є речовими доказами у вказаному вище кримінальному провадженні.

Незастосування арешту на вище вказане нерухоме майно унеможливить виконання завдання кримінального провадження (ст.2 КПК України) для встановлення винних осіб, а також відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_3, та створить передумови невстановленим слідством особам для подальшого незаконного використання зазначеного вище нерухомого майна, та його відчуження.

Відтак, з метою захисту потерпілої ОСОБА_3 від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження; забезпечення збереження речових доказів; з метою запобігання можливості подальшого незаконного використання невстановленими особами зазначених вище об’єктів нерухомого майна, які визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, їх відчуження; забезпечення подальшого повернення потерпілій ОСОБА_3 збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вищезазначені об’єкти нерухомого майна, якими шляхом обману заволоділи невстановлені слідством особи, а саме на:

– об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 197807346101 – квартира АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 62 кв.м, житлова площа - 41,7 кв.м, котра складається з двох житлових кімнат та кухні; матеріали стін: цегла; підвал площею 5,0 кв.м;

– об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером НОМЕР_2 – квартира № 5А по вул. Андрія Мельника, 10, в м. Львові, загальна площа якої становить 28,5 кв.м, житлова площа - 18,6 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнати та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 4,0 кв.м. У спільному користуванні з кв. № 5: І/4,7 кв.м. (коридор); ІІ/1,1 кв.м. (коридор); ІІІ/0,9 кв.м. (вбиральня), ІV/1,7 кв.м. (коридор), V/15,1 кв.м. (кухня), VІ/2,7 кв.м. (комірка).

Слідчий в судове засідання не прибув. В матеріалах клопотання міститься заява, в якій слідчий просив проводити розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання просив задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна не повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання в порядку ч.2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З клопотання вбачається, що об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 197807346101 – квартира АДРЕСА_1 та об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером НОМЕР_2 – квартира № 5А по вул. Андрія Мельника, 10, в м. Львові є доказом заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах. Оскільки вони є об’єктом кримінально протиправних дій, а тому мають доказове значення у кримінальному провадженні та є речовими доказами у вказаному вище кримінальному провадженні.

Статтями 84, 98 КПК України передбачено, що вище вказане майно (речовий доказ) може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Вищевказані об’єкти нерухомого майна мають важливе доказове значення для даного кримінального провадження та є предметом, який набутий кримінально протиправним шляхом.

Арешт вищевказаних об’єктів нерухомого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вищевказані об’єкти нерухомого майна, обумовлено тим, що їх незастосування призведе до можливого їх використання, відчуження (ч.ч. 1, 11 ст.170 КПК України).

Незастосування арешту на вищевказане нерухоме майно унеможливить виконання завдання кримінального провадження (ст.2 КПК України) для встановлення винних осіб, а також відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_3, та створить передумови невстановленим слідством особам для подальшого незаконного використання зазначеного вище нерухомого майна, та його відчуження. Накладення арешту на вказане вище майно забезпечить неможливість його відчуження, ризик якого доведено слідчим та прокурором.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою збереження речових доказів вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні – задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на:

– об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 197807346101 – квартира АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 62 кв.м, житлова площа - 41,7 кв.м, котра складається з двох житлових кімнат та кухні; матеріали стін: цегла; підвал площею 5,0 кв.м;

– об’єкт нерухомого майна під реєстраційним номером НОМЕР_2 – квартира № 5А по вул. Андрія Мельника, 10, в м. Львові, загальна площа якої становить 28,5 кв.м, житлова площа - 18,6 кв.м, котра складається з однієї житлової кімнати та кухні; матеріали стін: цегла; комора в підвалі площею 4,0 кв.м. У спільному користуванні з кв. № 5: І/4,7 кв.м. (коридор); ІІ/1,1 кв.м. (коридор); ІІІ/0,9 кв.м. (вбиральня), ІV/1,7 кв.м. (коридор), V/15,1 кв.м. (кухня), VІ/2,7 кв.м. (комірка).

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду – протягом п’яти днів з дня її отримання

Слідчий суддя: Радченко В.Є.