Постанова № 76500412, 12.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1112/18

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення: 15.06.2018р., м. ОдесаОдеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів : Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці про визнання грошової виплати не грошовою допомогою при звільненні, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

14.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці про визнання виплати грошової суми у розмірі 640 гривень 25 коп., сплачених позивачу УМВС України на Одеській залізниці, незаконною та такою, що за своєю правовою природою не є одноразовою грошовою допомогою при звільненні згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018 року, адресованій УМВС України на Одеській залізниці, а саме: «Звільнити ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 року або будь-якої іншої дати, яка минула».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 року провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018 року, адресованій УМВС України на Одеській залізниці, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 09.07.2018 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції протиправно закрито провадження по справі, оскільки жодна з заявлених позовних вимог по справі №815/998/16 не є тотожною з вимогами, що заявлені у рамках даного провадження.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 року, як такої, що постановлена з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

02.08.2018 року до суду від УМВС України на Одеській залізниці надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

При зверненні з позовом до суду в одній з вимог ОСОБА_2 просив зобов'язати УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі його вимоги, викладені у заяві від 12.03.2018 року, адресованій відповідачу, а саме: «Звільнити ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 року або будь-якої іншої дати, яка минула».

Суд першої інстанції встановив, що вимога про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці звільнити ОСОБА_2 за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, заявлялася позивачем у справі №815/998/16 та в її задоволенні було відмовлено з підстав, що видання наказів в установах МВС України, в т.ч. і в Управлінні МВС України на Одеській залізниці, щодо призначення та звільнення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ є дискреційним повноваженням посадової особи органу МВС України.

На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі його вимоги, викладені у заяві від 12.03.2018 року, заявлена про той самий предмет з тих самих підстав, що і в адміністративній справі №815/998/16, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Колегія суддів суду апеляційної вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Для закриття провадження у справі на підставі вказаної норми Кодексу повинні існувати такі умови в сукупності: тотожність спору, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів; остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Позови слід вважати тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

При цьому, предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Характер позовної вимоги визначається характером спірних матеріальних правовідносин, з якого випливає вимога позивача. Отже, предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року по справі №815/998/16, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні вимоги про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці видати наказ, яким ОСОБА_2 звільнити за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вказана вимога заявлена у справі про оскарження наказу про звільнення ОСОБА_2

На відміну від справи №815/998/16, предметом позову у даній справі є правовідносини щодо розгляду відповідачем поданої ОСОБА_2 12.03.2018 року до УМВС України на Одеській залізниці заяви про звільнення його з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 року або будь-якої іншої дати, яка не минула.

Тобто, у справі 815/1112/18 предметом позову є правовідносини, що виникли за наслідком звернення ОСОБА_2 до УМВС України на Одеській залізниці із заявою від 12.03.2018 року.

З огляду на зазначене, у справах №815/998/16 та №815/1112/18 заявлені різні предмети позову, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 3 ст. 77 КАС докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

При вирішенні спору судом першої інстанції слід дослідити, чи дійсно права позивача були порушенні шляхом встановлення які дії були вчиненні УМВС України на Одеській залізниці за наслідками реагування на звернення ОСОБА_2

З огляду на встановлені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що, на підставі ст.320 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа в частині вимог про зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018 року, - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року скасувати.

Справу в частині вимог про зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги ОСОБА_2, викладені у заяві від 12 березня 2018 року, - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко