Ухвала суду № 76499809, 09.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/7772/15-к Головуючий суддя І інстанції Шаренко

Провадження № 11-сс/790/762/15 Суддя доповідач Виноградова О.П.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Виноградової О.П.,

суддів Шевченко В.В., Цілюрика В.П.,

при секретарі Безчасній О.Л.,

за участю прокурора Жиліна В.А.,

представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 16 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

14 травня 2015 року старший слідчий відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУМВС України в Харківській області майор міліції ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим зі старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області, по кримінальному провадженню № 1214220060000284 від 03.02.2014 р. про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку в приміщеннях офісу № 7 в будинку № 21/23 по вул.Бажанова в м. Харкові.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 16 травня 2015 року клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку документи та майно згідно з переліком, зазначеним у резолютивної частині рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Апелянт, посилаючись на положення ч. 1 ст. 170 КПК України, зазначає, що у даному кримінальному провадженні вона не є підозрюваним, обвинуваченим, або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, а тому вважає, що ухвала слідчого судді про накладення арешту є незаконною та необґрунтованою.

Крім того, ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях зазначає, що основним видом її діяльності є бухгалтерський облік та аудит, а також юридичні послуги, а вилучені в неї предмети та документи належать їй, а також перебували в користуванні у зв’язку із виконанням нею своїх професійних обов’язків.

Заслухавши доповідь судді, представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі, думку прокурора про законність ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У розумінні положень ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя чи суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Зокрема, згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт вищезазначеного майна, слідчий суддя послався на наявність підстав до його задоволення, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.5, ч.3 ст.191, ч.1 ст.205 КК України, а тому з метою забезпечення можливого застосування заходу кримінально – правового характеру у вигляді конфіскації майна доцільне накласти арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно.

Такий висновок слідчого судді випливає із поданого органом досудового розслідування клопотання та доданих до нього матеріалів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУМВС України в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1214220060000284 від 03.02.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5, ч.3 ст.191, ч.1 ст. 205 КК України.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на тимчасово вилучені документи та речі, слідчий у клопотанні зазначив, що вилучені речі та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні, та з метою повного, об’єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, проведення експертиз, виявлення і фіксації інших епізодів злочинної діяльності, а також з метою припинення можливих кримінальних правопорушень, що готуються, виникла необхідність в накладенні арешту на зазначене майно.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. 2, 4 ст. 173 КПК України, зміст ухвали відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що вилучена в неї документація є службовими документами та знаходились в неї у користуванні та вона не є власником або володільцем зазначених документів, то власники зазначених документів не зверталися до слідчого із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна та не заявляли клопотання слідчому судді про скасування арешту в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про скасування ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на вилучену документацію неспроможними, що не позбавляє власників зазначених документів права, в разі необхідності та за наявності підстав, звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування накладеного арешту в порядку ч.1 ст.174 КПК України.

При таких обставинах слідчий суддя дійшов до правильного висновку про необхідність арешту вилученого майна, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового слідства по кримінальному провадженню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, ч. 3 ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 16 травня 2015 року по накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме майно, яке було вилучено 07.05.2015 року в ході проведення обшуку в приміщеннях офісу № 7 в будинку № 21/23 по вул. Бажанова в м. Харкові залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий –

Судді -