Ухвала суду № 76500767, 10.09.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7293/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Василенко О.Г.

за участі прокурора Купчин А.Ю.

засудженого ОСОБА_1

представника адміністрації

Черкаської виправної колонії ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції із Черкаською виправною колонією (№62) клопотання засудженого:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, засудженого:

- 07.05.2015 року вироком Дзержинського міського суду Донецької області за ч.2 ст. 260 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Вироком апеляційного суду Донецької області від 28.07.2015 року вирок Дзержинського міського суду від 07.05.2015 року скасовано в частині призначеного покарання та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. В решті вирок залишено без змін,

про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки в Черкаській виправній колонії (№62) за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 07.05.2015 року та Апеляційного суду Донецької області від 28.07.2015 за ч.2 ст. 260 КК України.

Початок строку покарання 15.08.2016 року. Кінець строку покарання 15.08.2020 року.

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про заміну йому невідбутої частини покарання більш м’яким посилаючи на те, що він за час відбування покарання зарекомендував себе з позитивного боку, повністю усвідомив свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Просив також врахувати, що він є сиротою та опікуном молодшої неповнолітньої сестри, а також на його утриманні перебуває бабуся ІНФОРМАЦІЯ_3. Вважав, що став на шлях виправлення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив замінити йому невідбуту частину покарання більш м’яким у вигляді обмеження волі.

Представник ЧВК (№62) заперечувала проти задоволення клопотання ОСОБА_1, оскільки засуджений характеризується посередньо, був працевлаштований на виробництві установи за що має одне заохочення, однак на даний час не працевлаштований через небажання працювати, передбачені законом вимоги виконує під контролем персоналу установи, свідомо уникає робіт із благоустрою установи або перекладає її виконання на інших засуджених, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1, оскільки виходячи з матеріалів особової справи засудженого вбачається, що він засуджений за тяжкий злочин, відповідно до наданої характеристики його поведінка є посередньою, через своє небажання працювати він не працевлаштований, має лише одне заохочення в жовтні 2017 році, а тому не можна стверджувати, що його поведінка є стабільною та що він став на шлях виправлення.

Суд, заслухавши засудженого, прокурора, представника ЧВК (№62), вивчивши матеріали клопотання та особової справи ОСОБА_1 виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.

Частиною 3 ст. 82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Пунктом 2 частини 4 ст. 82 КК України встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Засудженого ОСОБА_1 на даний час не можна вважати таким, що став на шлях виправлення. При цьому суд враховує, що адміністрацією ЧВК (№62) ОСОБА_1 характеризується посередньо, як такий, що не допускає порушення встановленого порядку відбування покарань, однак і не вчиняє дій спрямованих на виправлення, до своїх обов’язків не завжди ставить належним чином, свідомо уникає робіт по благоустрою колонії або перекладає їх виконання на інших засуджених, на даний час не працевлаштований через небажання працювати.

Згідно матеріалів особової справи, - за час відбування покарання ОСОБА_1 має одне заохочення 09.10.2017 року, після чого заохочень не мав.

За таких обставин суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м’яким у виді обмеження волі на даний час задоволенню не підлягає, оскільки не доведено, що засуджений став на шлях виправлення.

Керуючись ст. ст. 50, 72, 82 КК України, ст.56-58 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_4