Постанова № 76498770, 06.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/256/18 Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.

Провадження № 22-ц/783/1800/18 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю - представника апелянта ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 березня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и л а:

Заявник звернувся в суд із заявою, в якій просив встановити факт належності йому правовстановлюючих документів: трудової книжки, виданої на ім'я ОСОБА_3, та диплому серії НОМЕР_2 від 01.03.1978 року, виданого на ім'я ОСОБА_3. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.03.1958 року та паспорта НОМЕР_4 від 30.09.1997 року його прізвище, ім'я та по-батькові ОСОБА_3. Однак, трудова книжка та диплом про закінчення Свалявського політехнічного технікуму, реєстраційний номер НОМЕР_5, видані на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_3, відповідно. Зазначає, що раніше він не звертав на це увагу, але коли звернувся в порядку консультації щодо призначення пенсії, з'ясував наведені неправильності написання його анкетних даних, та що це може бути перешкодою у своєчасному оформленні пенсії. Трудова книжка видана на російській мові. Виправити помилки в трудовій книжці іншим чином неможливо, оскільки державну реєстрацію Стрийського м'ясокомбінату припинено. Те, що трудова книжка належить саме йому підтверджується наказом № 56-О від 03.11.1997 року Стрийського м'ясокомбінату та архівною довідкою про нарахування йому зарплати. Свалявського політехнічного технікуму на даний час також не існує.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 березня 2018 року заяву ОСОБА_3, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задоволено.

Ухвалено встановити факт належності ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКОПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 правовстановлюючих документів:

- трудової книжки, виданої на ім'я ОСОБА_3, перший запис 22.03.1978 року;

- диплому НОМЕР_2 від 01.03.1978 року, виданого в м. Свалява, реєстраційний № НОМЕР_5, про вступ та закінчення Свалявського політехнічного технікуму по спеціальності «Машини та устаткування підприємств харчової промисловості», виданого на ім'я ОСОБА_3.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 березня 2018 року оскаржив Відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не залучено до участі в розгляді справи як заінтересовані особи органи (установи), якими було видано правовстановлюючі документи, не встановлено причин, з яких неможливо відновити чи отримати необхідні для відновлення документи. Окрім того, з даної заяви вбачається спір про право. Все це, на думку апелянта, свідчить про те, що оскаржуване рішення прийняте судом безпідставно, з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог та підстав заяви, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_3 виходив з того, що встановлення даних фактів має для заявника юридичне значення, так як усуває перешкоди в реалізації права на пенсію і не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості внести виправлення у документи у зв'язку з відсутністю установ та організацій, які такі видали; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичного факту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 08.03.1958 року та паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 від 30.09.1997 року, прізвище, ім'я та по-батькові заявника - ОСОБА_3, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В той же час, згідно записів в трудовій книжці б/н така видана на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, професія - технік механік, перший запис в ній вчинено 22.03.1978 року. А відповідно до останнього запису № 7 від 03.11.1997 року у трудовій книжці слюсар МЖК ОСОБА_3 відповідно до наказу № 56-о від 03.11.1997 року звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства (а.с. 7, 9). Згідно даних витягу з ЄДРПОУ (а.с. 11-13) державна реєстрація ВАТ «Стрийський м'ясокомбінат» припинена у зв'язку з визнання банкрутом.

Диплом серії НОМЕР_2, виданий в м. Свалява 01.03.1978 року, р/н НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_3 про закінчення Свалявського політехнічного технікуму, кваліфікація технік - механік. З витягу з реєстру суб'єктів освітньої діяльності в м. Свалява Закарпатської області вбачається, що на 24.01.2018 року Свалявського політехнічного технікуму не значиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Разом з тим, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду виключно за таких умов:

1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

2. Встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.

3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Вказані обставини мають бути у їх сукупності.

В п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК (в редакції, чинній до 3 жовтня 2017року) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до архівної довідки (а.с. 10), виданої архівним відділом виконавчого комітету Стрийської міської ради № 386 від 13.11.2017 року, за документами Стрийського м'ясокомбінату, період нарахування заробітної плати ОСОБА_3 з січня 1985 року по грудень 1990 року співпадає з даними щодо працевлаштування останнього в доданій трудовій книжці та виданій на ім'я ОСОБА_3.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що дослідженими доказами в їх сукупності підтверджується те, що саме ОСОБА_3 отримав в Свалявському політехнічному технікумі диплом НОМЕР_2, кваліфікація технік - механік, та йому було видано трудову книжку, копії яких долучено до справи, в яких невірно вказані його анкетні дані, однак, помилки при написанні анкетних даних заявника у зазначених документах не ставить під сумнів факт належності таких останньому.

Необхідно зазначити, що доводи апелянта, що встановлення даного факту пов'язується з подальшим вирішенням спору про право не заслуговує на увагу.

Належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апелянтом не представлено.

За приписами п. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 березня 2018 року та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 372, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2018 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.