Вирок № 76500684, 17.09.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 692/863/17

Номер рядка у звіті 34

17 вересня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

при секретарі Розпутній І.Г., Курченко В.М.

з участю:

прокурора Гриневич М.С.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Некоза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017250120000187 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пустоварівка, Сквирського району, Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, інвалід 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину 15 років, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 28.04.2017 року близько 19-00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «LADA-212140», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Драбів-Білоусівка, від станції Драбів в напрямку смт. Драбів, Черкаської області, на відстані близько 177,5м. від дорожнього знаку «Початок населеного пункту «ст. Драбів», порушуючи вимоги п.п. 2.3. б), 2.9. а), 12.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, не був уважним, при наближенні до велосипедиста, який перебував на проїзній частині, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху його об'їзду, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, після чого ОСОБА_2 вийшов із свого автомобіля, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, та в порушення вимоги п. 2.10. а), г) цих же Правил дорожнього руху України, сів у автомобіль та зник з місця події.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4, згідно висновку експерта №05-8-02/102 від 29.04.2017р. помер від поєднаної травми голови, грудної клітки, хребта з переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під м'які мозкові оболонки, крововиливами в мозочок. Згідно висновку експерта №05-8-02/285 від 28.08.2017р. смерть ОСОБА_4 настала, найбільш ймовірно, відразу після отримання ушкоджень на місці пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2, а саме вимог пунктів 2.3 б), 2.9 а), 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням смерті потерпілого ОСОБА_4.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України, визнав частково та пояснив, що 28.04.2017р. близько 19-00 год. він рухався на службовому автомобілі Нива, дорога була в дуже поганому стані. Виїхавши з села Драбово-Барятинське він побачив велосипедиста, який рухався в попутному напрямку. Сонце світило так, що іноді не видно було велосипедиста. Коли він наблизився приблизно метрів за 20 до велосипедиста, останній різко змінив напрямок руху і тоді він його вдарив. Перебуваючи в шоковому стані він рухався ще секунд 30, а потім повернувся. На місці ДТП вже були автомобілі та люди. Він хотів поговорити з потерпілим, але хтось крикнув, що він його вбив. Коли приїхав додому, автомобіль залишив під двором. Випив вдома горілки, а потім прийшла дружина та приїхали працівники поліції. Вказав, що його освідування проводили після 2 години ночі. До аварії спиртні напої він не вживав, був дуже втомлений, але тверезий. У скоєному щиро каявся, просив суворо не карати. Цивільний позов визнав частково та вказав, що на поховання потерпілого дружина віддала 20 тис. грн. Готовий відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50-70 тис. грн., оскільки не має можливості відшкодувати суму, заявлену в цивільному позові в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що 28.04.17р. після роботи до неї приїздив брат ОСОБА_4. Він погуляв з онуком і приблизно о 18-30 поїхав. Через деякий час подзвонила сестра та запитала чи брат у неї, на що вона відповіла, що він поїхав. Пізніше їй повідомили, що брата збили. Працівники поліції повідомили, що винуватця ДТП знайшли і що він дуже п'яний. Після смерті брата мати перестала ходити. Наполягала на призначенні покарання у вигляді позбавлення волі. На задоволенні позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 400000,00 грн. наполягала.

Окрім часткового визнання вини зі сторони обвинуваченого, його вина повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 28.04.2017р. десь о 18-30 год. він рухався на автомобілі в напрямку Драбове-Барятинське. Коли проїжджав відрізок дороги с. Олімпіадівка, то побачив припаркований на узбіччі автомобіль Ниву зеленого кольору та десь за кілометр людину, яка лежала на дорозі. Він зупинився та викликав швидку, потім під'їхав Агекян і вони чекали швидку допомогу. Обвинуваченого в цей час на місці не було. Приблизно через 5 хвилин на місце ДТП під'їхав обвинувачений і попросив йому дати кілька хвилин побути біля потерпілого, вони відійшли і десь через 1 хвилину ОСОБА_2 сів у автомобіль і поїхав. Вказав, що можливо від обвинуваченого відчувався деякий запах алкоголю і в нього були нетипові рухи;

-показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що 28.04.2017р. увечері, близько 19-00 год. вона перебувала на городі, почула, що під'їхала машина, зайшла у двір, мила руки і побачила, що чоловік схилився на стіл. Вона вийшла за ворота і побачила, що з автомобілем та побігла до сусідів. Коли повернулась додому, то на столі стояло два пустих графини. Чоловік сказав викликати поліцію, оскільки він збив людину, у нього була паніка. Протягом дня вони з чоловіком спілкувались, він весь час був на роботі і у них ніяких заходів не намічалось. Через 20 хвилин приїхали працівники поліції. Сказати чи був її чоловік п'яний вона не може;

-протоколом огляду місця події від 28.04.2017р. з додатками до нього;

-протоколом огляду місця події (автомобіля) від 28.04.2017р. з додатками до нього;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.04.2017;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою визначення стану алкогольного сп'яніння від 29.04.2017р., згідно з яким станом на 02-20 год. 29.04.2017р. ОСОБА_2 перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації, 3,4 проміле;

-протоколом огляду трупа від 29.04.2017р. з додатками;

-висновком експерта №05-8-02/102 від 29.04.2017р.;

-висновком експерта №4/1139 від 22.06.2017р.;

-висновком експерта №4/1140 від 23.06.2017р.;

-протоколами огляду предметів від 16.06.2017р.;

-висновком експерта №05-1-09/237 від 14.07.2017р.;

-протоколом пред'явлення речей для впізнання від 05.07.2017р.;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.07.2017р.;

-висновком експерта №4/1611 від 23.08.2017р.;

-висновком експерта №05-1-09/309 від 30.08.2017р.;

-висновком експерта №05-8-01/285 від 28.08.2017р.;

-висновком експерта №4/1733 від 05.09.2017р.;

Згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Таким чином, оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені докази в їх сукупності, суд визнає доведеним пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_2, тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та ч. 1 ст. 135 КК України, як залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан.

Судом було досліджено дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. На «Д»-обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, являється інвалідом 2-ї групи, має на утриманні неповнолітнього сина.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_2, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Стосовно вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння суд звертає увагу на те, що після скоєння ДТП обвинувачений залишив місце пригоди та був освідуваний за спливом 7 годин після ДТП, що не свідчить про відсутність алкогольного сп'яніння у обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення. Водночас суд зауважує, що вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до проведення освідування забороняється.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких за ч.2 ст.286 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має позитивні характеристики, з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, часткове відшкодування завданого збитку, обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, тяжких наслідків від вчиненого злочину у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_4, а також позицію потерпілої, висловлену нею в судовому засіданні, згідно якої вона вважала, що подальше виправлення обвинуваченого неможливе без позбавлення волі. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, своєї вини саме в цьому не визнав, що свідчить про його відношення до скоєного.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, дані про особу ОСОБА_2, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними від 19.12.2008 року N 18, у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Отже, з урахуванням обставин провадження, в тому числі щодо грубого порушення ОСОБА_2 ПДР України, що призвели до настання тяжких наслідків у виді смерті потерпілого ОСОБА_4, залишення ним місця пригоди суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Захисник обвинуваченого заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від покарання на підставі Закону України «Про застосування амністії у 2016 році», оскільки він має на утриманні неповнолітнього сина.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від покарання на підставі акта про амністію.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника щодо звільнення ОСОБА_2 від покарання на підставі Закону України «Про застосування амністії у 2016 році», оскільки обвинувачений на момент скоєння ДТП знаходився в стані алкогольного сп'яніння і вину повністю не визнавав.

Потерпіла підтримала позицію прокурора.

При вирішенні клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VIII від 22.12.2016 року.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: …в) не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 липня 2002 року, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, а його батьком зазначений ОСОБА_2.

Разом з тим суд зазначає, що згідно з пунктом е) статті 9 Закону України «Про амністію в 2016 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також до осіб, яких, зокрема, засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів (частина друга статті 286 КК України 2001 р.; частина друга статті 215 КК України 1960 р.).

Враховуючи те, що судом встановлено факт скоєння ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп'яніння та вказані вище норми Закону України «Про амністію в 2016 році», суд вважає, що відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінального покарання на підставі зазначеного вище закону.

Потерпілою ОСОБА_1 було подано позовну заяву до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Зокрема позивач просив стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 400 000, 00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 позовні вимоги в частині моральної шкоди визнав частково, вказавши, що може відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50-70 тис. грн., оскільки не має можливості відшкодувати суму, заявлену в цивільному позові в повному обсязі.

У частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що протиправні дії відповідача призвели до моральних страждань, нормальний ритм життя позивача був порушений, було перенесено емоційні страждання, психологічний стрес в зв»язку з втратою рідної людини.

Відповідно до ст. 454 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

З огляду на обставини справи, беручи до уваги вищевказані принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що дану позовну вимогу слід задовольнити частково, виходячи з обставин справи, матеріального становища відповідача, реальності відшкодування даної шкоди, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 150000,00 грн., що об'єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру моральної шкоди.

Підтверджені документально процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення експертизи, що становлять 4747,56 грн. підлягають стягненню, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази по справі: Гумовий корт (ущільник), 4 мікронакладення, частина лобового скла з волоссям, мішок з написом «Мел», деталі велосипеда, які знаходяться в кімнаті речових доказів при Драбівському ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити; Автомобіль LADA-212140 д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться в боксі № 6 на території Драбівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю; зразки волосся трупа ОСОБА_4, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при СУ ГУНП в Черкаській області - знищити; подорожній лист, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах провадження, свідоцтво про реєстрацію автомобіля LADA-212140 повернути за належністю; окуляри, передані на зберігання ОСОБА_6 - залишити за належністю; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_3, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_4, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження - повернути за належністю.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368-374, 376, 395 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України та призначити покарання за:

- ч. 2 ст. 286 КК України, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки;

- ч. 1 ст. 135 КК України, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Обрати засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою після набрання вироком законної сили. Рахувати строк відбуття покарання з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 4747,56 грн. процесуальних витрат на користь держави.

Речові докази по справі: Гумовий корт (ущільник), 4 мікронакладення, частина лобового скла з волоссям, мішок з написом «Мел», деталі велосипеда, які знаходяться в кімнаті речових доказів при Драбівському ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити; Автомобіль LADA-212140 д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться в боксі № 6 на території Драбівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю; зразки волосся трупа ОСОБА_4, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при СУ ГУНП в Черкаській області - знищити; подорожній лист, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах провадження, свідоцтво про реєстрацію автомобіля LADA-212140 повернути за належністю; окуляри, передані на зберігання ОСОБА_6 - залишити за належністю; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_3, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_4, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження - повернути за належністю.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150000,00 грн. моральної шкоди, у решті вимог відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Некоза М.М. про застосування до ОСОБА_2 Закону України "Про амністію" - відмовити.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М. Ю. Степченко