Постанова № 76496120, 12.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1487/18 Номер провадження 22-ц/786/2090/18Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

секретар Ряднина І.В.

за участі представника позивача ОСОБА_2, представника третьої особи АТ КБ «ПриватБанк» - Колеснікова В.О.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_4

відповідач: Приватний нотаріус Медвєдєва Валентина Іванівна

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави, ухвалене 07 червня 2018 року в приміщенні суду у м. Полтава у складі судді Савченко Л.І., повний текст рішення складено 12 червня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Медвєдєвої Валентини Іванівни про скасування записів у єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом та просив зняти заборону відчуження на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Медвєдєвою В.І. за реєстраційним номером обтяження 5515937 від 20 серпня 2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 20 серпня 2007 року, здійснений приватним нотаріусом Медвєдєвою В.І. за реєстраційним номером обтяження 5515937 щодо реєстрації заборони відчуження вищевказаного нерухомого майна.

В обґрунтування вказаних вимог вказував, що 20 серпня 2007 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Кредитний договір № PLLAGA00000096. 20 серпня 2007 року на забезпечення виконання Кредитного договору між ним, ОСОБА_7 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля (магазин) загальною площею 606,6, розташований за адресою АДРЕСА_1, 1/2 частини якої належить йому на праві власності. Вказував, що п. 5 Договору іпотеки встановлено, що одночасно з укладенням цього договору, іпотекодавці та позичальник підписують в одному оригінальному екземплярі заставну і передають її іпотекодержателю. Після підписання заставної іпотекодержатель реєструє іпотеку та заставну в Державному реєстрі заставних.

Зазначав, що 20 серпня 2007 року приватним нотаріусом Медвєдєвою В.І. зареєстровано заборону відчуження на вказане нерухоме майно.

Вказував, що згідно даних з Державного реєстру іпотек, відомості про видачу заставної не зареєстровані, сторонами заставна не видавалася. За таких обставин, на його думку, було порушено умови договору щодо видачі заставної, тому договір є неукладеним, а відтак необхідно зняти заборону відчуження на нерухоме майно та виключити номер обтяження з Єдиного реєстру заборон.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду вмотивоване тим, що визначені законом підстави для зняття заборони відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_4 відсутні, а договір іпотеки від 20 серпня 2007 року не був розірваний, а також не був визнаний недійсним або припиненим.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме залишення поза увагою суду того, що договір іпотеки від 20 серпня 2007 року фактично не був укладений, а отже накладення заборони відчуження належного йому нерухомого майна є безпідставним.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Кредитний договір № PLLAGA00000096, відповідно до якого банк зобов'язався видати позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівки через касу банку у виді поновлюваної кредитної лінії у розмірі 535 159, 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,12 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 % від суми невиданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, терміном по 18.08.2017 року (а.с.17-21).

На забезпечення виконання Кредитного договору між ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договір іпотеки від 20.08.2007 року, предметом якого є нежитлова будівля (магазин) літери "А-2" загальною площею 606,6, розташований за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на праві власності належить по ? частини вказаного нерухомого майна.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 573 974,10 доларів США, яку рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 17.02.2015 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.24).

20 серпня 2007 року приватним нотаріусом Медвєдєвою В.І. зареєстровано заборону відчуження на вказане нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 5515937.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4, оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини.

Виходячи із правового визначення поняття іпотеки, наведеного у Законі України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року заборона відчуження майна накладається нотаріусом при посвідченні договору іпотеки та знімається ним при одержанні повідомлення: - кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки.

Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно, або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Таким чином, підставою для зняття заборони відчуження на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 є припинення договору іпотеки від 20 серпня 2007 року. Наявність таких підстав не була доведена позивачем.

Апелянт зазначає, що у приватного нотаріуса Медвєдєвої В.І. не було підстав для накладення заборони відчуження на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1, оскільки іпотечний договір від 20 серпня 2007 року між ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ПАТ КБ «ПриватБанк» не укладався.

Такі посилання є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявний підписаний сторонами договір іпотеки від 20 серпня 2007 року.

Доводи апелянта щодо відсутності заставної за оспорюваним договором не впливають на його дійсність.

Так, відповідно до п. 4 ст. 18 ЗУ «Про іпотеку» істотною умовою договору іпотеки є посилання на видачу заставної або її відсутність.

Оскаржуваний договір іпотеки п.5 містить посилання на видачу заставної, а отже вимоги ст. 18 ЗУ «Про іпотеку» були дотримані.

Не видача заставної за договором може бути розглянута як порушення його умов, але не як підстава для визнання його недійсним або неукладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ПАТ КБ «ПриватБанк» досягли згоди щодо усіх істотних умов договору іпотеки, а отже він вважається укладеним.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.О. Кривчун

--//-- С.М. Бондаревська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова