Рішення № 76496587, 14.09.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4078/17

провадження №2-а/619/26/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2018 р. м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого -судді- Калмикової Л.К., за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В., представника позивача- ОСОБА_1., представника відповідача- Ткач М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дергачі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певну дію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певну дію.

В позові зазначає, що він звернувся 18 жовтня 2017 року до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області з клопотанням відповідно до статей 116, 122, 123 Земельного кодексу України, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0018 га, яка розташована в межах населеного пункту смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області по АДРЕСА_1 (район «Арго», на зупинці) для подальшого надання у користування (оренду). До клопотання були додані графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, витяг з ЄДР про реєстрацію ФОП ОСОБА_2. Клопотання відповідало вимогам пункту 2 статті 123 Земельного кодексу України.

Місце розташування тимчасової споруди було погоджено Сектором містобудування, архітектури та цивільного захисту Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та видано 5 вересня 2016 року. Паспорт прив'язки ТС торгівельного павільйону магазину в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області по АДРЕСА_1 (район «Арго» на зупинці).

26 жовтня 2017 року на XXX сесії УII скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області було прийнято рішення №21 «Про відмову ФО-П ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди».

Підставою відмови відповідача у наданні вказаного дозволу було посилання на норми частини 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, якими не передбачено поза конкурентного (без проведення земельних торгів) набуття фізичними та юридичними особами права оренди на земельні ділянки державної та комунальної власності для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території Солоницівської селищної ради був розроблений Тимчасовий порядок встановлення земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, затверджений рішенням ХХХУІ сесії Солоницівської селищної ради УІ скликання від 11 квітня 2013 року №10.

Відповідно до цього Тимчасового порядку позивач звертався до відповідача з проханням встановити земельний сервітут на право на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області (район «Арго» га зупинці). Відповідачем було відмовлено. Відмову позивач оскаржив до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 3 жовтня 2017 року по справі №922/3182/17 за позовом ОСОБА_2. до Солоницівської селищної ради про встановлення особистого строкового сервітуту права на розміщення тимчасової споруди в позові було відмовлено через відсутність правових підстав для встановлення земельного сервітуту.

Суд зауважив, що питання набуття прав на землю в даному разі повинні вирішуватись в загальному порядку. Зокрема, ст. 116 Земельного кодексу України, згідно приписів якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Отримання у користування (оренду) земельної ділянки можливе в порядку, передбаченому положеннями статті 123 Земельного кодексу України.

Зазначив, що він правомірно керувався при подачі вищевказаного клопотання до відповідача приписами п. 2 статті 123 Земельного кодексу України.

Просить визнати протиправними дії Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області щодо відмови фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0018 га для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення, яка розміщена по АДРЕСА_1 (район «Арго», на зупинці) в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, зобов'язати Солоницівську селищну раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0018 га для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення, яка розміщена по АДРЕСА_1, стягнути судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. підтримала позов, надала пояснення аналогічні тим, що містить позов.

Представник відповідача Ткач М.Д. позов не визнав. Пояснив, що позивачу рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 по справі № 922/3182/17 було відмовлено в позові до Солоницівської селищної ради щодо встановлення права земельного сервітуту на встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з відсутністю підстав для встановлення такого сервітуту. Також суд зауважив, що питання набуття прав на землю в даному випадку повинні вирішуватись в загальному порядку. Виходячи з цього, набуття права на земельну ділянку можливе лише шляхом передачі її в оренду або надання у постійне користування відповідно до норм земельного законодавства з урахуванням ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України.

Позивач не може набути права постійного користування на земельну ділянку із земель комунальної власності для обслуговування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Зазначив, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, в тому числі і дії органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Під діями суб'єктів владних повноважень необхідно розуміти активну діяльність з боку органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, що спрямована на виконання нормативно-правових актів різної юридичної сили.

Дії суб'єктів владних повноважень та органів місцевого самоврядування, що спрямовані на виконання нормативно-правових актів різної юридичної сили можуть бути двох видів:

*дії вчинюються відповідно до нормативно-правового акта, який повністю чи частково суперечить правовим актам вищої юридичної сили;

*дії вчинюються всупереч вимогам нормативно-правових актів, які застосовуються.

Винесення рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не можливо розглядати як дії селищної ради, які мають самостійний порядок оскарження, оскільки вони не спрямовані на виконання нормативно-правових актів, активних дій з боку селищної ради в даному випадку не було. Діяльність з прийняття рішень органом місцевого самоврядування є відмінною від діяльності із вчинення дій органом місцевого самоврядування і їх не можна ототожнювати.

Законодавець в ст. 5 КАС України встановив окремими пунктами статті можливість визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень та визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, що свідчить про окремий порядок оскарження рішень органів місцевого самоврядування.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач звернувся 18 жовтня 2017 року до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області з клопотанням, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0018 га, яка розташована в межах населеного пункту смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області по АДРЕСА_1 (район «Арго», на зупинці) для подальшого надання у користування (оренду). До клопотання були додані графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, витяг з ЄДР про реєстрацію ФОП ОСОБА_2.

Місце розташування тимчасової споруди було погоджено Сектором містобудування, архітектури та цивільного захисту Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та видано 5 вересня 2016 року. Паспорт прив'язки ТС торгівельного павільйону магазину в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області по АДРЕСА_1 (район «Арго» на зупинці).

26 жовтня 2017 року на XXX сесії УII скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області було прийнято рішення №21 про відмову ФО-П ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди.

Відповідно до статті 19 Конституції України та п. 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з вимогами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Так, згідно положень ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 124 ЗК України).

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України 1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Частиною 5 зазначеної норми передбачено, що передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до ч.6. ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1. ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Приписами частини 4 та частини 5 зазначеної норми законодавства передбачено, що Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з вимогами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засідань ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону. За ст. 59 цього ж Закону рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Дії суб'єктів владних повноважень та органів місцевого самоврядування, що спрямовані на виконання нормативно-правових актів різної юридичної сили можуть бути двох видів:

*дії вчинюються відповідно до нормативно-правового акта, який повністю чи частково суперечить правовим актам вищої юридичної сили;

*дії вчинюються всупереч вимогам нормативно-правових актів, які застосовуються.

Винесення рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не можливо розглядати як дії селищної ради, які мають самостійний порядок оскарження, оскільки вони не спрямовані на виконання нормативно-правових актів, активних дій з боку селищної ради в даному випадку не було. Діяльність з прийняття рішень органом місцевого самоврядування є відмінною від діяльності із вчинення дій органом місцевого самоврядування і їх не можна ототожнювати.

Законодавець в ст. 5 КАС України встановив окремими пунктами статті можливість визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень та визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, що свідчить про окремий порядок оскарження рішень органів місцевого самоврядування.

Також, відповідно до тієї ж ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта влалних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

-визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

-визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

-визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

-визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

-встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

В даному випадку позивач просить визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, що не відповідає вищезазначеній нормі.

Враховуючи вищевикладене, рішення XXX сесії Солоницівської селищної ради VII скликання від 26 жовтня 2017 року № 21 «Про відмову ФОП ОСОБА_2. у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди» є законним та обґрунтованим, а дії Солоницівської селищної ради, які можуть бути визнаними протиправними відсутні.

Крім того, встановлено, що на теперішній час Солоницівською селищною радою 30 серпня 2018 р. постановлено рішення «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_2».

Таким чином, розглянувши подані сторонами докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 116,118,124 ЗК України. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певну дію - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_3.

Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, місце знаходження: Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул.Визволителів,6.

Повний текст рішення буде виготовлено 14.09.2018.

Суддя Л. К. Калмикова